«Катувати не можна помилувати»

Хто так мудро й тонко підставив Президента України Віктора Януковича перед виборами?

«Катувати не можна, помилувати», – в якому місці Президент України В.Ф. Янукович «поставить кому» та зафіксує своє ставлення до майбутнього цілого економічного сектору України, або чим може обернутися Закон «Про гуманізацію (декриміналізацію)» для міжнародний автомобільних транспортних перевізників.

ПЕРШОПРИЧИНА: прийняття Закону «Про гуманізацію (декриміналізацію)», внесення змін до ст. 352 Митного кодексу та нове трактування відповідальності за надання неправдивої інформації

13 грудня 2011 року Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської та службової діяльності». Зазначеним Законом вносяться зміни до Кримінального Кодексу України (в тому числі до ст. 201 «Контрабанда»), Кримінально-процесуального Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Митного кодексу України – ст. 352. Закон набирає чинності та приводить у відповідність із ним інші Закони та підзаконні акти за місяць після його офіційного опублікування, а саме: 17 січня 2012 року.

Як стверджують деякі економічні аналітики, представники влади вирішили раціонально підійти до покарання за економічні злочини і відкрити додаткове джерело поповнення бюджету. Контрабанда, порушення порядку, заняття господарською діяльністю, фіктивне банкрутство та ще 14 видів злочинів, передбачених чинним Кримінальним кодексом, більше не будуть вважатися суспільно небезпечними діяннями. Але при цьому фахівці вважають, що «гуманізація» розширить шлях корупції та рейдерству, які й без того активно поглинають економіку України. Крім того, для окремих секторів економічної системи країни дана законодавча «інновація» може стати патовою та в найкоротший строк практично знищити роками вибудувану систему бізнесу, починаючи зі знищення «окремо замовлених» операторів ринку.

Зокрема, підписаний Закон значно посилює відповідальність за порушення митних правил у порівнянні з існуючою редакцією Митного кодексу України та залишає автомобільних перевізників як вітчизняного, так й зарубіжного походження «оголеними» по відношенню до «караючого меча» митників, які, до речі, брали активну участь у розробці окремих статей Закону.

Особливо це стосується поправки до статті 352 Митного кодексу України, яка передбачає посилення відповідальності за порушення митних правил.

Нова редакція ст. 352. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 352 цього Кодексу, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України”.

ПРОБЛЕМА: одноосібна адміністративна відповідальність водіїв

Дане правопорушення в пунктах пропуску на кордонах декларує правову відповідальність саме перевізників вантажів (водіїв), які подаватимуть до оформлення товарно-супроводжувальні документи, а в разі, якщо вид товару або його код (згідно Гармонізованої системи ) не відповідатиме вантажу, що перевозиться та/або вартість товару в інвойсі буде заниженою, водій автоматично притягуватиметься до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 352 МКУ та класифікуватимуться як неправдиві дані. Але ж згідно зі статтею 8 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, до якої Україна приєдналася в серпні 2006 року, значиться, що при прийнятті вантажу до перевезення водій несе відповідальність лише за зовнішній стан вантажу та його упакування, а також точність даних в накладній CMR відносно кількості вантажних місць та їх розмітки.

Водій не може відповідати за дії відправника, декларанта, митного брокера, який здійснює пакування вантажу, завантаження його у транспортний засіб та оформлення товарно-супровідних документів.

352 стаття МКУ дозволить митним органам у пунктах пропуску складати протоколи про порушення митних правил у разі наявності будь-яких неточностей в оформленні товарно-супровідних документів відносно водія, який не має до їх оформлення жодного відношення, але саме він надає ці документи для митного оформлення. Перевізник стає заручником чужих порушень, йому вартуватиме конфіскація транспортних засобів (тягача та напівпричепа), товару що перевозиться та сплата штрафу в сумі 100% вартості товару.

Врешті, 352 стаття надає митникам повне право вирішувати подальшу долю перевізників в цілому, адже всім відома ступінь прозорості, об’єктивності та оперативності винесення рішень Судочинною системою України та відсоток винесених справедливих рішень на користь постраждалих, у випадку розгляду справи в судах взагалі, адже далеко не всі перевізники зможуть дозволити собі довготривалу судову тяганину. При цьому, продовж всього періоду розгляду справи транспортні засоби простоюватимуть, а водії не матимуть можливості отримувати заробітну платню.

ПРОБЛЕМА: Митна служба України шукає шляхи наповнення бюджету за рахунок перевізників

З точки зору Голови Державної митної служби Ігоря КОЛЄТНІКА : « З прийняттям Закону про гуманізацію бажаючих порушувати його та займатись товарною контрабандою буде менше». «Аналіз адекватності покарання за контрабанду показав, що, навіть у разі винесення обвинувального вироку, більшість винних зараз засуджуються до умовного покарання. Щодо адміністративних справ простежується наступна тенденція: чим вища вартість предмета правопорушення, тим імовірніше стягнення штрафу та повернення конфіскованого товару. У 90% випадків, коли вартість товарів вища 400 тис. грн., суд застосовує штраф, а коли менша 2 тис. грн., то в 95% випадків — конфіскацію. Новий закон дозволить більш адекватно реагувати на ці правопорушення». « Якби в 2011 році діяла декриміналізація, ми б конфіскували товарів більш ніж на 1 млрд. грн. Це реальні цифри, тому що є порушення, предмети вилучені та визначено їх вартість. Сюди входять як адміністративні порушення, так і кримінальні справи. “Кримінальної” контрабанди було 460 млн. грн., а до бюджету надійшло 1,8 млн. грн.»

ПРОБЛЕМА: Громадськість та представників професійних організацій відсторонили від обговорення нового президентського закону

Все нібито гуманно та конструктивно. Ясна річ, Україні давно слід було прийняти до уваги сучасні методи боротьби з економічними злочинами та логічним є поступове вдосконалення законодавчої системи Європейської держави. Але будь-яка поправка до законодавства України, що стосуються специфічної діяльності окремих секторів економіки та зачіпає законодавчо, конституційно обґрунтовані права операторів цих секторів має враховувати поради кваліфікованих професійних об’єднань. Процедура підготовки будь-якого законопроекту, апріорі, передбачає його обговорення з професійною громадськістю. В даному випадку обговорення не було, та після опрацювання відповідними службами «Закон про гуманізацію» одразу потрапив на підпис до Президента України й в позачерговому порядку, більшістю голосів був підтриманий Верховною Радою України. Представники галузі, громадські ради при Міністерстві інфраструктури, митних службах, професійні об’єднання, профспілкові організації були позбавлені можливості висловити свої пропозиції та подати обґрунтування недоцільності їх прийняття в запропонованій редакції.

Мені вдалося отримати коментар з боку, в даному випадку, одного з опонентів деяких пунктів «Закону про гуманізацію», а саме представника Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України), що має 21-річний досвід активної діяльності та представлення інтересів своїх учасників в органах державної влади, міжнародних організаціях, була ініціатором та організатором багатьох засідань, конференцій, круглих столів за участі представників влади, митних органів та СБУ, присвячених удосконаленню діяльності української системи автомобільних транспортних перевезень та законодавчої бази, що її супроводжує.

Юрій КУЧИНСЬКИЙ – віце-президент АсМАП України: «Декілька років тому ми ініціювали зустріч ради АсМАП з керівниками СБУ та митної служби України, на якій обговорювалась 201 стаття Кримінального кодексу України (Контрабанда – переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або приховування його, особливо у великих розмірах від митного контролю, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів …) , яка передбачала кримінальну відповідальність водія транспортного засобу, що перевозив товар з порушенням та наявністю неправдивих даних щодо його складу, походження тощо та, яка відносить будь які неточності, допущені в митній декларації до неправдивих даних. Ми намагались донести до представників влади та законодавчих органів необхідність скасування 201 стаття Кримінального кодексу України по відношенню до товарів, що не потрапляють під окремі категорії: історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя та боєприпаси, торгівля людьми тощо. Ми доводили відсутність аргументів щодо звинувачення водія за статтею 352 Митного кодексу України , який перевозить офіційно задекларований товар по території України та супроводжує його офіційними документами, які не за його вини могли містити неточності та несуттєві помилки – колір шкарпеток, кількість замків тощо. В разі не відповідності товару деяким пунктам декларацій стаття 352 МКУ передбачала вилучення товару, що перевозився, штрафні санкції та тимчасове вилучення транспортного засобу, задіяного для перевезення даного товару. Якщо збиток, нанесений начебто водієм, перевищував певну суму, відкривалась кримінальна справа, а водія затримували, певний термін велося розслідування та врешті воно розсипалося. Машину повертали, водія відпускали, але весь цей період транспортники мали шалені збитки, які ніколи не відшкодовувались. Тоді ще, вислухавши наведені аргументи, представники митних, законодавчих структур та СБУ підтримали нас, та ми звернулись до уповноважених представників законодавчої ініціативи з приводу внесення певних змін у законодавчі документи, що координують проходження вантажів через кордон. На той період Верховна Рада погрузла в інтригах і, зрозуміло, не мала можливості розглянути це питання та внести необхідні зміни в законодавство. З приходом нового складу Верховної Ради ми щиро сподівались на підтримку «Закону про гуманізацію», який передбачає переведення деяких видів відповідальності з площини кримінальної в площину адміністративну. Але під виглядом «гуманізації» розробниками Закону були внесені зміни в Митний кодекс України новою редакцією статті 352, яка не тільки не враховує наші професійні зауваження, але й посилює відповідальність перевізників вантажів. І я підкреслюю – «Закон про гуманізацію», який є суттєвим кроком вперед для законодавчої системи України, що рухається шляхом інтеграції з Європою та намагається синхронізувати законодавчу систему з європейською, навіть не був попередньо оприлюднений та уникнув можливості обговорення громадськістю».

Тож, окрім відповідальності за прихований у тайниках товар та контрабанду водій має нести одноосібну відповідальність за будь-яку невідповідність вантажу, що перевозиться згідно з декларацією. Але, під час завантаження, у більшості випадків, водій не має доступу до пунктів завантаження, та при перетині кордону вантаж проходить попередню перевірку митним брокером. Крім того, для забезпечення безперешкодного проходження через кордон вантаж має митне забезпечення (опломбовування). Безперешкодне пересування вантажу регламентує Міжнародна конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів. Україна ще з радянських часів є членом Міжнародної конвенції, прийнятої в 1975 році під егідою Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй – Митна конвенція про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП, яка передбачає створення системи гарантування при транспортуванні вантажів, та спрощення процедури їхнього оформлення при перетині кордонів. Тож виходить, що ініціатори поправки до 352 статті не тільки нехтують інтересами вітчизняного та зарубіжного бізнесів, але й зневажають Міжнародні договори. Крім того, «Закон про гуманізацію» заводить у вузькі рамки й Судочинну систему України, а саме: не дає маневру щодо ухвалення позитивних рішень на користь постраждалих перевізників, бо Закон вже апріорі визначає водія як правопорушника й тлумачить наступні дії: оштрафувати, відібрати вантаж та відібрати транспортні засоби (тягач та напівпричіп).

НАСЛІДКИ:

• Втрата операторами ринку, перевізниками абсолютно всіх можливостей на функціонування (шалений штраф, конфіскація товару, конфіскація транспортних засобів, борги, банкрутство, втрата засобів для існування);
• Руйнування міжнародної системи автомобільних транспортних перевезень;
• Гальмування розвитку економіки України (постачальник, перевізник, замовник-виробник, кінцевий споживач);
• Безробіття представників автотранспортного бізнесу;
• Рейдерство з боку чиновників державної влади;
• Корупція чиновників та представників митних та судових структур;
• Зменшення надходжень до бюджету України;
• Погіршення репутації України як держави, що діє згідно з Міжнародними правилами та конвенціями.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД:

У країнах, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів транспортні оператори несуть сувору відповідальність за порушення. Відповідальність у жодному разі не дає підстав для розповсюдження корупції, рейдерства та знищення бізнесу. Митні кодекси країн Євросоюзу передбачають адміністративну відповідальність та накладання штрафних санкцій, але не передбачають вилучення транспортних засобів. Наприклад, штрафні санкції в Литві коливаються між 5000 та 10000 латів (еквівалентно 1800 дол. та 3600 дол.), з конфіскацією, або без конфіскації товарів. Але, в будь-якому випадку транспортні засоби не конфісковуються.

У Росії та інших країнах, що входять до складу Митного союзу, порушення, які виникають при перевезенні вантажів, були перенесені до Кодексу про адміністративні порушення, при цьому подання неправдивих даних жорстоко карається накладанням адміністративного штрафу в сумі від 50 000,00 рублів до 100 000 рублів, з конфіскацією, або без конфіскації товарів. Транспортні засоби не конфісковуються.

КОМУ ЦЕ ВИГІДНО:

Виникає питання – кому насправді це вигідно, хто саме втиснув у «Закон про гуманізацію» злощасну 352 статтю та підсунув її на підпис Президенту України? Які саме перспективи мотивують ініціаторів, що відважились підставити Віктора Федоровича Януковича напередодні виборів?

Версій небагато: або це корупціонери, які обдирали й обдиратимуть бізнесменів-перевізників на кордонах країни, або рейдери, що мають якісні «дахи», зацікавлені в скупці за безцінь конфіскованих товарів та транспортних засобів й готові монополізувати ринок автомобільних перевезень. Навіть якщо автомобільні, в порівнянні з іншими видами перевезень й не займають топові позиції – то малі монополізовані сектори економіки здатні давати швидкі та стабільні дивіденди….

Віктор Таранов