Звіт за результатами довгострокового спостереження за підготовкою до виборів народних депутатів України у липні 2012 року

РЕЗЮМЕ. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хоча протягом липня 2012 року ЦВК було прийнято ряд підзаконних актів, спрямованих на забезпечення реалізації положень Закону “Про вибори народних депутатів України”, правова основа організації та проведення виборів продовжує залишатись недосконалою. Закон “Про вибори народних депутатів України” містить ряд недоліків в частині визначення підстав для відмови у реєстрації кандидатів, організації голосування, підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування у закордонному виборчому окрузі, тобто на зарубіжних виборчих дільницях.

Замість усунення недоліків чинного Закону “Про вибори народних депутатів України”, парламентом 5 липня 2012 року у першому читанні та в цілому було ухвалено Закон “Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів 28 жовтня 2012 року”, яким передбачено здійснення відеофіксації ходу голосування та підрахунку голосів на звичайних виборчих дільницях. Цей Закон у разі його підписання Президентом України суттєво не вплине на прозорість голосування та підрахунку голосів на дільницях, однак ще більше посилить рівень неузгодженості законодавства, яким врегульовано порядок проведення виборів в Україні. Крім того, положення цього Закону носять рамковий характер, що зумовлює потребу у вжитті додаткових заходів, спрямованих на забезпечення його реалізації (внесення змін до Закону “Про вибори народних депутатів України”, прийняття відповідних актів ЦВК тощо).

• Як і в червні 2012 року, підготовка органів державної влади та органів місцевого самоврядування до чергових виборів у різних регіонах здійснюється з рівним рівнем інтенсивності, в той час як форми такої підготовки суттєво різняться між регіонами. КВУ в черговий раз вважає за необхідне підкреслити, що органам державної влади загальнодержавному рівня (наприклад, Президенту України) варто вжити заходів, спрямованих на активізацію такої роботи в усіх без винятках регіонах, а також уніфікацію форм цієї роботи.

• Підготовка до висування кандидатів у депутати загалом здійснюється в конкурентних умовах. Всі політичні сили та потенційні кандидати-мажоритарники здебільшого могли проводити передчасну агітацію, відповідно до власних можливостей Однак, занепокоєння викликають окремі випадки тиску на кандидатів, пов’язаний з ними бізнес та ЗМІ, які було зафіксовано у ряді регіонів.

• Комітет виборців України ще раз підкреслює неприпустимість активного залучення службовців у здійснення агітаційної діяльності потенційних суб’єктів виборчого процесу. Важливо підкреслити, що принцип неупередженого ставлення органів влади та посадовців до суб’єктів виборчого процесу є складовою принципу рівного виборчого права, і його дотримання на практиці є однією з передумов визнання виборів такими, що відповідають демократичним стандартам. Саме тому Комітет виборців України знову наголошує на тому, що глава держави та органи виконавчої влади вищого рівня мають вжити додаткових заходів (у тому числі й дисциплінарного чи організаційно-кадрового характеру), спрямованих на обмеження участі посадовців у передвиборній кампанії.

• На позитивну оцінку заслуговує практика ініціювання окремими партіями праймеріз при висуванні кандидатів. Однак такий праймеріз повинен здійснюватись у відповідності до кращих зарубіжних практик, а не використовуватись в якості політичної технології чи приводу для активізації агітаційної діяльності.

• Варто позитивно оцінити практику оприлюднення деякими партіями інформації про те, яких саме кандидатів вони планують висувати в одномандатних округах і загальнодержавному окрузі. Цю практику варто поширити як на висування кандидатів в одномандатних округах, так і загальнодержавному виборчому окрузі. Натомість підготовка до висування кандидатів у загальнодержавному окрузі загалом здійснюється закрито.

• Хоча активність агітаційної діяльності потенційних суб’єктів виборчого процесу у червні 2012 року суттєво зросла, активізація цієї діяльності не наповнила комунікацію політиків з виборцями реальним змістом. Як і в попередні місяці, агітаційна діяльність потенційних суб’єктів виборчого процесу загалом здійснюється у традиційних формах реклами на радіо та телебаченні, організації масових заходів (концертів, фестивалів тощо), поширення серед виборців матеріальних цінностей, розміщення „іміджевих” матеріалів у ЗМІ, що мають ознаки прихованої політичної реклами.

• Здійснення агітації з ознаками непрямого підкупу виборців все ще залишається поширеним практично в усіх регіонах і практикується кандидатами від майже всіх політичних партій. Комітет виборців України черговий раз вважається необхідним підкреслити, що встановлені законом обмеження щодо здійснення агітації з ознаками непрямого підкупу виборців варто поширити не лише на суб’єктів виборчого процесу, але політичну діяльність, що здійснюється у міжвиборчий період. При цьому агітація з ознаками непрямого підкупу повинна тягти пропорційні санкції.

• Особливу стурбованість викликають випадки прямого підкупу виборців, які починають фіксуватись в окремих регіонах. Такі випадки не повинні залишатись без перевірки і належного реагування правоохоронних органів.

Звіт у повному обсязі ви зможете знайти в додатку.

doc1343385161CVU-July-fin.doc (1704.5Kb)

 

Джерело