Олександр DADDY Попов: Повна втрата слуху. Чи остаточний діагноз?

Через хворобу країни на окупаційне хамство, хронічне мародерство та злоякісну демократуру назви текстів народжуються у мене виключно медичного спрямування.

Чому я про слух?

Якщо шановні читачі ще не забули, а забути таке важко, то «завгар», який постійно ускладнює життя киянам чисельними корками на дорогах на тій підставі, що він є всенародно обраним президентом, ще у 2009-му обіцяв на заміну голосам на свою підтримку «почути кожного». Що він почув і чи чує щось зараз нікому невідомо – напевно нічого корисного для нас з вами він не почув.

Але несподівано у нього знайшлись послідовники у таборі опонентів. На суботньому Форумі поки що не ув’язнений лідер об‘єднаних опозиціонерів пообіцяв, що презентована в той спекотний день програма – це лише проект і він буде вдосконалений на основі пропозицій активних, позитивно мислячих, небайдужих громадян. Іншими словами, Арсеній Петрович теж пообіцяв почути кожного.

Не може не радувати докорінна відмінність в ЛОР-обіцянках зразку 2009 та 2012. У далекому вже 2009-му двічінесудимий обіцяв почути кожного після виборів, а ті, що стояли в суботу біля мікрофону на Михайлівській площі, обіцяють почути кожного ще до виборів аби покращити (тьху, ось слово чудове як засмальцювали) передвиборчу програму, а можливо, навіть, і списки кандидатів на народну довіру.

Не встигли засмаглі учасники зібрання на Михайлівській дістатися до домівок, а Інтернет вже наповнився критикою як самого заходу, так і оприлюднених програмних нарисів.

Комусь з фейсбукерів не сподобався Турчинов із громоподібними закликами і гаслами. Хтось обурюються марнотратством організаторів – «скільки вони бабла витратили на ті трибуни???!!!». Хтось встиг пробігтися по рядках програмних тез і, не знайшовши в них своєї власної, вистражданої біля клавіатури правди, огульно назвав документ зібранням безпідставних, популістських гасел та нездійсненних, безграмотних обіцянок.

Не буду сперечатися з критиками манери пана Олександра виголошувати промови, або з любителями рахувати кошти у партійній касі.

А ось для критиків програмного документу маю пропозицію. Те, що ви не сприймаєте на дух і на слово те, що виходить з принтерів «т.зв. опозиціонерів» – це ясно. Але, як ви, шановні, вже так швидко вмієте читати і аналізувати, то може ви так само швидко запропонуєте щось карколомно-революційне (в хорошому сенсі) недолугим опозиційним «програмістам» і вони із вдячністю включать ваші епохальні пропозиції у свою програму, яку їхні лідери під найстрашнішою клятвою «Гадом буду – вік Ради і президентства не бачити!» пообіцяють виконати хоч на 20%.

Не знаю в якій саме формі будуть організовувати ЛОР-операцію «Почую-2012» досі глухі опозиціонери, але я б запропонував спосіб простий і кардинальний: зустріньтесь із критиками своєї програми віч-на-віч і послухайте їх. Не громадські активісти мають вас слухати, кандидати – депутати, а ви – їх. Це ж ви створили документ, який не критикують хіба що риГГіАнали, бо поки їм не розтлумачать на що саме потрібно гавкати, вони самостійно таку аналітичну дію здійснити не можуть. Ось тепер послухайте активних громадян із претензіями.

Я також хочу запропонувати активним і небайдужим громадянам не лише критикувати, а й щось пропонувати до програми.

І я поясню чому.

Як би нас не «радували» знайомі писки у виборчих списках об‘єднаної опозиції – іншої опозиції у нас наразі немає. Не тому, що немає чесних і достойних громадян, а тому що, на жаль, ці достойники не мають ані розгалужених мереж підтримки, ані ресурсів. На жаль, в чергове вибори пройдуть в чорно-білому режимі «свій-чужий» і особисто для мене Турчинов або Яценюк, Ар‘єв або Соболєв значно більш «свої» ніж Шариков-Лук‘янов чи Кідалов-Підрахуй. Якось у опозиціонерів більше думки і доброти в очах.

Дуже хочеться поставити точний діагноз і мародерському режиму, і тим силам, які, відчуваючи зростаюче обурення людей черговими «переможними» кроками «покращення», намагаються згуртуватися аби зайняти досі порожню позицію реальної альтернативи «крепким хозяйственникам», реформаторам і покращувачам. Знаючи діагноз, можна б було починати лікування.

Нє?

P.S. Планую найближчими днями примусити себе прочитати уважно весь запропонований організаторами Форуму на Михайлівській текст і сформулювати мої особисті схвалення і заперечення, а також критичні зауваження і, якщо несподівано «накатить» креатив, конструктивні пропозиції. 

Для тих, хто знайде в собі сили і теж захоче почитати опозиційний програмний продукт, ось лінк на .pdf файл:
http://byut.com.ua/storage/article/doc/za_prog.pdf