Права людини у сфері охорони здоров’я в Україні систематично порушують. Про це 26 квітня в Києві заявили автори звіту “Права людини в галузі охорони здоров’я 2012”. Підготовку звіту координувала ГО “Інститут правових досліджень і стратегій” за підтримки програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.
Звіт правозахисних організацій містить огляд порушень, які супроводжують упровадження медичної реформи в різних регіонах України. Андрій Роханський, упорядник звіту, голова ГО “Інститут правових досліджень і стратегій”, зауважив: “Як завжди, на папері медична реформа виглядає яскраво, сучасно, але як її взагалі впроваджують на практиці, ми маємо знати зі свідчень очевидців реформи – пацієнтів, пенсіонерів, молодих матерів, лікарів, селян, молоді, інвалідів”.
Правозахисники переповіли дві історії, представлені у звіті.
Чоловік Галини Попенко (Харків) помер у кареті швидкої допомоги, оскільки машини не було обладнано засобами реанімації. Проте захистити свої права в суді їй не вдалося, оскільки суд сприймав тільки твердження лікаря швидкої “Ми все зробили правильно”. Галина Петрівна звернулася до правозахисників. Зараз її справу готують до подання в Європейський суд із прав людини. За словами експертів, цей випадок показує, чим може завершитися надання допомоги, коли її оцінюють не за якістю, а за швидкістю.
“На сьогодні головна мета чиновників – час приїзду й подальша екстрена госпіталізація, плюс тотальна економія в усьому. Вже завтра основним параметром поставлять критерій “довезли – не довезли”, а вже післязавтра питання якості надання медичної допомоги відпаде саме собою”, – зауважив Максим Іонов, голова Вільної профспілки працівників швидкої допомоги Києва.
У другій історії йдеться про те, як завдяки підтримці правозахисників і депутатів міської ради Сєвєродонецька Андрій Пасічник відстояв для свого онкохворого батька призначення адекватного знеболення та можливість достойно, без болю, піти з життя. В результаті розголосу цієї історії та завдяки роботі правозахисників у місті створили “хоспіс удома”, і тепер пацієнти Сєвєродонецька, які потребують знеболення, можуть отримувати його вдома.
Зі свого боку, Павло Скала, керівник програм із політики й адвокації Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, відзначив, що наданню адекватної допомоги людям, які живуть із ВІЛ, або тим, хто потребує замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), часто заважає втручання міліції в роботу медиків. “Торік ми зафіксували непоодинокі випадки масових затримань пацієнтів безпосередньо на території лікувальних закладів, незаконні запити про надання персональної інформації про всіх пацієнтів, переривання лікування через неадекватні дії міліції. Такі зухвалі порушення прав людини з боку міліції, тим паче відсутність відповідної реакції на них з боку керівництва МВС і прокуратури, є одним із суттєвих чинників, що сприяють подальшому поширенню епідемії ВІЛ/СНІД серед найбільш уразливих і маргіналізованих верств населення в Україні”, – сказав експерт.
Також фахівці зауважили, що поширеним порушенням прав пацієнтів є недоступність адекватного знеболення для лікування болю, що виникає внаслідок невиліковного захворювання чи супроводжує хронічну хворобу. За даними Національного канцер-реєстру, в Україні від 30% до 60% хворих на рак не отримують спеціального лікування, що впливає на рівень смертності й виживання пацієнтів.
Контакти:
“Громадське здоров’я”
Надія Колесникова
067 661 80 30
kolesnykova@irf.ua
***
Мета програми “Громадське здоров’я” – сприяти розвитку спроможності громадянського суспільства для формування ефективної системи охорони здоров’я, яка базується на принципах прав людини та доказової медицини.
Джерело http://www.irf.ua/
