03/28/2011 | Tatarchuk

Це версія, яку викладає фольклорист Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" (1991)

ст.189-190

У стародавніх жидів джерелом цього звичаю була ніби облудна розмова, яка поширилася в Іудеї після воскресіння Христа.
Тіло Спасителя, як свідчить Матвій (XXVIII, 13), було вкрадене вночі з гробу його учнями.
Тоді жиди навчили народ і воїнів жартома обманювати і при цьому говорити: „Христос Воскрес!" Другий на це відповідав: „Перше квітня!", що значило— „неправда".

У французів обман у день першого квітня називається «квітневою рибою» — «poisson d'avril».
Деякі з дослідників уважають слово «poisson» зіпсутим «passion» — страждання і надають йому релігійного значення: страждання Ісуса Христа.

У німців здавна існує звичай в день першого квітня посилати хлопця до сусідів чи знайомих, щоб він побачив або попросив те, чого не можна ані побачити, ані попросити. Наприклад: голос якогось птаха або свист диявола. Це у них називається «in den April schicken» (послати в квітень). Обманутий таким способом називається «Аргіl-narr».
Походження цього звичаю пояснюється тим, що за середньовіччя в країнах Европи любили робити вистави сцен св. Письма. Зокрема навесні, напередодні Великодня, темою вистав були Страсті, а там водять Ісуса Христа від Кайяфи до Пілата, а від Пілата до Ірода. Це ніби дало підставу до виникнення німецької приповідки «Jemanden vom Pilatus zum Her odes schicken». Вживається ця приповідка тоді, як хочуть сказати: «Послати когось даремно».