Напередодні Нового року активісти Громадянського руху «Відсіч» у Львові в своєрідний спосіб підбили підсумок 2012 року та розказали про дивне життя дивної країни. На стенді, що слугував основою для розгортання казкової історії, разом з розповіддю казкаря з’являлись казкові герої, які мали проілюструвати цілком не казкові події, якими відзначився 2012 рік в Україні.
Акценти активісти розставили на тих подіях, які вважають найбільш знаковими для подальшого життя України: роботу над Законом про вищу освіту, відхилення у парламенті законопроекту «Про наклеп», вибори до Верховної ради і масштабні фальсифікації, прийняття закону про референдум та загроза входження України до Митного союзу.
«Нам важливо було цією акцією розставити свої акценти: перше – це те, що цей рік поставив Україну перед новими загрозами, які потребують активного громадського втручання; друге – що втрати, яких зазнали цього року в питаннях мови, згортання прав і свобод – лежать саме на нашій відповідальності, спільній для всіх українців; останнє – цей рік подарував нам і позитивний досвід, коли активність громадян і їх консолідація щодо окремих питань (освіта, свобода слова) дозволила відстояти ці питання», – прокоментувала акцію відсічанка Марія Кісіль.
У казці Україна постає, як дивна країна з дивними мешканцями, які «упокорюються свавільству правителя та його свити, і все завзятіше поринають в телеекрани з яскравими шоу, замість взятись до впорядкування своєї країни і свого життя». Правитель з соратниками спочатку викрадає в народу мову, потім, коли постає ризик втрати влади через вибори – посилає в міста та містечка своїх фокусників, які змінюють справжнє волевиявлення громадян. Врешті, підлі придворні правителя вирішили розділити країну, щоб послабити її спротив, і дозволити тирану сусідньої держави захопити країну. Закінчується рік у цій казці розповіддю про пастку, у яку заманюють правителя, щоб хитрістю поневолити весь народ, як, зрештою, і узалежнити самого правителя.
На закінчення, казкар висловив сподівання, що ця казка не закінчиться ніколи, «що дивний народ дивної країни зуміє побороти і диктат правителя, і апетити сусіднього диктатора, і врешті навчиться не віддавати своє майбутнє у цілковите розпорядження сумнівних осіб».