“Головна проблема міліціонера — де взяти кошти, щоб віддати керівництву”

506463_1_300Врадіївська історія зі зґвалтуванням і побиттям міліціонерами жінки викрила всі хвороби правоохоронної системи, вважає співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

 

— Такого, аби брали штурмом райвідділок, в Україні за останні роки не було, — каже правозахисник. — Отже, міліцейське свавілля дістало.

 

Чому таке коїться?

 

— Зґвалтування у нас — поширений злочин. А те, що до такого вдаються правоохоронці, спричинене їхньою безкарністю. Особливо в містечках, де вони вважають: їм усе дозволено і їх ніхто ніколи не покарає. Усе починається з того, що міліціонери застосовують насильство, побиття і катування щодо затриманих та підозрюваних, наркозалежних, бомжів тощо. А потім це переносять на решту людей. Схильність до насильства стає частиною їхньої роботи.

А де прокуратура, суди, система юридичного захисту громадян?

 

— Загальні негативні зміни в правоохоронній системі за останні три роки призвели до того, що у них лишилася єдина функція — обслуговувати інтереси владної верхівки. Захищати тих, хто має владу і гроші. Відтак міліція та прокуратура працюють не за законом, а за замовленнями згори. Звідси і безкарність.

Як простій людині захиститися від цього свавілля? Куди звертатися? Що робити?

 

— Складне запитання. Безумовно, треба знати свої права, поводитися впевнено, щоб міліціонер відчув, що людина досвідчена і знає закони. Але якщо це колишній гопник, який прийшов у міліцію здирати гроші з людей, то ніяке знання прав не допоможе.

Чи може зарадити створення на місцях муніципальної міліції, яка підпорядковувалася б громаді, а не Києву?

 

— Це спрацює лише в тому випадку, якщо змінити всю систему. По-перше, треба усунути змагання між слідчими за відсоток розкриття злочинів. Це призводить до виродження міліції — справи фальсифікують, зізнання вибивають, крадіжки чи вбивства “вішають” на наркоманів. По-друге, не має бути плати за кожну посаду в структурі МВС. Я не раз чув, що начальникам обласних управлінь підлеглі щотижня приносять певну суму. І це феномен останніх трьох років. За цивільних міністрів у 2005-2009 роках такого не було. Тому сьогодні міліція нефахова, досвідчених кадрів залишилося мало. Люди, які не згодні з такою схемою, мусять піти. Залишаються ті, кого вона перемолола і хто більше нічого не хоче робити.

Може, треба реформувати її так, як у Грузії? Тобто набрати цілком нові кадри?

 

— Особовий склад у багатьох підрозділах МВС за останні 10 років змінився тричі. Вже не кажу про керівництво. Як новий міністр — так повна зміна заступників, начальників головних та обласних управлінь. Ті, у свою чергу, міняють нижчих чинів — і так аж до рядових правоохоронців. Але це нічого не дає, бо система залишається незмінною. Сьогодні головна проблема міліціонера — де взяти кошти, щоб віддати керівництву. Звідси і здирництво, і насильство, і навішування злочинів на невинних.

Газета по-українськи

 


Джерело: <a href=”http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_golovna-problema-milicionera-de-vzyati-koshti-schob-viddati-kerivnictvu/506463″>Gazeta.ua</a>

1 Comment

  1. Если сформулировать все это коротко, то в Украине сегодня нет никаких првоохранительных органов, а есть одна только мафия.

Kommentarerne er lukkede.