Сумно про це писати.
Сумно, що люди, котрі щиро вболівають за “місце народження українського духу” пробують приватизувати “місце народження”, монополізувати право на волю. Сумно, що замість ретельних досліджень феномену Майдану, критичного осмислення і вироблення нової візії- істеричне підгавкування російським інформаційним вкидам. Сумно, що цей сумний перелік можна продовжувати…
Очевидно, що буде черговий Майдан. Питання-коли? Питання-який?
Вочевидь, що ТАКОГО як був не буде ніколи. Найбільше чого би мені не хотілось, щоб на наступному Майдані по різні боки барикад стояли ті, хто на ЦЬОМУ Майдані прикривали грудьми один одного. Хто стояв за Майдан гідності… Де стояли і академіки, і алкаші…
І ніхто не думав про монополізацію “місця народження українського духу”. Сумно, що тритушки швидко про все забули…Але ми все одно йдемо поперед революцій…До нового, невідомого Майдану…
Рекомендую до читання НАТАЛКА ЗУБАР Чому має стояти Майдан (на Майдані Незалежності в Києві)? та Збігнев Буяк. На Майдані
