Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
... між ними нeма принципового протиріччя (якщо "глядач," звичайно, сам сeбe нe обмeжує чи то тупим "біблійним літeралізмом," чи то нe мeнш тупою вірою у звeрхність раціоналістського бeйконівського природознавства над "єврeйськими казочками").
Re: Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
DL76 пише:
> Якщо бути точним, то не єврейських, бо міф про створення світу євреї свиснули у шумерів.
(ГП) Власнe, в дужe багатьох народів є дужe схожі лeгeнди про створeння світу, всeсвітній потоп, викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо. Ми (християни) цілком спокійно до цього ставимося. Дійсно, люди по всіх куточках планeти споконвіку чули якісь шматочки, лоскутки Правди.
Re: Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
Георгій пише:
> (ГП) Власнe, в дужe багатьох народів є дужe схожі лeгeнди про створeння світу
В даному випадку - у народів Близького Сходу вони базуються на шумерських міфах про Мардука, Тіамат і т.і.
> всeсвітній потоп
Дійсно є така тема, в основному у народів, які жили поблизу від сучасних Чорного та Каспійського морів, що сформувались остаточно після останнього льодовикового періоду. В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було.
> викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо.
Це теж дійсно не нова історія. У дуже багатьох народів свого часу існував культ принесення в жертву богам тимчасового "царя".
А майя, звісно, звісно, "народи причорномор’я". Разом із ацтеками.
DL76 пише:
> > всeсвітній потоп
> Дійсно є така тема, в основному у народів, які жили поблизу від сучасних Чорного та Каспійського морів, що сформувались остаточно після останнього льодовикового періоду.
Від Мексики до Чорного моря самі поміряєте відстань?
> В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було. http://www.afrikamif.ru/3.html
Про Вайвасвату Ману теж було б цікаво почути - він, мабуть, надто близько до Каспійського моря жив. В Гімалаях.
> > викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо.
> Це теж дійсно не нова історія. У дуже багатьох народів свого часу існував культ принесення в жертву богам тимчасового "царя".
А ще я читав одну статтю про "бога, що помирає і воскресає", де давалося загальне визначення: герой міфу потрапляє в складну ситуацію, майже програє, але всіх перемагає і отримує ще більшу славу і владу, ніж мав на початку. Ага.
Re: А майя, звісно, звісно, "народи причорномор’я". Разом із ацтеками.
Koala пише:
> Від Мексики до Чорного моря самі поміряєте відстань?
Я написав "в основному", бо легенда про потоп з Біблії запозичена з більш давніх шумерських епосів. В народів Океанії вона, наприклад, також була, але інша. А в скандинавських і германських народів замість потопу - навпаки легенди про похолодання (про Фімбулвінтер, наприклад). Взагалі всі легенди про потопи сходяться в одному - в різні часи були локальні природні катаклізми, викликані таненням льодовиків, землетрусами, вулканами і т.і. (але їх пояснювали, звісно, гнівом богів), і в багатьох народів згадуються певні особи, групи людей або навіть цілі міста, що врятувались від потопів (наприклад, у грецькому міфі про Девкаліона).
Щодо майя - вони, як відомо, теж з Азії в Америку свого часу прийшли.
> > В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було.
> http://www.afrikamif.ru/3.html
В Африку міфи про потоп занесли християнські місіонери.
> Про Вайвасвату Ману теж було б цікаво почути - він, мабуть, надто близько до Каспійського моря жив. В Гімалаях.
Гімалаї дуже далеко від сучасного Каспійського моря? 8))) Уважно подивіться на мапі, де Гімалаї, Месопотамія і Каспійське море.
Нічого дивного, це загальновідомий факт. Більшість народів Близького Сходу і Європи походять з території сучасної Індії, т.з. індоєвропейська група. І легенди тому схожі.
> А ще я читав одну статтю про "бога, що помирає і воскресає"
Боги, що помирають і воскресають, є в багатьох народів. Це пов'язано з річним циклом, з "народженням" і "смертю" навколишньої природи (весна-осінь). З цього пізніше пішли культи тимчасових "царів", які правили на протязі року, потім приносились в жертву і обирався наступник. Новозаповітна байка про смерть і воскресіння "царя" з метою спасіння народу є фантазією на цю тему.
Якщо я не плутаю, в них дуже красива легенда про потоп. Там як і у Вайвасвати жінка з'являється вже після потопу, спочатку у вигляді собаки, потім Уїчоль (тамошній Вайвасвата) спалює її собачу шкіру і вона остаточно залишається жінкою. Нагадує нашу казку про царівну-жабу.
Відповіді
2011.08.14 | Георгій
Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
... між ними нeма принципового протиріччя (якщо "глядач," звичайно, сам сeбe нe обмeжує чи то тупим "біблійним літeралізмом," чи то нe мeнш тупою вірою у звeрхність раціоналістського бeйконівського природознавства над "єврeйськими казочками").2011.08.15 | DL76
Re: Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
Якщо бути точним, то не єврейських, бо міф про створення світу євреї свиснули у шумерів.2011.08.15 | Георгій
Re: Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
DL76 пише:> Якщо бути точним, то не єврейських, бо міф про створення світу євреї свиснули у шумерів.
(ГП) Власнe, в дужe багатьох народів є дужe схожі лeгeнди про створeння світу, всeсвітній потоп, викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо. Ми (християни) цілком спокійно до цього ставимося. Дійсно, люди по всіх куточках планeти споконвіку чули якісь шматочки, лоскутки Правди.
2011.08.15 | DL76
Re: Дужe гарно! Мeні обидві історії сподобалися - а головнe, що...
Георгій пише:> (ГП) Власнe, в дужe багатьох народів є дужe схожі лeгeнди про створeння світу
В даному випадку - у народів Близького Сходу вони базуються на шумерських міфах про Мардука, Тіамат і т.і.
> всeсвітній потоп
Дійсно є така тема, в основному у народів, які жили поблизу від сучасних Чорного та Каспійського морів, що сформувались остаточно після останнього льодовикового періоду. В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було.
> викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо.
Це теж дійсно не нова історія. У дуже багатьох народів свого часу існував культ принесення в жертву богам тимчасового "царя".
2011.08.15 | Koala
А майя, звісно, звісно, "народи причорномор’я". Разом із ацтеками.
DL76 пише:> > всeсвітній потоп
> Дійсно є така тема, в основному у народів, які жили поблизу від сучасних Чорного та Каспійського морів, що сформувались остаточно після останнього льодовикового періоду.
Від Мексики до Чорного моря самі поміряєте відстань?
> В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було.
http://www.afrikamif.ru/3.html
Про Вайвасвату Ману теж було б цікаво почути - він, мабуть, надто близько до Каспійського моря жив. В Гімалаях.
> > викуплeння людeй чeрeз жeртву якоїсь особливої божeствeнної істоти, тощо.
> Це теж дійсно не нова історія. У дуже багатьох народів свого часу існував культ принесення в жертву богам тимчасового "царя".
А ще я читав одну статтю про "бога, що помирає і воскресає", де давалося загальне визначення: герой міфу потрапляє в складну ситуацію, майже програє, але всіх перемагає і отримує ще більшу славу і владу, ніж мав на початку. Ага.
2011.08.15 | DL76
Re: А майя, звісно, звісно, "народи причорномор’я". Разом із ацтеками.
Koala пише:> Від Мексики до Чорного моря самі поміряєте відстань?
Я написав "в основному", бо легенда про потоп з Біблії запозичена з більш давніх шумерських епосів. В народів Океанії вона, наприклад, також була, але інша. А в скандинавських і германських народів замість потопу - навпаки легенди про похолодання (про Фімбулвінтер, наприклад). Взагалі всі легенди про потопи сходяться в одному - в різні часи були локальні природні катаклізми, викликані таненням льодовиків, землетрусами, вулканами і т.і. (але їх пояснювали, звісно, гнівом богів), і в багатьох народів згадуються певні особи, групи людей або навіть цілі міста, що врятувались від потопів (наприклад, у грецькому міфі про Девкаліона).
Щодо майя - вони, як відомо, теж з Азії в Америку свого часу прийшли.
> > В міфах європейських народів (крім греків, але їх потопи відрізняються від шумерського), наприклад, або африканських, ніяких потопів не було.
> http://www.afrikamif.ru/3.html
В Африку міфи про потоп занесли християнські місіонери.
> Про Вайвасвату Ману теж було б цікаво почути - він, мабуть, надто близько до Каспійського моря жив. В Гімалаях.
Гімалаї дуже далеко від сучасного Каспійського моря? 8))) Уважно подивіться на мапі, де Гімалаї, Месопотамія і Каспійське море.
Нічого дивного, це загальновідомий факт. Більшість народів Близького Сходу і Європи походять з території сучасної Індії, т.з. індоєвропейська група. І легенди тому схожі.
> А ще я читав одну статтю про "бога, що помирає і воскресає"
Боги, що помирають і воскресають, є в багатьох народів. Це пов'язано з річним циклом, з "народженням" і "смертю" навколишньої природи (весна-осінь). З цього пізніше пішли культи тимчасових "царів", які правили на протязі року, потім приносились в жертву і обирався наступник. Новозаповітна байка про смерть і воскресіння "царя" з метою спасіння народу є фантазією на цю тему.
2011.08.15 | DL76
Доречі, про майя
Якщо я не плутаю, в них дуже красива легенда про потоп. Там як і у Вайвасвати жінка з'являється вже після потопу, спочатку у вигляді собаки, потім Уїчоль (тамошній Вайвасвата) спалює її собачу шкіру і вона остаточно залишається жінкою. Нагадує нашу казку про царівну-жабу.