Сайт “Майдан” спільно з Інститутом історії Церкви УКУ продовжує проект із запитаннями та відповідями:
“Підпільна Церква в умовах тоталітарної держави”
Сьогодні — відповіді про святкування Різдва у підпіллі з архіву Інституту історії для Вас підібрала Ірина Коломиєць, менеджер пасторальної праці Інституту Історії Церкви, завідувач музею Патріарха Йосифа Сліпого
“… Атеїстична влада використовувала для нищення різні методи: від грубої заборони до адаптації для своїх же цінностей. Згадує п. Ольга К: «На хорі ми співали «Нова рада стала… на новий лад…. над Москвою ясна зоря світу засіяла». Найчастіше перекручували «Добрий вечір, тобі, пане господарю». Там було, що новий рік народився… Ми з дівчатами тільки пирскали сміхом на такі перекручення коляди».
Важко було зібратися родинам. На Різдво не було вихідних. Навпаки, старалися завантажити в ці дні особливими наднормовими роботами. Але люди не здавалися. Навіть пізно, повертаючись з роботи, в приміських поїздах лунали радісні коляди. Адже половина робітників з підприємств Львова доїжджали з сільської місцевості. Заборонити колядувати в транспорті не міг ніхто. Чим дальше від Львова, тим голосніше лунала коляда. В кожному населеному пункті святкування Різдва залежало від місцевого начальства: голови сільради, парторга і міліціонера. Часто для контролю залучали вчителів шкіл. Вони пильнували, щоб учні не відвідували церкву чи не ходили колядувати…”
“…Вертепи були популярні, але небезпечні. Адже старше покоління були членами ВЛКСМ (комсомольцями), а це означало згідно уставу – атеїстами. Отже, участь у релігійних дійствах грозила: комсомольськими дисциплінарними зборами, виговором, а також різними неприємностями, включаючи позбавлення премії та інше. Вертепи бували переважно домашні – для найближчої родини і друзів…”
Повністю цю відповідь читайте тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1325701246
