Протягом вчорашнього дня було кілька спроб поширення неправдивої інформації, яка стосується позиції Української Гельсінської спілки з прав людини щодо свободи мирних зібрань. Як керівники асоціації, повідомляємо, що всі плітки про розкол в УГСПЛ не відповідають дійсності.
Ситуація із свободою зібрань в Україні є надзвичайно несприятливою. Суди все частіше встановлюють заборони, переважно застосовуючи законодавство СРСР та Радянської України, яке суперечить Конституції України. Як показують дослідження, кількість заборон сягає 90% усіх справ, що розглядаються судами. Підстави для заборон часто є абсурдними, суди поширюють заборону на необмежене коло осіб та встановлюють тривалий час дії для таких рішень. Закон, побудований на основі європейських стандартів, здатен вплинути на ситуацію та посилити правові засоби захисту свободи мирних зібрань. УГСПЛ, виходячи з цього розуміння, делегувала своїх представників у робочу групу з доопрацювання проекту № 2450.
5 червня 2012 року УГСПЛ звернулася до Комітету ВРУ з прав людини із пропозицію продовжити роботу над законопроектом щодо свободи мирних зібрань. На той час, на жаль, не вдалося досягнути згоди між учасникам робочої групи з низки питань, тому ми оприлюднили пропозиції, які висувалися громадськими активістами з різних організацій. Основним питанням, що не було вирішено на той момент, була незгода членів Комітету Верховної Ради Україні включити до тексту законопроекту прикінцеві положення, які передбачають внесення змін до КУпАП (в частині відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань), Закону України “Про місцеве самоврядування”, КАСУ. Окрім того, УГСПЛ підтримала у своєму зверненні пропозиції щодо скорочення мінімального строку завчасного повідомлення та диференціації строків в залежності від виду зібрання.
На жаль, Комітет з прав людини Верховної Ради України вирішив завершити роботу над законопроектом і схвалив його голосами представників як більшості, так і опозиції (переважно). УГСПЛ визнає, що не всі проблемні питання вдалося вирішити, проте робоча група за час роботи спромоглася внести важливі зміни до тексту проекту, які варто відзначити.
1. Передбачені спонтанні зібрання, на які не поширюється загальний термін повідомлення, а також контр-зібрання та одночасні зібрання, які зараз майже не відбуваються, оскільки суди їх забороняють.
2. Встановлюються дуже рідкісні, чіткі і вичерпні підстави для обмеження свободи зібрань, запроваджуються менш обмежувальні заходи, ніж заборона.
3. Забороняється обмежувати свободу мирних зібрань у зв’язку із неподанням або несвоєчасним повідомленням.
4. Обмеження щодо місць проведення мирних зібрань встановлюються лише на підставі закону, а не актами місцевого самоврядування, як це відбувається зараз.
5. Місцеві органи не зможуть вимагати від організатора інформацію, як буде вивозитися сміття, хто буде надавати медичну допомогу тощо, бо забезпечити усе це є прямим обов’язком місцевої влади.
6. Суди не зможуть застосовувати заборони щодо невизначеної кількості мирних зібрань протягом певного часу і значної території, як це часто практикується останнім часом.
Окрім того, народним депутатом Мірошниченком був підтриманий та поданий на розгляд ВРУ розроблений громадськими активістами законопроект №10569, який передбачав внесення змін до вищевказаних законів, на чому наполягала УГСПЛ. Зокрема, вилучалася санкція у вигляді 15 діб адміністративного арешту за порушення встановленого порядку проведення мирних зібрань, а відповідальність наставала лише за наявності негативних наслідків. Змінами до адміністративного судочинства для органу влади передбачено одноденний строк звернення органу влади до суду, а також короткі строки для апеляційного оскарження, щоб у разі завчасного повідомлення організатор зміг оперативно отримати кінцеве рішення. За таких умов можна виключити “нічні заборони”. Також на суд покладався обов’язок додатково обґрунтовувати рішення про обмеження за критеріями Європейського суду з прав людини – необхідність у демократичному суспільстві та пропорційність обмеження. Ці зміни суттєво поліпшуються становище та посилюють захищеність організаторів та учасників мирних зібрань.
Зважаючи на всі обставини, 6 вересня УГСПЛ виступила разом із іншими організаціями, із заявою про необхідність ухвалення законопроектів № 10569 та № 2450 і проведення широкої інформаційної кампанії з метою належного впровадження їх положень.
Зміна законодавства надасть можливість формувати іншу практику правозастосування, аніж та, що склалася. Ми й надалі будемо докладати зусиль для вдосконалення тексту законопроектів, можливості для чого ще не вичерпані. Невдовзі пропозиції УГСПЛ будуть представлені. Водночас, ми вважаємо хибною позицію активістів, які вважають нинішній стан реалізації свободи мирних зібрань прийнятним, і дуже розчаровані негативними підсумками голосування в ВРУ щодо вкрай важливого законопроекту № 10569. Таку ситуацію ніяк не можна вважати переможною.
Євген Захаров, голова правління УГСПЛ
Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ