Анатолій Бідзюра: Страхи в будинку перестарілих у Нововолинську

Згадавши своє буремне журналістське буття у РО ПП «КТ «Львівська жінка» та газеті «Нововолинськ» до їхнього ймовірного викрадення, наважився таки на іще одне журналістське розслідування, яке і провів, хоча й зі скреготом. По причині немалих вже літ та хронічних болячок. Хто, як не я – подумав. Більше нікому. На жаль.

У свій час я об’їздив увесь Донбас і можу стверджувати, що Нововолинськ, у якийсь мірі, є його клоном. А якщо точніше – ніби адміністративною одиницею, що  входить у місто Снєжноє, Донецької обл. На місці козацьких хуторів Погоріла Балка та Сніжне Місце – на колишніх землях Війська Запорожського. Нащадків козаків вистріляли, виморили голодом та вивезли до Сибіру. Невеличка купка корінного населення давно асимілювалась посеред заїжджих чужаків та прийняла їхні, неукраїнські, правила гри.. Козацького, у його нинішньому вигляді, повірте, там  не залишилось нічого. Навіть, мови. Такі самі нікчемні порядки і феодальні звички, як і у нас.

Згадуються наші колишні очільники міської прокуратури та Нововолинського МВ УМВС. Одні багатолітні, інші – як нічні метелики-шестиденки. Але суть їхньої роботи на високих посадах була, ніби у  близнюків-братів. Скільки поламаних людських доль! Невинно ув’язнених та покалічених фізично і морально. Підлабузництва і «стукачівщини» від підлеглих. Доносів, не прикритого нічим індивідуального плазування перед начальством за принципом особистої відданості. Витоків інформації, яка вважалася конфіденційною. Порушень Присяги, брехні, підсиджування, нефаховості, зловживань службовим становищем та перевищень посадових повноважень…  Та що ти про це знаєш – спитаєте, позаштатний писако? Таки знаю, дещо. І не тільки із пліток. Якщо потрібно буде – поділюсь, навіть копіями документів. Хоча, й не відаю, що роблять зараз у міській прокуратурі та МВ УМВС. При необхідності – дізнаюсь. Проте, зі тремтячого злегка, зовнішнього вигляду деяких міських держслужбовців можна зробити висновки, що робиться таки, щось. І, схоже, що далі то їм буде страшніше, і робитиметься це іще майстерніше та фаховіше. Прокурорські перевірки і міліцейські рейди у такій якості та кількості, як нині – пряме тому підтвердження.

Так, ось.  Будинок для пань та панів поважного віку у селищі Жовтневе, офіційно називається «Стаціонарне відділення для постійного проживання» територіального Центру соціального обслуговування виконавчого комітету Нововолинської міської ради, Волинської області. Як стало відомо, нещодавно там закінчилась перевірка, що була проведена співробітниками Нововолинської міської прокуратури. А тому, що там проживають  інваліди та обмежені у фізичних можливостях люди, яких безсовісно оббирали посадові особи, котрі повинні були згідно своїх службових обов’язків доглядати інвалідів, і послужило приводом для створення цієї публікації. Вищезазначене прямо суперечить Конституції України, зокрема ст. 49 про достойне забезпечення старих і калік.  А саме:

Директор територіального Центру соціального обслуговування виконкому Нововолинської міськради J., скажемо так, за погодженням зі начальником управління праці та соціального захисту, того ж виконкому у тій же раді W. прийняла на постійну посаду завідувачки стаціонарного відділення для проживання неповносправних, пані М., без вищої освіти та необхідного мінімального стажу роботи, що заборонено нормативними документами Кабміну. Козлу зрозуміло, що приймаючи на роботу М. начальство у особах J. та W. виконувало чиюсь високу волю і після прокурорської перевірки залишилося перестраханими «стрілочниками». А запанілі держслужбовці «нічого не чули і не бачили та дуже вдячні слідчим міської прокуратури, які розплющили їм очі» на корупцію і злочинність посеред їхніх підлеглих. В котрий вже, раз.

Окрім цього, пані W. грубо порушила обмеження, щодо використання свого службового становища всупереч  ст. 6 «Закону України про запобігання і протидії корупці», навіть не поцікавившись у претендентки М. наявністю у неї вищої освіти. А сама М. сказала, що  «не пам’ятає», який виш закінчувала. Все це призвело до грубих системних порушень прав громадян (калік), які проживають у відділенні і багато із котрих, роками прикуті до ліжок. Панею М. було змінено порядок отримання пенсії деяких підопічних шляхом переведення її на банківський рахунок, самих карток не віддала, а розпоряджалась ними зі січня 2011 по квітень 2013 роки на власний розсуд. Нещасні, навіть не здогадувались про існування відкритих на них банківських карток.

Під час перевірки, М. добровільно повернула їх окремим пацієнтам, в т. ч. і кошти у сумі 3600 грн., які були зняті нею зі пенсійних рахунків підопічних. У  надії, що старенькі помруть – та й кінці у воду. Нею закуплялись продукти на суми від 20 до 40 грн. для замилювання очей інвалідам, що були при своєму розумі та введення в оману підлеглих.

Безкарність заохочувала: посадова особа М. привласнювала до 7 000 грн. у день. Встановлено, що вона користувалась картками шести підопічних, які через відсутність психічного та фізичного здоров’я не орієнтуються у часі та просторі. Не встановлено, чи пацієнтами писались заяви на право М. розпоряджатись їхніми картками. Окрім цього, вона підкинула картки у речі пацієнтів о 7 год. ранку, боячись викриття, що стало відомо підопічним та обслуговуючому персоналу. Доведено, що починаючи зі 2007 року колишній завідуючий R. теж практикував отримання пенсій без встановлюючих це право документів, завірених нотаріально. Листоноша залишала гроші у кабінеті завідувача, а у час його відсутності віддавала працівникам стаціонару. Після призначення на посаду М., пенсії отримувала вона ж, не маючи на це ніякого права. Все це має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191, ч. 2 Кримінального кодексу України і внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, на неї заведена кримінальна справа. Ведуться слідчі дії.

Я неодноразово писав, що закони України у Нововолинській міській раді, очевидно, порушуються щохвилини. Хоча, контроль по захисту прав осіб похилого віку, повинен вестися вищими посадовими особами, постійно. Вся схожість діючих посадових осіб у моїй публікації, не є віртуальною і випадковою – такими вони постають у реальному житті. У випадку звинувачень у брехні, або якщо хтось із них впізнає себе та подасть до суду, я змушений буду написати інформаційний запит у міську прокуратуру для вимоги результатів прокурорської перевірки згідно «Закону України про доступ до публічної інформації», як робив це вже не один раз. Та опублікувати у ЗМІ справжні прізвища підслідних посадових осіб. А тепер,  поставлю із голови на ноги відповідь міського голови Нововолинська В.Сапожнікова, на його звітуванні перед громадою 06.02. 2013 р., у якій він стверджував, що корупція у ввірених йому громадою підрозділах міськради,  відсутня: «В яких відділах та окремих структурних одиницях місцевої влади у Нововолинську,  Вікторе Борисовичу,  її немає?»  Очікую відповіді.

24. 05. 2013 року

Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ

hands-and-house-keys

About Nataliya Zubar 2362 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair