Кто сейчаc проживает в России?
05/14/2010 | Шевченко Николай
Любое государство, включая его границы, складывается на протяжении истории.Оно не имеет однажды созданных определенных границ с древних времен. Границы государства определяются в результате многих событий, фактов и международных отношений. Не только меня, а любого здравомыслящего человека удивляют рассуждения некоторых политиков России о том, что такого государства Украина - нет, его не существует, объясняя это нелепыми рассуждениями. Но необходимо сказать, что государство Россия действительно не имеет своих корней и в этом случае больше оснований заявлять о сомнительной национальной характеристике ее населения. У населения Украины больше национальных корней и о оснований по этой причине считать себя полноценным государством. На территории России все время происходили передвижения различных народностей, и письменности своей она долгое время не имела. Греки Кирил и Мефодий с благословения Рима отправились на северные территории, где в данный момент располагается Россия и принесли свою письменность. Глупо, когда российские идеологи заявляют, что это было становлением российской государственности, а тем более заявлять, что Украины нет как государства; несмотря на то, что на территории, где сейчас существует Украина, и население было более оседлым и была своя письменность. На характер населения проживающего на территории России большое влияние оказало татаро-монгольское иго, продолжавшееся несколько столетий;это население вело завоевательные войны совместно с татарами и происходило многовековое кровосмешение населения.Кто сейчас проживает на территории России?
14.5.2010 года. Николай Шевченко.
14.5.2010 года. Николай Шевченко.
Відповіді
2010.05.15 | selu
Деякі незначні помилки
Шевченко Николай пише:> Греки Кирил и Мефодий с благословения Рима отправились на северные территории, где в данный момент располагается Россия и принесли свою письменность.
Вони не греки та ніколи не були в межах сучасної Росії.
2010.05.15 | Георгій
За культурою вони всe-таки, мабуть, були грeки...
selu пише:> Шевченко Николай пише:
> > Греки Кирил и Мефодий с благословения Рима отправились на северные территории, где в данный момент располагается Россия и принесли свою письменность.
>
> Вони не греки та ніколи не були в межах сучасної Росії.
(ГП) Їх батько був "друнгарій" (військовий начальник, гeнeрал) візантійської "тeми" або "фeми" (області, губeрнії) Фeссалонік (у тeпeрeшній північно-східній грeцькій провінції Макeдонія). Тому за вихованням і культурою вони всe-таки, я думаю, були грeки. Хоча їх eтнічнe походжeння цілком могло бути слов"янським. Дійсно, імпeратор Михаїл ІІІ у 862 р. послав їх на слов"янські зeмлі, мотивуючи тим, що "ви з Фeссалонік, а в Фeссалоніках люди розмовляють чистою слов"янською мовою" (http://en.wikipedia.org/wiki/Saints_Cyril_and_Methodius).
І дійсно, в гeографічних мeжах сучасної Росії чи сучасної України брати-просвітитeлі ніколи нe були. Вони осeлилися в Моравії, у володіннях моравського князя Растислава.
2010.05.20 | Сергій Вакуленко
Re: За культурою вони всe-таки, мабуть, були грeки...
Георгій пише:> І дійсно, в гeографічних мeжах сучасної Росії чи сучасної України брати-просвітитeлі ніколи нe були.
А в Криму?
2010.05.20 | +O
Re: За культурою вони всe-таки, мабуть, були грeки...
> А в Криму?за одною з версій - були в Криму
2010.05.20 | Георгій
Re: За культурою вони всe-таки, мабуть, були грeки...
+O пише:> > А в Криму?
> за одною з версій - були в Криму
(ГП) Цікаво! Я нe знав цього. Дякую вам обом за цю інформацію.
2010.05.17 | +O
а як вони самі себе називали до Петра/Катерини?
Слава Ісусу Христу!от цікаво: постійно читаю про те, що називалися "Московія", але у якості доказу приводяться документи західного походження. От наприклад http://tsn.ua/article/print/analitika/na-gorodi-buzina.html:
> Західні дипломати постійно називали царських послів “les Ambassadeurs Moscovіtes”, бо Московія прийняла назву “Россія” лише за царя Петра І. Народ називали московитянами до ХVІІІ ст. Італієць Гуагніно у праці “Sarmatіae Europae descrіpto” (1581 р.) виразно розмежовує назви “Polonіa, Russіa, Lіvonіa і Moschovіa”. Те саме бачимо на усіх картах аж до початку ХІХ ст.. А ще до XVІІ ст. картографи називали Московію Татарією. Голландський географ Ніколас Вітсен склав карту Московщини “Нова Ландскарта Північної і Східної Татарії 1687 р.”, а згодом написав книжку “Північна та Східна Татарія”, яку присвятив Петру І.
> 1716 р. в Нюрнберзі видано “Atlas novus”. Ціла територія від Сяну аж до Дніпра позначена як “Russіa Rubra”, а нижче дописано “Ukraіna” на противагу до північних земель, названих там “Russіa Moscovіtіca”. У словнику “Baudraud”, виданому в Парижі 1701 р. під назвою “Ukraіne і Russіe”, читаємо про Україну-Русь від Чорного моря до Львова. Московія зветься тут “Moscovіta”. Шарль Монтеск’є у творі “Про дух законів” (1748) постійно вживає термін Московія. Подібних прикладів безліч.
> Навіть після перейменування Петром І 1721 р. “Московського царства” на “Россійскую імперію” в Західній Європі ще довго трималися старі традиційні терміни “Московія” і “московити”. Ще 1869 р. французький політик К. де Ламар писав: “В Європі існує народ, забутий істориками, – народ русинів. Цей народ має свою історію, відмінну від історії Польщі та ще відміннішу від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову, окрему від московської і польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії”. Сучасний французький історик Фернан Бродель у праці “Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVІІІ ст.” постійно називає допетрівську Росію терміном Московія.
> Катерина ІІ “височайшім повелєнієм” дарувала московському народу ім’я “русскіє” і заборонила йому вживати ім’я “московитяни”. Цариця виступила проти офіційного вживання етноніма “москалі”: “Ім’я Московія, Москов, Москаль, Москвич зовсім недавно (!) від сутнього незнання або ж від сусідньої зависті (!) прийнято”. А тим часом у деяких країнах Європі й досі навіть тарганів називають „москалями”.
існують якісь документальні свідчення про їхні самоназви??
2010.05.17 | selu
Звали себе мордва, мари, що на їх мовах є людина, людство.
А за документами вепс Путін - росіянин.2010.05.17 | +O
Re: Звали себе мордва, мари, що на їх мовах є людина, людство.
Слава Ісусу Христу!це так, мабуть, але у такому ракурсі, без документальних доказів - не аргумент для серйознішої дискусії...
З повагою
о.Олег
2010.05.17 | selu
Потрібен документ від професора Януковича? Це буде дорого.
2010.05.18 | +O
Re: Потрібен документ від професора Януковича? Це буде дорого.
не розумію. Напевно - це Вам небезпідставно видається смішним і жартуєте,однак хочу дістати серйозну і документально обгрунтовану відповідь на своє запитання. Напевно, краще звернусь на історичний Форум. З повагою, о.Олег2010.05.26 | selu
Звертайтеся. Януковічи та Штірліци вже чекають на вас.
У них дуже гарні документи. Це вони вміють.2010.05.31 | +O
не розумію. Мабуть - бо надіявся на відповідь. Вибачте
2010.05.31 | Георгій
Панe selu, можe, Ви пояснитe трохи дeтальнішe?
Дійсно, отeць Олeг попросив дати посилання і т.д. Нe бачу нeобхідності посилатися на "Януковичів..."2010.05.31 | selu
Посилати отців негарно, хоч інколи хочеться.
Неважко знайти десятки натяків на те, що московщина була заселена угрофінами до колонізації її слов'янами. Не таємниця, але, як усяка гірка правда, трохи прихована.Але просять документи - тобто продукт влади та грошей. А це для мене лише ще один засіб лизання сраки. Отаке.
2010.05.31 | Мацяльця
Чому невігластво? (\)
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87Наиболее заметными воплощениями формировавшейся идеологии объединённой страны в исторической литературе принято считать новый герб — двуглавый орёл, и новый титул великого князя. Кроме того, отмечается, что именно в эпоху Ивана III зарождаются те идеи, которые чуть позже составят официальную идеологию Московского государства.
Перемены в положении великого московского князя, превратившегося из правителя одного из русских княжеств в повелителя обширной державы, не могли не привести к переменам в титулатуре. Уже в июне 1485 года Иван III пользуется титулом «великого князя всея Руси», что означало ещё и претензии на земли, находившиеся под властью великого князя Литовского (именовавшегося, помимо прочего, ещё и «великим князем русским»). В 1494 году литовский великий князь выразил готовность признать этот титул[48]. В полный титул Ивана III были включены также и названия земель, вошедших в состав России; теперь он звучал как «государь всея Руси и великий князь Владимирский, и Московский, и Новгородский, и Псковский, и Тверской, и Пермский, и Югорский, и Болгарский, и иных»[49]. Ещё одним нововведением в титулатуре стало появление титула «самодержец», являвшегося калькой византийского титула «автократор» (греч. αυτοκράτορ)[50]. К эпохе Ивана III относятся и первые случаи использования великим князем титула «царь» (или «кесарь») в дипломатической переписке, — пока только в отношениях с мелкими германскими князьями и Ливонским орденом[51]; царский титул начинает широко использоваться в литературных произведениях. Этот факт чрезвычайно показателен: со времён начала монголо-татарского ига «царём» именовался хан Орды; к русским князьям, не имеющим государственной самостоятельности, такой титул почти никогда не применялся[52]. Превращение страны из данника Орды в мощную независимую державу не прошло незамеченным и за границей: в 1489 году посол императора Священной Римской империи Николай Поппель от имени своего сюзерена предложил Ивану III королевский титул. Великий князь отказался, указав, что «мы божиею милостью государи на своей земле изначала, от первых своих прародителей, а поставление имеем от Бога, как наши прародители, так и мы… а поставления как прежде ни от кого не хотели, так и теперь не хотим»[53].