12/22/2011 | Георгій

http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/authors_columns/kshchotkina_column/45154/

"... Про права людини ми знаємо багато – мені потрапляли до рук брошурки чорносотенного штибу під товстелезним шаром православ'я, де популярно пояснювалося, для чого саме «жиди їх придумали». З масованими посиланнями на «Протоколи сіонських мудреців». Що ж, на цю видатну працю посилаються навіть офіційні особи Православної Церкви в цілком пристойних медіа. Однак, коли я зіткнулася з тією ж тенденцією у представника Католицької Церкви, я була трохи здивована. Утім, тут автор пішов далі – масони спровокували чи то сфальсифікували не тільки права людини, але всю картину світу: вони керують нашими мізками, годують нас своїми мультиками, музикою і літературою і ще й морочать голову правами людини. Полум'яний заклик автора полягає в тому, що ніщо, що виходить від масонів, не може бути не те що добрим, але навіть більш-менш прийнятним.

За що ж наші священнослужителі – як з'ясувалося, незалежно від конфесійної приналежності – так не люблять доктрини прав людини? Отримати відповідь і просто, і складно. З одного боку, вони самі про це кричать на кожному кроці: «гендерна рівність», «легалізація абортів», «підтримка ЛГБТ-рухів», «сексуальна освіта», «ювенальна юстиція». З іншого – це все деталі, до яких права людини не зводяться, якими права людини нітрохи не вичерпуються і не можуть бути аргументами для спростування цілої доктрини.

Однак наші священнослужителі зосереджуються саме на них. Причому свідомо демонізуючи ці «проблеми».

(...) Зазвичай, коли звертаєшся до церковників з подібними питаннями, чуєш у відповідь цілий перелік об'єктивних труднощів. Вам пояснять хоч на двох сторінках, хоч на двадцятьох, хоч на двохстах, чому саме Церква не може вплинути на людей, які роблять неправильний вибір. Поміж іншим вам згадають масонів – якщо не на двадцяти, то принаймні, на двох сторінках. Ці аргументи добре відомі: Церкві «не дають» говорити з людьми, виховувати їх, вести їх правильним шляхом, наповнювати ЗМІ «правильним» контентом. Тому що завжди є якісь «сили», які протистоять – сили могутні, сили, що володіють владою, грошима і т.д. Ну ось, не знадобилося навіть двох сторінок – вистачає і двох рядків.

І це правда – такі сили є. Назвемо їх масонами. Тільки не второпаю одного – чому, в такому випадку, масони можуть бути ефективні, а двотисячолітня Церква, на чолі якої стоїть Сам Христос – не може?

Замість відповіді Церква відходить у глухий захист. Вона асоціює доктрину прав людини з аморальністю, а після цього вже не може «опуститися» до потенційного співрозмовника, що живе в рамках ліберальної доктрини. Вона захищається тим, що її нібито намагаються «змусити схвалити гріх» або навіть лібералізуватися самій. Можливо, це, швидше, реакція на внутрішні проблеми – у кожної традиційної конфесії зараз існують деякі, умовно кажучи, «ліберальні» тенденції, які є внутрішньою справою Церкви – їй з ними жити, їх оцінювати і приймати рішення про те, наскільки вони прийнятні. Люта нелюбов до ліберальних ідей з боку Церкви в деяких випадках видається спробою звинуватити «недосконалий світ» у тому, що відбувається всередині неї самої. Це психологічно природно, але нечесно. Під голосно декларованим «небажанням лібералізуватися» нерідко приховані відсталість і невміння мати справу з реальністю...."