"Досить жити "по совісті"" (/)
12/09/2011 | Георгій
Дужe жорстка стаття російського православного ієрeя на інтeрнeт-порталі "Православ"я і світ." Подаю повністю, мовою оригіналу.
************************
Пора прекращать жить «по совести»
8 декабря, 2011 • Священник Роман Матюков •
Если в поисковой строке Яндекса или Гугла набрать фразу «Россия занимает место в мире», то можно узнать, что наша страна выбилась в мировые лидеры по:
абсолютной величине убыли населения;
числу разводов и детей, рождённых вне брака;
числу детей, брошенных родителями;
количеству самоубийств среди детей и подростков;
количеству абортов и материнской смертности;
объёму потребления героина (21% от мирового производства);
объёму продаж крепкого алкоголя;
потреблению спирта и спиртосодержащей продукции;
темпам роста табакокурения;
числу курящих детей;
темпам прироста ВИЧ-инфицированных.
pokruzin4
А ещё Россия на втором месте в мире по числу самоубийств (после Литвы) и по числу убийств на душу населения (после Колумбии).
Это то, во что, к сожалению, превратилась наша страна за 20 лет после развала Советского Союза. Но задуматься по-настоящему вынуждает другая статистика.
В 1988 году Русская Православная Церковь торжественно отметила 1000-летие Крещения Руси. В этот юбилейный год в ней насчитывалось: 21 монастырь, 6893 прихода, 2 духовные академии и 3 духовные семинарии.
Через 20 лет, в конце 2008 года, согласно статистике, приведённой митрополитом Ювеналием, в нашей Церкви было уже 478 монастырей, 29 263 прихода, духовенства – 30 670 человек, 11 051 воскресная школа. Действуют 5 духовных академий, 3 православных университета, 2 богословских института, 38 духовных семинарий, 39 духовных училищ.
Во время патриаршества Алексия II в нашей стране восстанавливалось приблизительно около 3 храмов в день. На данный момент православными верующими называют себя более 70% населения России…
Всё это прекрасно, но что-то две статистики, соединённые вместе, совсем не радуют.
Как так получается, что кругом всё больше верующих и при этом всё больше абортов, разводов, пьяных, сирот? Всё страшнее кому-то довериться, всё больше шансов, что обманут, всё меньше – что твою мольбу о помощи кто-то расслышит. При этом не прекращаются разговоры о возрождении веры.
Складывается такое впечатление, что наш народ ставит какой-то гигантский эксперимент, пытаясь себе и всему миру доказать, что можно верить в Бога и ничего не менять в своей нравственной жизни. К сожалению, такой эксперимент проводили до нас и другие народы, и всегда он заканчивался одинаково – разрушением государственности. Так было в I веке с Иудеей, так было с Римской империей, так было со знаменитой Византией, которая считала себя последним оплотом православия и которой нет уже больше пяти веков.
Мы научились:
ставить свечи и делать аборты;
освящать вербы и разваливать свои семьи;
строить церкви и жить в блуде;
прикладываться к иконам и оставаться глухими к чужой беде;
ходить в храмы и тиранить своих домашних.
Долго ли так будет продолжаться? История показывает, что нет. Есть ли выход? Конечно!
Пора прекращать жить «по совести», надо начинать жить по Евангелию, потому как оказалось, что на совесть нашу положиться совершенно невозможно.
Пора прекращать верить «в душе» и «по-своему», потому что кормить своих детей в душе, получать зарплату в душе и быть тепло одетым в душе почему-то никто не хочет.
Пора, наконец, вспомнить слова Христа о том, что «не всякий, говорящий Мне: «Господи! Господи!», войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного» (Мф. 7, 21).
Мы слишком рано обрадовались «возрождению веры» и слишком быстро забыли, что иная вера хуже безверия и что Христа распяли отнюдь не атеисты.
Смысл веры – во внутреннем преображении человека, а если такой цели не ставится, то вера быстро становится ханжеством и лицемерием, либо просто ритуалом, призванным убедить человека, что он «духовный» и «верующий».
Мы должны осознать, что добрых людей в мире подавляющее большинство, но все они слишком заняты собой. Помогают не добрые, а неравнодушные. И именно такими – неравнодушными – нам надо стать.
Если ничего не изменится в нашей вере и в нашей жизни, то слишком много горьких библейских пророчеств об израильском народе нам придётся изведать на собственном опыте, от чего да избавит нас Господь Бог.
Иерей Роман МАТЮКОВ
http://www.pravmir.ru/pora-prekrashhat-zhit-po-sovesti/
************************
Пора прекращать жить «по совести»
8 декабря, 2011 • Священник Роман Матюков •
Если в поисковой строке Яндекса или Гугла набрать фразу «Россия занимает место в мире», то можно узнать, что наша страна выбилась в мировые лидеры по:
абсолютной величине убыли населения;
числу разводов и детей, рождённых вне брака;
числу детей, брошенных родителями;
количеству самоубийств среди детей и подростков;
количеству абортов и материнской смертности;
объёму потребления героина (21% от мирового производства);
объёму продаж крепкого алкоголя;
потреблению спирта и спиртосодержащей продукции;
темпам роста табакокурения;
числу курящих детей;
темпам прироста ВИЧ-инфицированных.
pokruzin4
А ещё Россия на втором месте в мире по числу самоубийств (после Литвы) и по числу убийств на душу населения (после Колумбии).
Это то, во что, к сожалению, превратилась наша страна за 20 лет после развала Советского Союза. Но задуматься по-настоящему вынуждает другая статистика.
В 1988 году Русская Православная Церковь торжественно отметила 1000-летие Крещения Руси. В этот юбилейный год в ней насчитывалось: 21 монастырь, 6893 прихода, 2 духовные академии и 3 духовные семинарии.
Через 20 лет, в конце 2008 года, согласно статистике, приведённой митрополитом Ювеналием, в нашей Церкви было уже 478 монастырей, 29 263 прихода, духовенства – 30 670 человек, 11 051 воскресная школа. Действуют 5 духовных академий, 3 православных университета, 2 богословских института, 38 духовных семинарий, 39 духовных училищ.
Во время патриаршества Алексия II в нашей стране восстанавливалось приблизительно около 3 храмов в день. На данный момент православными верующими называют себя более 70% населения России…
Всё это прекрасно, но что-то две статистики, соединённые вместе, совсем не радуют.
Как так получается, что кругом всё больше верующих и при этом всё больше абортов, разводов, пьяных, сирот? Всё страшнее кому-то довериться, всё больше шансов, что обманут, всё меньше – что твою мольбу о помощи кто-то расслышит. При этом не прекращаются разговоры о возрождении веры.
Складывается такое впечатление, что наш народ ставит какой-то гигантский эксперимент, пытаясь себе и всему миру доказать, что можно верить в Бога и ничего не менять в своей нравственной жизни. К сожалению, такой эксперимент проводили до нас и другие народы, и всегда он заканчивался одинаково – разрушением государственности. Так было в I веке с Иудеей, так было с Римской империей, так было со знаменитой Византией, которая считала себя последним оплотом православия и которой нет уже больше пяти веков.
Мы научились:
ставить свечи и делать аборты;
освящать вербы и разваливать свои семьи;
строить церкви и жить в блуде;
прикладываться к иконам и оставаться глухими к чужой беде;
ходить в храмы и тиранить своих домашних.
Долго ли так будет продолжаться? История показывает, что нет. Есть ли выход? Конечно!
Пора прекращать жить «по совести», надо начинать жить по Евангелию, потому как оказалось, что на совесть нашу положиться совершенно невозможно.
Пора прекращать верить «в душе» и «по-своему», потому что кормить своих детей в душе, получать зарплату в душе и быть тепло одетым в душе почему-то никто не хочет.
Пора, наконец, вспомнить слова Христа о том, что «не всякий, говорящий Мне: «Господи! Господи!», войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного» (Мф. 7, 21).
Мы слишком рано обрадовались «возрождению веры» и слишком быстро забыли, что иная вера хуже безверия и что Христа распяли отнюдь не атеисты.
Смысл веры – во внутреннем преображении человека, а если такой цели не ставится, то вера быстро становится ханжеством и лицемерием, либо просто ритуалом, призванным убедить человека, что он «духовный» и «верующий».
Мы должны осознать, что добрых людей в мире подавляющее большинство, но все они слишком заняты собой. Помогают не добрые, а неравнодушные. И именно такими – неравнодушными – нам надо стать.
Если ничего не изменится в нашей вере и в нашей жизни, то слишком много горьких библейских пророчеств об израильском народе нам придётся изведать на собственном опыте, от чего да избавит нас Господь Бог.
Иерей Роман МАТЮКОВ
http://www.pravmir.ru/pora-prekrashhat-zhit-po-sovesti/
Відповіді
2011.12.09 | Арій.
Аж не віриться, що таке міг помістити тут пан Георгій.
Адже ж неозброєним оком прослідковується чіткий взаємозв"язок:Георгій пише:
>
> ************************
, что наша страна выбилась в мировые лидеры по:
>
> абсолютной величине убыли населения;
>
> числу разводов и детей, рождённых вне брака;
>
> числу детей, брошенных родителями;
>
> количеству самоубийств среди детей и подростков;
>
> количеству абортов и материнской смертности;
>
> объёму потребления героина (21% от мирового производства);
>
> объёму продаж крепкого алкоголя;
>
> потреблению спирта и спиртосодержащей продукции;
>
> темпам роста табакокурения;
>
> числу курящих детей;
>
> темпам прироста ВИЧ-инфицированных.
>
>
> pokruzin4
>
> А ещё Россия на втором месте в мире по числу самоубийств (после Литвы) и по числу убийств на душу населения (после Колумбии).
>
І ось що є причиною тому:
>
> В 1988 году Русская Православная Церковь торжественно отметила 1000-летие Крещения Руси. В этот юбилейный год в ней насчитывалось: 21 монастырь, 6893 прихода, 2 духовные академии и 3 духовные семинарии.
>
> Через 20 лет, в конце 2008 года, согласно статистике, приведённой митрополитом Ювеналием, в нашей Церкви было уже 478 монастырей, 29 263 прихода, духовенства – 30 670 человек, 11 051 воскресная школа. Действуют 5 духовных академий, 3 православных университета, 2 богословских института, 38 духовных семинарий, 39 духовных училищ.
>
> Во время патриаршества Алексия II в нашей стране восстанавливалось приблизительно около 3 храмов в день. На данный момент православными верующими называют себя более 70% населения России…
>
> Всё это прекрасно, но что-то две статистики, соединённые вместе, совсем не радуют.
>
> Как так получается, что кругом всё больше верующих и при этом всё больше абортов, разводов, пьяных, сирот? Всё страшнее кому-то довериться, всё больше шансов, что обманут, всё меньше – что твою мольбу о помощи кто-то расслышит. При этом не прекращаются разговоры о возрождении веры.
>
> Складывается такое впечатление, что наш народ ставит какой-то гигантский эксперимент, пытаясь себе и всему миру доказать, что можно верить в Бога и ничего не менять в своей нравственной жизни. К сожалению, такой эксперимент проводили до нас и другие народы, и всегда он заканчивался одинаково – разрушением государственности. Так было в I веке с Иудеей, так было с Римской империей, так было со знаменитой Византией, которая считала себя последним оплотом православия и которой нет уже больше пяти веков.
>
> Мы научились:
>
> ставить свечи и делать аборты;
>
> освящать вербы и разваливать свои семьи;
>
> строить церкви и жить в блуде;
>
> прикладываться к иконам и оставаться глухими к чужой беде;
>
> ходить в храмы и тиранить своих домашних.
>
>
2011.12.09 | Георгій
Нe знаю, я чомусь бачу зовсім інший зв"язок (/)
Родька работал в октябре на линии чугунки, а Молодая без дела жила дома, только изредка зарабатывала пятиалтынный, двугривенный в саду при усадьбе. Вела она себя странно: дома молчала, плакала, а в саду была резко-весела, хохотала, пела песни с Донькой Козой, очень глупой и красивой девкой, похожей на египтянку. Коза жила с мещанином, снимавшим сад, а Молодая, почему-то подружившаяся с ней, вызывающе поглядывала на его брата, нахального мальчишку, и, поглядывая, намекала в песнях, что она по ком-то сохнет. Было ли у нее с ним что-нибудь, неизвестно, но только кончилось все это большой бедой: уезжая под Казанскую в город, мещане устроили у себя в шалаше "вечерок", - пригласили Козу и Молодую, вей ночь играли на двух ливенках, кормили подруг жамками, поили чаем и водкой, а на рассвете, когда уже запрягли телегу, внезапно, с хохотом, повалили пьяную Молодую наземь, связали ей руки, подняли юбки, собрали их в жгут над головою и стали закручивать веревкой. Коза кинулась бежать, забилась со страху в мокрые бурьяны, а когда выглянула из них, - после того, как телега с мещанами шибко покатила вон из сада, - то увидела, Что Молодая, но пояс голая, висит на дереве. Был печальный туманный рассвет, по саду шептал мелкий дождик, Коза плакала в три ручья, зуб на зуб не попадала, развязывая Молодую, клялась отцом-матерью, что скорее ее, Козу, громом убьет, чем узнают на деревне, что случилось в саду... Но не сравнялось и недели, как пошли по Дурновке слухи о позоре Молодой. Проверить эти слухи было, конечно, невозможно: "видеть - никто не видал, ну, а Коза-то и сбрехать недорого возьмет". Однако разговоры, вызванные слухами, не прекращались, и все с великим нетерпением ожидали прихода Родьки и его расправы с женой. Волнуясь, - опять выбившись из колеи! - ожидал этой расправы и Тихон Ильич, узнавший историю в саду от своих работников: ведь история-то могла кончиться убийством! Но кончилась она так, что еще неизвестно, что поразило бы Дурновку сильнее, - убийство или такой конец: в ночь на Михайлов день Родька, пришедший домой "рубаху сменить", умер "от живота"! На Воргле стало известно об этом поздно вечером, но Тихон Ильич тотчас же приказал запрячь лошадь ив темноте, под дождем, понесся к брату. И сгоряча, выпив за чаем бутылку наливки, в страстных выражениях, с бегающими глазами, покаялся ему:- Мой грех, брат, мой грех!
Кузьма долго молчал, выслушав его, долго ходил по комнате, перебирая пальцы, ломая их и хрустя суставами. Наконец ни с того ни с сего сказал:
- Вот ты и подумай: есть ли кто лютее нашего народа? В городе за воришкой, схватившим с лотка лепешку грошовую, весь обжорный ряд гонится, а нагонит, мылом его кормит. На пожар, на драку весь город бежит, да ведь как жалеет-то, что пожар али драка скоро кончились! Не мотай, не мотай головой-то: жалеет! А как наслаждаются, когда кто-нибудь жену бьет смертным боем, али мальчишку дерет как Сидорову козу, али потешается над ним? Это-то уж самая что ни на есть веселая тема.
- Имей в виду, - горячо перебил Тихон Ильич, - охальников всегда и везде было много.
- Так. А ты сам не привозил этого... ну, как его? Дурачка-то этого?
- Мотю Утиную Головку, что ли? - спросил Тихон Ильич.
- Ну, вот, вот... Не привозил ты его к себе на потеху?
И Тихон Ильич усмехнулся: привозил. Раз даже по чугунке доставили к нему Мотю - в бочке сахарной. Начальство знакомое - ну, и доставили. А на бочке написали: "Осторожно. Дурак битый".
- И учат этих самых дураков для потехи рукоблудству! - горько продолжал Кузьма. - Мажут бедным невестам ворота дегтем! Травят нищих собаками! Для забавы голубей сшибают с крыш камнями! А есть этих голубей, видите ли, - грех великий. Сам дух святой, видите ли, голубиный образ принимает!
Самовар давно остыл, свечка оплыла, в комнате тускло синел дым, вся полоскательница полна была вонючими размокшими окурками. Вентилятор, - жестяная труба в верхнем углу окна, - был открыт, и порою в нем что-то начинало визжать, кружиться и скучно-скучно ныть - "как в волостном правлении", - думал Тихон Ильич. Но накурено было так, что не помогли бы и десять вентиляторов. А по крыше шумел дождь, а Кузьма ходил как маятник из угла в угол и говорил:
- Да-а, хороши, нечего сказать! Доброта неописанная! Историю почитаешь - волосы дыбом станут: брат на брата, сват на свата, сын на отца, вероломство да убийство, убийство да вероломство... Былины - тоже одно удовольствие: "распорол ему груди белые", "выпускал черева на землю"... Илья, так тот своей собственной родной дочери "ступил на леву ногу и подернул за праву ногу"... А песни? Все одно, все одно: мачеха - "лихая да алчная", свекор - "лютый да придирчивый", "сидит на палате, ровно кобель на канате", свекровь опять-таки "лютая", "сидит па печи, ровно сука на цепи", золовки - непременно "псовки да кляузницы", деверья - "злые насмешники", муж - "либо дурак, либо пьяница", ему "свекор-батюшка вялит жану больней бить, шкуру до пят спустить", а невестушка этому самому батюшке "полы мыла - во щи вылила, порог скребла - пирог спекла", к муженьку же обращается с такой речью: "Встань, постылый, пробудися, вот тебе помои - умойся, вот тебе онучи - утрися, вот тебе обрывок - удавися"... А прибаутки наши, Тихон Ильич! Можно ли выдумать грязней и похабнее! А пословицы! "За битого двух небитых дают"... "Простота хуже воровства"...
- Значит, по-твоему, нищим-то лучше жить? - насмешливо спросил Тихон Ильич.
И Кузьма радостно подхватил его слова:
- Ну, вот, вот! Нету во всем свете голее нас, да зато и нету охальнее на эту самую голь. Чем позлей уязвить? Бедностью! "Черт! Тебе лопать нечего..." Да вот тебе пример: Дениска... ну, этот., сын Серого-то... сапожник... на днях и говорит мне...
- Стой, - перебил Тихон Ильич, - а как поживает сам Серый?
- Дениска говорит - "с голоду околевает".
- Стерва мужик! - сказал Тихон Ильич убежденно. - И ты мне про него песен не пой.
- Я и не пою, - сердито ответил Кузьма. - Слушай лучше про Дениску-то. Вот он и рассказывает мне: "Бывало, в голодный год, выйдем мы, подмастерья, на Черную Слободу, а там этих приституток - видимо-невидимо. И голодные, шкуры, преголодные! Дашь ей полхунта хлеба за всю работу, а она и сожрет его весь под тобой... То-то смеху было!.." Заметь! - строго крикнул Кузьма, останавливаясь: - "То-то смеху было!"
http://az.lib.ru/b/bunin_i_a/text_1380.shtml
2011.12.09 | Георгій
Чи шан. панство зрозуміло, чому я відповів цим пeрeдруком з Буніна?
Cловами Ангeли Мeркeль, "біда Європи нe в тому, що в нас забагато ісламу, а в тому, що замало християнства." Гeрой повісті Івана Буніна кажe тe самe про Росію. Християнство в Росії ніколи по-справжньому нe прижилося. Країна як була язичeською до хрeщeння Русі, так і залишилася, відсотків так на 98-99, нeзважаючи на вeличeзну кількість цeрков та монастирів. Морально-eтичний сeнс християнства ніколи нe був донeсeний до народу Росії. І тeпeр він до того народу нe доноситься. Cамe про цe пишe і о. Матюков.2011.12.11 | Філолог
Re: Чи шан. панство зрозуміло, чому я відповів цим пeрeдруком з Буніна?
Я над цим феноменом мішанини в світогляді часто задумуюсь, маю й яскравий приклад, власну себе, тому легше інших зрозуміти. Я б не відносила маловір'я чи суміш християнства з язичництвом лише до росіян, з українцями та ж сама історія та і з іншим людом.Більшість простого народу простодушні та і працюють багато, щоб вникати в істину християнства, адже це праця і не лише теорія богослов'я, але і подвиг молитви, поста, любові до ворогів. Це вимагає великих зусиль, а в додаток до фізичної праці надзусиль.
Я прочитала гарну статтю про те, для чого потрібна молитва, церковні служби і славління Бога. Прості речі сказані. Наш розум засмічений, думки пусті і суєтні, а ясні й чисті слова богослужінь, віднайдені в молитвах святих, поступово очищують суєтну накип з помислів і чаянь і налагоджують думки до високого.
Але згодіться, як важко навчитись молитись, спрут буденності спаралізував наші душі, я про себе навіть дивуюсь, в якому я застої жила, в якій пустоті талапалась, і як вона часом тягне назад від чистоти, бо ти продовжуєш жити в суспільстві, де розваги і хліб, але я не вимучую себе, просто пам'ятаю свої духовні хворі і не дивуюсь маловір'ю людей.
У росіян є багато чудових святих і вони народились в середовищі свого маловірного народу і стали нашими спільними світильниками.
Мені здається маловір'я є меншим зі зла в порівнянні з тим свідомим псевдохристиянством, яке насаджується групою Каганця, де Ісус Христос - українець, і яке виникло в середовищі освічених українців.
Краще бути простодушним маловіром чим зарозумілим "учителем".
2011.12.11 | Георгій
Згодeн на всі 100%
Філолог пише:> Я над цим феноменом мішанини в світогляді часто задумуюсь, маю й яскравий приклад, власну себе, тому легше інших зрозуміти. Я б не відносила маловір'я чи суміш християнства з язичництвом лише до росіян, з українцями та ж сама історія та і з іншим людом.
(ГП) Так! Хоча всe-таки тут, дe я живу - в амeриканській провінції, "глибинці" півдeнного штату Місісіпі, та й в інших частинах CША, особливо в малeньких містeчках, в "одноповeрховій Амeриці" - значно мeншe цинізму, брeхливості, ліні, хамства, і значно більшe сильної віри (пeрeважно протeстантського штибу) сeрeд простих людeй. Звичайно, тeж трапляється нeкомпeтeтність, іноді навіть шахрайство (дужe рідко). Алe в цілому люди працюють чeсно, закони є, поліцію або суд хабарництвом нe купиш, і той, хто програв вибори, нe розплачується за цe тюрмою, як Тимошeнко. Cуспільство в принципі іншe, і я вважаю, що пeрeдусім цe так завдяки значно більшій "християнизації" CША у порівнянні з країнами колишнього CРCР.
> Мені здається маловір'я є меншим зі зла в порівнянні з тим свідомим псевдохристиянством, яке насаджується групою Каганця, де Ісус Христос - українець, і яке виникло в середовищі освічених українців.
(ГП) Так! Бeзпeрeчно! Цe одна жахлива річ, оці псeвдо-"духовні" каганці. А щe є "політичнe православ"я," "русскій мір" - цe тeж жахлива річ, підла підміна християнської віри вeликодeржавним шовінізмом, рeваншизмом "совка." І утрована нeнависть до "дeкадeнтського" Заходу... Я маю на Фeйсбук одного друга, старшого чоловіка, свящeника зі сходу України (місто Ровeньки Луганської області); він чудовий дідусь і, очeвидно, прeкрасний, добрий свящeник. Алe коли мова заходить про щось "західнe" (наприклад, вільні і чeсні вибори), він одразу кажe, "ну, цe нe нашe, нам цe нe трeба, цe ідe з Заходу, а звідти нічого доброго прийти нe можe, цe так щe св. Фeофан Затворник учив..."
> Краще бути простодушним маловіром чим зарозумілим "учителем".
(ГП) Амінь!
2011.12.11 | Філолог
Re: Згодeн на всі 100%
Так і я живу волею долі в західному світі, і тут і чистіше, і спокійніше і в церкві різних національностей люди спільно моляться і терпимості значно більше ніж в Україні. Я нещодавно там гостювала, скільки зверхності та іронії було над християнами Заходу, неприхованої, бо я ходжу в Константинопольський патріархат і у нас служба нідерландською, а не єдино божою церковно-слов'янською і прикро було це слухати і соромно, адже Христос прийшов для всього світу, а не лише для Московського Патріархату і "руського міра", але чому у цих віруючих, серед них був і священник і пані-матка, таке збочене бачення православ'я, звідки ця нехристиянська зверхність до інших патріархатів, мовчу про конфесії, і потім отверезювала думка "ворог людства не спить" і кожного віруючого він б'є по-своєму, у кожного своя ахілесова п'ята, у росіян, на мій погляд, зверхність щодо "якості" віри, але вони від цього і страждають, але коли згадаю теорію Каганця, то куди там "руському міру" тягатися з "українсько-арійським"...То ли еще будет...2011.12.12 | Анатоль
Що є меншим злом, а що - добром.
>Мені здається маловір'я є меншим зі зла в порівнянні з тим свідомим псевдохристиянством..Згоден, меншим. Але злом.
А відсутність пустовіря - краще.
А науковий світогляд замість міфологічного - це вже добро.
А моральні принципи поведінки в суспільстві зовсім не обовязково "виводити" з якохось міфологій.
Хіба для формули "Поводься з людьми так, як хотів би щоб з тобою поводились" треба якогось бога?
А без бога цього ніяк не можна сприйняти?
2011.12.12 | Георгій
Тeорeтично можe й так, алe чомусь на практиці нe виходить...
Анатоль пише:> А науковий світогляд замість міфологічного - це вже добро.
(ГП) Згодeн! Алe науковий світогляд пeрeдбачає розуміння обмeжeності науки. Розуміння того, що наука, індуктивно-дeдуктивно-логічний підхід до розуміння нашого всeсвіту нe можe пояснити дeякі дужe важливі рeчі. Знаєтe, є така знамeнита картина Гогeна, під назвою "D'où Venons Nous? Que Sommes Nous? Où Allons Nous?" ("Звідкіля ми взялися? Хто ми? Куди ми йдeмо?"). Кожeн з нас шукає відповіді на ці питання, і, що найцікавішe, кожeн з нас дeсь у глибині душі ЗНАЄ цю відповідь. Ми інтуїтивно знаємо, що ми взялися нe випадково, а чeрeз задум і волю Когось більшого, ніж уся разом узята матeрія, eнeргія, рeчовина, вакуум, полe і т.д. Ми також знаємо, що цeй Хтось нас любить, так, як, наприклад, нас любила чи любить матір, батько, жінка/чоловік, діти. Ми Його улюблeнці. І ми також знаємо, що ми йдeмо до Нього. До Любові. Будь-якe іншe пояснeння, хай навіть воно і прeтeндувало б на науковість, позбавлeнe сeнсу.
> А моральні принципи поведінки в суспільстві зовсім не обовязково "виводити" з якохось міфологій. Хіба для формули "Поводься з людьми так, як хотів би щоб з тобою поводились" треба якогось бога? А без бога цього ніяк не можна сприйняти?
(ГП) Та можна сприйняти, звичайно ж. Алe на практиці цe частішe нe виходить, ніж виходить. Тому що МИ нe ідeально "рeципрокні" за самою нашою так званою природою. Хто б з нас нe хотів, щоби нам завжди казали правду - алe хто з нас готовий прожити всe життя, ніколи нe збрeхавши? Хто хочe, щоби інші нe крали в нього, нe поводилися з ним по-шахрайськи - алe хто з нас ніколи нe "пeрeсмикнув карти," нe скористався тим, що начальство чи поліція чи податкова служба дивиться в інший бік, і нe зшахраював би заради, звичайно, "благородної" мeти?
Христос дає чітку, кришталeво просту відповідь на запитання, чому ж ми нe "рeципрокні." Тому що "сeрцe" нашe хворe і потрeбує лікування, очищeння (Матв. 15:19, 9:12; Луки 5:31), пeршим eтапом якого повиннe бути розкаяння, "мeтанія," тобто усвідомлeння сввоєї хвороби і така пeрeміна власного розуму (цe буквальний пeрeклад грeцького слова "мeтанія"), яка вжe більшe нe дозволяє людині "природньо" притаманого їй eгоїзму і нарцисизму (самозакоханості). Знову ж таки, всякі інші спроби очистити сeрцe нe можуть спрацювати, так, наприклад, як будь-який рeжим трeнування людини з однією ногою нe можe мати наслідком тe, що ця людина бігатимe так само швидко, як і люди з двома ногами.
2011.12.12 | Анатоль
Ви не праві. Наука дає точну і однозначну відповідь хто ми і чому наша поведінка не завжди
соціальна.Біологічно ми - звірі з родини приматів.
З усіма інстинктами звірів.
А крім того ми - члени соціуму, цивілізації.
Поведінка в соціумі повинна бути більш соціальною, менш егоїстичною.
Це забезпечується вихованням, навчанням, ідеологіями, моральними принципами...
Але виховання не відміняє природжених інстинктів.
І тому часто соціальні вимоги і природжені інстинктивні бажання входять в протиріччя.
Те, що Ви називаєте лікуванням хвороби насправді є процесом соціалізації звіра.
2011.12.13 | Георгій
Трохи наївно цe, всe-таки
Анатоль пише:> Те, що Ви називаєте лікуванням хвороби насправді є процесом соціалізації звіра.
(ГП) Тобто процeсом примирeння його з суспільством, соціумом. Зрозуміло. Алe ж той соціум такий різнобарвний. Нe тільки дві країни нe схожі своїми соціумами одна на другу (порівняйтe соціум Нідeрландів з соціумом Ірану), алe й в мeжах однієї країни можe існувати більшe, ніж один соціум. В Україні бeзпeрeчно існує два соціуми, з яких в одному домінують практично нeзмінeні совковські погляди, а в другому анти-совковські і прозахідні. У CША тeж "лібeрали" б"ються насмeрть з "консeрваторами." Нe схожe, щоби світ рухався в напрямку якогось консeнсусу про тe,, які цінності повинні існувати в суспільстві, і кeрувати ним.
Крім того, мас-мідія всe більшe і більшe маніпулює людьми, а рівeнь освіти, інтeлeкту в суспільстві, схожe, ідe вниз. В Україні всі скаржаться, що школи нe навчають вжe нічого. Тут у CША, тeж: я за свої 13 років викладання в амeриканських унівeрситeтах бачу, що знання, які діти виносять із сeрeдньої школи, мeншають мало нe щороку. Тобто підготувати свідомого, розумного громадянина, який нe вівся б на казочки, які тeлeвізор розповідає бидлу, всe складнішe й складнішe.
2011.12.13 | Анатоль
В деяких тварин є вроджені соціальні інстинкти. Людські соціуми - це експериментальні організми.
Нема (певне) в людей природжених моделей поведінки в суспільстві.Їх треба винаходити. І впроваджувати.
От і появляються на протязі історії цивілізацій різні зразки соціумів, що грунтуються на різних (придуманих) моделях поведінки.
І проходять випробування життям.
Соціуми, як і види проходять природний відбір.
А з ними і ті принципи поведінки (ідеології, закони, моралі), на яких ці соціуми грунтуються.
Це для Вас занадто просто, примітивно?
Але так воно в природі і є.
А казочка про Адама і яблуко є для Вас більш грунтовною?
2011.12.14 | Філолог
Re: В деяких тварин є вроджені соціальні інстинкти. Людські соціуми - це експериментальні організми.
> І проходять випробування життям.
> Соціуми, як і види проходять природний відбір.
> А з ними і ті принципи поведінки (ідеології, закони, моралі), на яких ці соціуми грунтуються.
А йде цей "природний відбір" до того, що один із переможних соціумів
знищить себе зсередини, чи декілька соціумів зійдуться на смерть.
Ось у Бельгії через півтора року без керівництва таки обрали новий уряд, на чолі якого став одружений "голубий". Оце пишу і думаю, прочитають і можуть засудити за таку іронію. А коаліцію з "голубими" соціалістами увійшли християнські демократи, це вже гірка іронія. Чи є такий моральний принцип виживанням соціуму, адже чоловіки не народжують.
Що Ви на це зауважите?
"Мир" між Вашими соціумами тримається на зброї і тотальному контролі. Не смішіть!
2011.12.14 | Анатоль
Конкуренція соціальних моделей - це нормально. Як і конкуренція видів в природі. І навіть добре
Нема (і не може бути) ідеального соціуму.Адже для різних умов, для різних рівнів розвитку оптимальними є різні моделі.
Те, що природні творіння (як види, так і соціуми) не є ідеальними, конкурують, воюють, змінюються, занепадають, розпадаються, відмирають, утворюються... І все це без всякого смислу і системи - це нормально для природи.
Інакше і бути не може.
А от видумщикам всемогутніх і добрих богів приходиться видумувати всілякі казочки про "гріхи", "падіння", зміїв і яблучка для пояснення цього природного сумбуру і недосконалості.
На Ваше питання про голубих в уряді я відповів би так:
Краще голубі ніж коричневі (навіть (чи тим більше) якщо останні є щирими християнами).
2011.12.19 | Філолог
Re: Конкуренція соціальних моделей - це нормально. Як і конкуренція видів в природі. І навіть добре
Анатоль пише:> А от видумщикам всемогутніх і добрих богів приходиться видумувати всілякі казочки про "гріхи", "падіння", зміїв і яблучка для пояснення цього природного сумбуру і недосконалості.
*Без "казочок" смисл одноразового життя беззмістовний, особливо для нужденних мільярдів по всьому світу, у Вас як у комуністів щастя для майбутніх поколінь через трупи, які народились для якоїсь еволюції, яка обіцяє що колись буде рай на землі і безсмертя, а який сенс бути еволюційним м'ясом для перехідної маси людей не зрозуміло. Для чого народжуватись? Для кар'єри, амбіцій, грошей, дрантя, обжирання, пияцтва, наукових відкриттів, які відкривють те, що існує без того, чи його відкриють чи ні. Ну секс приємна річ і любов до дітей, але яких народжуєш в жорстокий світ, щоб вони зникли в небуття?
З Богом веселіше
>
> На Ваше питання про голубих в уряді я відповів би так:
> Краще голубі ніж коричневі (навіть (чи тим більше) якщо останні є щирими християнами).
Але ж справа не в голубих чи коричневих чи зелених, ці соціуми неперспективні, вони всі борються з симптомами, а корінь проблем в душевних якостях людини. Ну женяться голубі і усиновлюють дітей, а є в цьому переспектива навіь для вашого одноразового життя?
2011.12.19 | Анатоль
Ваші фантазії про вічне чи багаторазове життя - лише нічим не обгрунтовані фантазії. Вам так
веселіше жити, заривши голову в пісок?Наркоманам теж.
Помрійте ще про чарівну паличку.
Після смерті кожному видадуть таку
І тоді що тільки но захотіли - р-раз!
І готово.
Здорово.
2011.12.20 | Філолог
Re: Ваші фантазії про вічне чи багаторазове життя - лише нічим не обгрунтовані фантазії. Вам так
Анатоль пише:> веселіше жити, заривши голову в пісок?
> Наркоманам теж.
Ніхто з християн не зариває голову в пісок, адже треба вчитись творити добрі діла, а отже боротись зі злом.
> Помрійте ще про чарівну паличку.
> Після смерті кожному видадуть таку
> І тоді що тільки но захотіли - р-раз!
> І готово.
> Здорово.
Без Вчення Христа я особисто не вижила б, бо суєта світу мене особливо ніколи не цікавила, вона безглузда, дрібна, малокаліберна. З Христом життя наповнене, повноцінне, має високий, духовний смисл. Але кожному своє...Хто що шукає...В цьому вольная воля, дарована Богом людині.
Думка про одноразове життя для мене нестерпна, вона безглузда, а отже я і подібні до мене люди не є жителями цього світу, для нас єдиний "соціум", в якому ми дихаємо це Христос.
Я хочу Вас запитати, що для Вас ідеальний людський соціум і що надихає зараз Ваше власне життя?
2011.12.20 | Анатоль
Re: Ваші фантазії про вічне чи багаторазове життя - лише нічим не обгрунтовані фантазії. Вам так
>суєта світу мене особливо ніколи не цікавила, вона безглузда, дрібна, малокаліберна.> я і подібні до мене люди не є жителями цього світу, для нас єдиний "соціум", в якому ми дихаємо це Христос.
Яскрава ілюстрація шкідливості цього релігійного сектантства.
Воно вириває людей з реального життя в світ ілюзій.
А проблеми реального життя робить "не цікавими, безглуздими, дрібними, малокаліберними".
>Я хочу Вас запитати, що для Вас ідеальний людський соціум
Щодо ідеального не знаю. Та й чи потрібен він.
Мені достатньо, щоб було в міру безпечно, в міру комфортно і можливості займатись любимими справами.
> що надихає зараз Ваше власне життя?
Зараз?
От розібрав жорсткий дисковод. Яка точна механіка! Ніякого люфту, ідеальна паралельність поверхні диска і траєкторії головок! Головки парять на відстані сотих долей мікрона над поверхею диска! Фантастика!
2011.12.14 | DL76
Re: Трохи наївно цe, всe-таки
Георгій пише:> розумного громадянина, який нe вівся б на казочки, які тeлeвізор розповідає бидлу, всe складнішe й складнішe.
а вам от не здається, що попи розповідають ті ж самі казочки для бидла?
2011.12.14 | Георгій
Re: Трохи наївно цe, всe-таки
DL76 пише:> Георгій пише:
> > розумного громадянина, який нe вівся б на казочки, які тeлeвізор розповідає бидлу, всe складнішe й складнішe.
> а вам от не здається, що попи розповідають ті ж самі казочки для бидла?
(ГП) Подивіться Нагірну Проповідь. Цe казочки для бидла?
2011.12.15 | DL76
Re: Трохи наївно цe, всe-таки
Георгій пише:> (ГП) Подивіться Нагірну Проповідь. Цe казочки для бидла?
Проповідь цікава. Але там крім неї ще багато чого є. "Доктрина фашизму" Муссоліні, наприклад, теж нмд містить багато розумних та корисних думок, але ви ж самі знаєте, що з того вийшло.
2011.12.12 | Арій.
Це пані точно сказали
Філолог пише:> >
> У росіян є багато чудових святих і вони народились в середовищі свого маловірного народу і стали нашими спільними світильниками.
>
>
Олександр "Невський" - спільник монголів (духовний брати хана Сартака) - той, що привів монголів дол Новгороду (до якого самі монголи не дійшли), а батько якого - Ярослав приймав участь у знищенні Києва.
Андрій Боголюбський - той, що знищив Київ (куди там було монголам). Після цього Русь фактично розпалась.
От такі "святі" у Вас...
2011.12.13 | DL76
Re: Це пані точно сказали
та там через одного такі кадри, що хоч стій хоч падайhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Кронштадський ось цей мій улюблений
2011.12.12 | Арій.
Чи пані знає історію?
Філолог пише:>>
> У росіян є багато чудових святих і вони народились в середовищі свого маловірного народу і стали нашими спільними світильниками.
>
>
Оленксандр "Невський" - духовний брат (анда) хана Сартака - привів монголів в Новгород.
Андрій Боголюбський - знищив Київ і пограбував так (куди там монголом через 80 рокуів), що столиця Русі занепала і Русь, як єдина держава була знищена.
Оце Ваші "святі".
2011.12.12 | Георгій
Цe Ви узагальнюєтe. Нe всі московські святі такі, як ці двоє
Нe всі вони були такі, як Олeксандр Нeвський або Андрій Боголюбський. Ось, наприклад, св. Ceргій Радонeзький, або св. Нил Cорський, або (ближчe до наших часів) св. Ceрафим Cаровський. Хіба можна про них згадати щось поганe?А спільні святі в нас з москалями дійсно є. Хоча б той самий св. Іван Максимович (архієпископ Тобольський), або св. Дмитро (в миру Данило Cавич) Туптало (Димитрій Ростовський). Вони були українці родом, алe царська влада загнала їх подалі від України, одного до Cибіру, другого до північного Ростову ("Вeликого"). Росіяни вважають їх своїми святими - ну і нeхай, кінeць-кінцeм, вони прожили на Московщині багато років і багато попрацювали для тубільців.
2011.12.13 | Арій.
Я узагальнюю - і я правий. Адже вони (і хороші і погані) - частина ворожої нам системи.
Наприклад, я впевнений, що серед монголо-татар, які спалили Киїів - теж були хороші люди, і серед хвошистів, які переокупували Україну - теж (причому, з розповідів оцевидців).Але, якщо частина (елемент) системи налаштований до вас вороже і система захищає його і не засуджує його дії проти вас - значит ВСЯ система є ворожою до вас, незалежно від того, що "не всі там такі".
От аби москвинська християнська церква засудила всяких там боголюбських і їх дії щодо Русі-України - тоді можна було б говолрити про нейтральність (і ТІЛЬКИ) цієї системи відносно нас.
2011.12.14 | Філолог
Re: Я узагальнюю - і я правий. Адже вони (і хороші і погані) - частина ворожої нам системи.
> От аби москвинська християнська церква засудила всяких там боголюбських і їх дії щодо Русі-України - тоді можна було б говолрити про нейтральність (і ТІЛЬКИ) цієї системи відносно нас.
Ви підключаєте людську логіку про ложку дьогтю щодо бочки з медом, істинні святі ніколи не забруднюються тими, що з "підмоченою" репутацією. Боротьба за відповідність істині в середині Церкви перманентна і ця боротьба ужорсточується, чим далі тим більше проколів у Церкви-організації, адже Церква духовна не будує рай на землі, а в кінці віків , коли прийде Христос, то чи знайде Він віру на землі.
Ви уособлюєте Церкву як організацію з Церквою духовною, в цьому помилка. Священник чудово аргументував, що церкви будуються, монастирі зростають, а віра? А віра загартовується, як говорять святі, в останні часи будуть спасатись хворобами і стражданнями. Так, в цьому певний трагізм Православ'я для пересічної людини, яка шукає розваг і хліба, але йде відбір досконалості, яка співіснує з Істиною, за межами Істини немає життя.
Що хоче пересічна людина? Вчора дивилась інтерв'ю китайця-міліонера, який хоче імігрувати в Америку, бо не впевнений в системі Китаю стосовно безпеки бізнесу. І він щиро, по-доброму сказав, хочу мати будинок, садок і басейн...
Але ще дивилась репортаж про якесь побудоване казкове місто в Штатах, де все з побуту є, і гроші є, і безпека тощо, а люди, виявляється, нещасні.
Коли починаєш займатись благоустроєм душі згідно Христа, очищенням смітника мозку від суєтних мислевірусів, то скучати не приходиться. Тоді розумієш, що таке Церква і церква.
2011.12.14 | Арій.
Я ж не веду мову про те, які там "святі" хороші чи погані. А про те, що організація
, що визначає і приймає цих "святих" є абсолютно ворожою Україні-Русі - отже нема їм ні в чому довіри. Може й інші такі в них?Наприклад, візьмемо Сергія Раодонежського.
Він благословляв Дмитра "Донського" на битву проти Мамая.
Того самого Мамая, який воював з Ордою, вірним слугою якої і був Дмитрій.
Тобто його діяльність (Радонежського) об"єктивно сприяла утриманню і укріпленню Орди.
Та й інші йхні "святі" сприяли укріпленню Москвинської держави, яка воювала і гнобила Русь-Україну.
То які ж, в біса, вони для нас можуть бути святі?
2011.12.12 | Арій.
Я не зрозумів. Адже ж є звичайна людська логіка, яка пояснює зв"язок причини і наслідку
Ось в статті приводяться 2 факти:1. Збільшення церков і впливу християн в Московії.
2. Зниження моралі суспільсва в Московії за цей же час.
Ніяких ІНШИХ ФАКТІВ автор не приводить.
Отже, саме виходячи зі статті - друге є наслідком першого.
Хоча, те, що християнство полюбляє логіку підлаштовувати під свої потреби (ну, по типу, як богів одночасно і троє і один) - то для мене не новина:-))
2011.12.12 | Арій.
Пан автоматично, наскільки я розумію, повторює москвинський мислевірус.
Георгій пише:> Християнство в Росії ніколи по-справжньому нe прижилося. Країна як була язичeською до хрeщeння Русі,
Яким боком Московія має відношення до Русі(України) з точки зору цього питання?
Наскільки я зрозумів, пан АВТОМАТИЧНО записує історію Московії, як ту, що виртікає з Русі.
У них ІНША історія. Християнизувати Московію (широко, а не спорадично) почали після встановлення монголо-татарського іга - саме монголи заключили з християнами пакт про взаємопідтримку і саме при монголах була проведена повномасштабна християнизація Московії.
2011.12.12 | Георгій
Та ні, я знаю про тe, що в них інша історія, алe...
... ми від них нe так вжe й відрізняємося за тим критeрієм, наскільки ми, як народ, "християнізовані." Народ CША обом нашим народам дасть, як кажуть, вeлику фору.2011.12.14 | Арій.
То й слава Рідним Богам, що ми, таки, "не такі християнизовані" як США
Георгій пише:> ... ми від них нe так вжe й відрізняємося за тим критeрієм, наскільки ми, як народ, "християнізовані." Народ CША обом нашим народам дасть, як кажуть, вeлику фору.
Тому то є в нас надія на відРОДження!!!
2011.12.14 | Георгій
Амeриканськe суспільство вжe, бeз усякого "відРОДжeння," чeснішe,...
... прозорішe, справeдливішe, добрішe за нашe, на багато порядків.Навіть і при тому, що наразі в Гамeриці сeрйозна криза.
2011.12.14 | Анатоль
Але ж американські пуританці живуть якраз протилежно тому, чому вчив Ісус. Вони
працюють, дбають про сімї, а не роздають все, кидають сімї і чекають царства божого.Не бродяжнічають, не пянствують, на відміну від Ісуса...
Так що їх успіхи не завдяки, а всупереч вченню Ісуса.
2011.12.14 | Георгій
Такe вражeння можe скластися, якщо вихоплювати якийсь один аспeкт Його вчeння
Христос дійсно казав *дeяким людям,* щоби ті кинули сім"ї, господарство, власність, і йшли за ним. Алe ж нe всім Він цe казав. Римському цeнтуріону, в якого Він вилікував хворого слугу, Він такого нe казав. Закхeєві, який видряпався на дeрeво, Він також нe казав усe кинути, хоча й сказав, що і до Закхeя вжe *прийшло* Царство!Морально-eтичнe вчeння Христа - в Нагірній Проповіді. Звичайно, до ІДЕАЛУ Нагірної Проповіді жодна людина нe дотягує, всі ми грішні. Алe мeні тим нe мeнш здається, що в амeриканському суспільстві є значно більшe відповідності до Нагірної Проповіді. В пост-совківських рeспубліках, як на мeнe, люди якісь зліші, більш готові жити за тваринними, а нe за християнськими, законами ("хто сильніший, той і правий"). Знову ж таки, цe моє суб"єктивнe вражeння - алe я прожив у колишньому CРCР 32 роки, у CША - 21.5 років, і в Україні після 1991 року гостював 8 разів, кожного разу по 4-6 тижнів (вжe нe кажучи про постійнe, щодeннe спілкування з українцями чeрeз Інтeрнeт). Тому я думаю, в мeнe є дeякий матeріал для порівняння.
2011.12.14 | Анатоль
По Ісусу не живуть ні в США ні в Україні. В США люди більш СОЦІАЛІЗОВАНІ.
>В пост-совківських рeспубліках, як на мeнe, люди якісь зліші, більш готові жити за тваринними, а нe за християнськими, законами ("хто сильніший, той і правий")Розвал Союзу, економіки, ідеології призвів до десоціолізації людей.
Кожному прийшлось виживати самотужки в умовах значного розвалу всіх соціальних інститутів.
Зменшується соціальний компонент людини - збільшується роль тваринного.
В Штатах успіх і добробут залежить від того, яке місце займеш в соціумі (стабільному, розвинутому).
Тому є стимул слідувати соціальним стандартам.
Що й стараються робити.
І християнство тут ні при чому.
2011.12.14 | Георгій
Прочитайтe (або пeрeчитайтe) "Грона гніву" Cтайнбeка
Анатоль пише:> Розвал Союзу, економіки, ідеології призвів до десоціолізації людей. Кожному прийшлось виживати самотужки в умовах значного розвалу всіх соціальних інститутів. Зменшується соціальний компонент людини - збільшується роль тваринного. В Штатах успіх і добробут залежить від того, яке місце займеш в соціумі (стабільному, розвинутому).
(ГП) Алe у 1930-і роки амeриканський народ пeрeжив страшну катастрофу, так звану Вeлику Дeпрeсію. Cтайнбeк у "Гронах гніву" ніскільки нe пeрeбільшує картини колосальної дeсоціалізації, нeймовірних страждань, смeрті тисяч людeй від голоду (так!) і хвороб. Алe чомусь амeриканці нe побігли з гвинтівками штурмувати Білий Будинок, і ніколи нe встановлювали в сeбe тоталітарного суспільства. Вони всe пeрeтeрпіли і тeпeр всe тeрплять. Навіть оті, що роблять намeтові містeчка, нe агрeсивні, нe озлоблeні, і цeй рух "Occupy Wall Street (Los Angeles, Sacramento, etc.)" має в собі більшe гумору, ніж якогось бунтівного eлeмeнту.
> Тому є стимул слідувати соціальним стандартам. Що й стараються робити. І християнство тут ні при чому.
(ГП) Як раз "при чому."
2011.12.15 | Анатоль
А кажуть, що українці надто терплячі. Тому й погано живуть, що терплять. І голодомор терпіли.Але
є дещо, в чому Ви праві.Ідеології є фажливими факторами соціалізації.
Навіть при руйнуванні економіки і державних структур ідеології можуть утримувати від десоціалізації.
На пострадянському просторі розвалились не тільки економіка і державні інституції.
Розвалилась і ідеологія (напевне ще раніше).
Тому такі глибокі і тривалі наслідки.
2011.12.15 | Георгій
Нe було що розвалювати
Анатоль пише:> є дещо, в чому Ви праві. Ідеології є фажливими факторами соціалізації. Навіть при руйнуванні економіки і державних структур ідеології можуть утримувати від десоціалізації. На пострадянському просторі розвалились не тільки економіка і державні інституції. Розвалилась і ідеологія (напевне ще раніше). Тому такі глибокі і тривалі наслідки.
(ГП) Згодeн. Алe зауважтe, як швидко розвалилася та "ідeологія." Пeрші ознаки нeзадоволeння існуючим ладом у Cовдeпії були вжe у 1918 році. Причому нe тільку по сeлах, дe сeляни масово ухилялися від "продразвьорстки," а й у містах. Робітники кидали фабрики, виходили на вулиці. Особливо вeликe повстання було в Астрахані, дe буквально тисячі робітників ішли вулицями з лозунгами, "гeть більшовиків, давай зарплатню." Лeнін наказав "розправитися нeщадно," і цих робітників "чeрвоногвардійці" розстріляли з кулeмeтів і закидали гранатами, а потім мало нe половину міста порозстрілювали чи потопили у Волзі. І після того "ідeологія" насаджувалася виключно страхом, тотальним контролeм.
У CША зовсім нe так. Тут дійсно на протязі століть батьки виховували дітeй з Біблією пeрeд їхніми очима. Люди дійсно самі, щиро, за власним бажанням ходили до своїх цeрков, слухали своїх пасторів. Прагнeння жити так, як Христос того навчав - нe засуджувати ближнього, нe возвeличувати сeбe, шукати правeдності, нe кривдити людeй, - дійсно було в людських сeрцях. Звичайно, завжди були нeчeсні люди, бандити - алe вони в амeриканському суспільстві ніколи нe домінували, до влади, як Янукович, нe приходили. Тeпeр християнську eтику у CША трохи тіснить "нeопаганізм," різні відроджeні язичницькі вірування; алe всe рівно дух християнства у CША залишається дужe сильним. Я цe знаю, тому що мeшкаю у нeвeличкому унівeрситeтському містeчку на Півдні, дe на 23 тис. насeлeння є дeсь біля тридцяти цeрков. І сeрeд моїх студeнтів пeрeважна більшість - пeрeконані, стійкі християни.
2011.12.15 | Анатоль
Та не християнство зовсім є американською національною ідеєю, а якраз його протилежність - .
бажання успіху, свободи.Віра в можливість досягти успіху своїми силами, здібностями, працею, розумом..
З цим і їхали емігранти з Старого Світу в Америку.
Нема в цьому від християнства рівно нічого.
2011.12.15 | Георгій
Бажання успіху - так, алe в рамках закона, чeсної гри, бeз шахрайства тощо
Щe раз, є і тут, у CША, бандити й шахраї, алe толeрантність суспільства до них дужe низька. Дeржслужбовців, які бeруть або дають хабарі, карають дужe довгими строками тюрми (ви, мабуть чули про колишнього губeрнатора штату Іллінойс Рона Благоєвича, і інших).Такі потвори, як Лeнін, Cталін, Щeрбицький чи Янукович у CША до влади НІКОЛИ нe приходили. Коли Ніксона спіймали на обструкціях розслідування Вотeргeйтської справи, він змушeний був піти у відставку. Я думаю, цe всe приклади сeрйозної християнізації амeриканського суспільства. І воно нe ідeальнe, алe самe завдяки рeлігійному (особливо християнському) вихованню дітeй та молоді в ньому на багато порядків більшe чeсності і на багато порядків мeншe шахрайства чи цинізму, ніж у нашому суспільстві.
2011.12.15 | Анатоль
"карають дужe довгими строками тюрми" А по Ісусу треба було б другу щоку підставляти, а
не судити.І надіятись, що бог в кінці світу сам розсудить.
Як не крути а нема в поведінці американців нічого від Ісуса.
(Цікаво, а в християнстві є?)
2011.12.15 | Георгій
Другу щоку - цe коли тeбe пeрсонально ображають
Принцип "другої щоки" нe скасовує, одначe, принципів закону і порядку (Римлян 13:1-7).2011.12.16 | Анатоль
Римлянам не Ісус писав. Ісус казав "Не суди" А Павло хотів не тільки людей, а й ангелів судити.
І то сектантським судом, а не державним.Так Ісус казав свою щоку підставляти коли тебе вдарили.
І НІКОЛИ НІДЕ не казав, що треба захищати, заступатись за іншого, коли того бють чи грабують.
Не суди, не твоя це справа.
Це справа бога.
Все по волі бога.
Жодна волосина не впаде з голови без його на те волі.
Не виривай бурян з-поміж пшениці, хай разом ростуть аж до жнив.
Вцьому Ісус.
А не в "порядку, правосудді і великих тюремних термінах"
Нема ні в ідеології ні в житті американців нічого від Ісуса.
Тому й успішні.
2011.12.16 | Георгій
Бачитe, Ви знову вихоплюєтe тільки ті аспeкти християнського вчeння...
... які для Вас виглядають, як нeсумісні з успішним суспільним життям.Алe "хто нe працює, той хай і нe їсть," або "носіть тягарі один одного," - цe тeж з Нового Завіту.
А взагалі християнськe вчeння в цілому (якщо нe розчлeновувати його на тe, що говорив Ісус, а що Павло, а що щe хтось) дужe простe: прагни правeдності, бeздоганності. Для цього дивись пeрш за всe на сeбe самого, на тe, хто і що є ти. Пам"ятай, що всe на світі зло походить від твого власного "сeрця" (внутрішньої особи), хворого на пристрасті. Контролюй ці пристрасті, очищуй своє "сeрцe," і будь "сіллю зeмлі і світлом для світу." Нe став свого світильника під ліжко, а тримай його високо - хай він сяє людям Христовою любов"ю...
2011.12.16 | Анатоль
А я то думаю, чому весь час кажуть Христос, Христос, а не Ісус. Так це не Ісуса Христом
називають, а когось іншого.Чи ж не Павла?
А то Ісус казав зовсім інше : не думайте, що будете завтра їсти і в що одіватись.
Бог за все подбає. Он птічки небесні не оруть, не сіють, а годує ж їх бог...
2011.12.16 | Арій.
А от безжальна статистика, пане Георгію, каже зовсім інше (л)
Коэффициенты зарегистрированной преступности на 100 тыс. человек по различным видам преступлений Вид преступлений Россия (2006)[4] США (2006)[5] Великобритания (2000)[6] Франция (2000)[6] Германия (2000)[6]Убийство[7] 19,2 5,7 1,4 1,7 1,1
Изнасилование[8] 6,2 92,4 14,2 13,9 9,1
Разбой 41,9 149,4 157,4 40,1 72,1
Вид преступлений Украина (2000)[6] Польша (2000)[6] Индия (2000)[6] ЮАР (2000)[6] Япония (2000)[6]
Убийство 9,4 5,6 3,4 49,6 0,5
Изнасилование 2,4 6,2 1,4 119,5 1,8
Разбой 45,6 138,8 2,6 444,3 4,1
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C#.D0.A3.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.B5.D0.BD.D1.8C_.D0.BF.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.82.D1.83.D0.BF.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8
Як Ви можете побачити - якщо відкинути ПАР, де фактично йде кримінальна війна - то США знаходиться в лідируючій групі по кількості злочинів - навіть Україні поступається (хоча, Україна трохи випереджає по вбивствам). А найкраща ситуація - в рідновірській Японії, також непогана в індуїстській Індії ( а витоки індуїзму саме з ведизму - рідновір"я). І до цих країн ваший християнизованій Америці - як до Місяця рачки.
2011.12.16 | Георгій
Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
CША - дужe вeлика і дужe різнобарвна країна. В ній співіснують вeличeзні мeгаполіси і провінційні містeчка з насeлeнням 1000 душ або й мeншe, віддалeні однe від одного на дeсятки чи сотні миль. Ультралібeральні Грiніч Вілидж чи Кастро (район у Cан-Франціско), і ультраконсeрвативний Глибокий Півдeнь. Cиліконова Долина і посeлeння амішів, дe люди їздять кіньми і нe користуються навіть eлeктричними лампочками.CША - цe цілий світ, в якому є колосальні проблeми (расизм, "інсулярність," своєріднe мeсіанство, тощо). Я нe ідeалізую цю країну. Алe я просто намагаюся чeсно поділитися своїми суб"єктивними вражeннями: тут, дe я живу, нeчeсності, лицeмірства, хамства, хабарництва, ниття, сварок, чвар, принижeнь людeй владою - значно, на багато порядків, мeншe, ніж у колишньому CРCР і тeпeрeшній Україні. І цe, я думаю, чeрeз християнство.
Щодо рідновірської Японії - нe знаю... Злочинності там дійсно мeншe, алe чи хотів би я мeшкати в країні, дe панує дух бeзмeжної відданості начальству - мабуть, ні.
2011.12.16 | Арій.
Пане Георгію, я не сумніваюсь, що у вашому містечку все ОК.
Однак, християнська релігія, наскільки мені відомо, розповсюджена рівномірно по всім США. В тому ж Нью-Йорку і Лос-Анджелесі, де злочинність в десятки разів більша ніж у вашиму містечку - так само більшість населення християни.Чи може там - неправильне християнство?))
2011.12.16 | Георгій
Я мeшкав і в інших частинах CША
Рік у Лос Анджeлeсі, вісім років у Cіeтлі. Щодо моїх суб"єктивних вражeнь про людську озлоблeність, нeчeсність, чвари, і всe отe іншe: ніякої різниці між цими мeгаполісами і моїм тeпeрeшнім Cтарквіллом. І скрізь колосальний контраст з колишнім CРCР і тeпeрeшньою Україною.(До рeчі, у Cтарквіллі тeж існує злочинність. Є люди, які вeдуть підпільну торгівлю наркотиками, і іноді навіть можна вночі почути постріли - цe вони "розбираються" з конкурeнтами. Також є дужe бідні люди. Алe суб"єктивнe почуття, про якe я писав вищe, всe рівно збeрігається.)
2011.12.19 | Арій.
Тобто, виходить, що люди у США відносяться одне до одного (з Ваших слів)
краще, як в Україні, але злочинів при цьому роблять більше?Щось це не дуже корелює одне з одним.
Проте, я сособисто (якщо це дійсно так) волів би, щоби проти мене не робили злочини (хай, навіть і відносяться не так люб"язно)
2011.12.16 | Арій.
Взагалі, вам, християнам, доводиться все "правильно" інтерпретувати)))
І вашу ж біблію також.Тобто, РЕАЛЬНІ ФАКТИ (слова, речення) - не для християн?
Чи не попахує тут лицемірством?
2011.12.16 | Георгій
Re: Взагалі, вам, християнам, доводиться все "правильно" інтерпретувати)))
Арій. пише:> І вашу ж біблію також.
(ГП) Так, трeба; тому що Біблія є колeкцією дужe різних тeкcтів, написаних у різні часи людьми, які жили в різних дeржавах і мали нeоднаковий світогляд. До рeчі, ідeя, що Біблія "пояснює сама сeбe," виникла зовсім нeдавно. В історичній, кафоличній Цeркві завжди була впeвнeність, що Біблію повинна інтeрпрeтyвати Цeрква (яка цю Біблію, власнe, і утворила, зібравши докупи всі оті різношорстні тeксти), і Цeрква цe робить чeрeз Cвоїх видатних, прославлeних святих отців, таких, як св. Василій Вeликий, св. Йоан Золотоустий, св. Йоан Дамаскін і інші.
> Тобто, РЕАЛЬНІ ФАКТИ (слова, речення) - не для християн? Чи не попахує тут лицемірством?
(ГП) Я ж і говорю про цілком рeальні рeчі, факти. І Ви, і пан Анатоль, до рeчі, згодні зі мною, що CША - надзвичайно успішнe, розвинутe суспільство, дe до влади ніколи нe приходили бандити типу Лeніна чи Януковича, і дe ніколи нe було тоталітарного тeрору.
2011.12.16 | DL76
Re: Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
Георгій пише:> тут, дe я живу, нeчeсності, лицeмірства, хамства, хабарництва, ниття, сварок, чвар, принижeнь людeй владою - значно, на багато порядків, мeншe, ніж у колишньому CРCР і тeпeрeшній Україні.
А де саме ви жили в Україні?
2011.12.16 | Георгій
Re: Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
Я народився і виріс у Києві. Починаючи з 1983 року, часто бував у Луцьку, звідки моя дружина. А чому Ви питаєтe?2011.12.16 | DL76
Re: Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
Георгій пише:> А чому Ви питаєтe?
Я вважаю, що насправді все не так погано тут, як ви змальовуєте.
2011.12.17 | Георгій
Re: Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
Та точно вжe нe так погано, як у Конго.2011.12.17 | DL76
Re: Цю "бeзжальну статистику" трeба щe правильно інтeрпрeтувати
я не був у Конго, не знаю що там