Наталка Зубар. Зомбі з Красної площі.

Сценарна ідея фільму жахів з 1989 року

Полум’яна комуністка, а до того ще й хімік, Ніна Андреєва за допомогою зробленого нею зілля піднімає Леніна з Мавзолею. Це сталося під час організованого її партією, за участю деяких військових, КДБ та «Пам’яті» псевдозаколоту по захопленню Кремля.

Президент у цій час знаходиться за кордоном. Ленін підіймає з навколишніх могил героїв революції, сталінських та пізніших часів. Попелом з урн, що заховані в стіні, вони посипають учасників заколоту, ті стають подібними до кремованих осіб.

Те, що вийшло з цього, має жахливе видовисько, крім Леніна, який залишається у вигляді мумії. Комуністичні зомбі вдягнені за стилем своїх часів, повіки в них майже закриті, на сірих обличчях застиглі мертві маски, руки криваво-червоні, при розмові рот не розтуляється, рухаються вони механічно.

В Мавзолеї вони проводять нараду – з’їзд з усіма його атрибутами. Вирішують, що настав час світової революції, треба перетворити людей на зомбі, а тих, що не вдасться – знищити. Питання про засоби знищення викликає найбільші суперечки. Під час розподілу керівних функцій Леніна вирішують залишити в Мавзолеї, щоб не заважав.

Комзомбі виходять на вулиці і площі й починають полювання на людей. Брежнєв обраний цілувальником, від його поцілунку людина обертається на зомбі. Цілує він тільки самих шанованих, решті вистачає й його дотику. Деякі самі радо біжать в їх обійми. Втім деякі люди не перетворюються на зомбі, таких або беруть в полон, або знищують.

Люди налякані, намагаються захиститися, сховатися. Зомбі мають надзвичайну силу, роздирають людей просто руками, деякі п’ють кров, але просто так, задля забави – для існування їм цього не потрібно. Діють вони у темряві, бояться світла (а дія відбувається пізньої осені, світловий день короткий…) Вони намагаються порушити електропостачання, кидають живих людей на електромережі, руйнують електростанції. Бояться вони церков та хреста, тому намагаються їх нищити. Але деякі священики самі перетворюються на зомбі, тоді над їх церквами замість хреста з’являється п’ятикутна зірка, в такій церкві не врятуєшся, та зомбі її не руйнують.

Зомбі намагаються витягти з трун своїх самих сильних ворогів, але, зокрема, академіка Сахарова не виходить в них не тільки витягти, а навіть підійти близько до його могили. Не вилазить з могили також Хрущов.

Конче потребують зомбі витягти з могили Троцького, бо в нього найбільший запал рушійної сили та здібності перетворити на зомбі майже всіх. Але він похований на іншому боці планети. Спроба витягти його за допомогою космічного десанту провалюється, тому зомбі залишається похід на Мексику через Європу та Азію.

Тим часом на Заході після успішної нейтралізації космічного флоту зомбі, громадськість найбільше турбується через стан здоров’я Горбачова. Він перетворюється то на зомбі, то на нормальну людину. До нього залучають найкращих фахівців, зведення про нього постійно передають інформаційні мережі. Прикордонні з СРСР країни, а також повсталі республіки поспішно самі розробляють стратегію боротьби із зомбі, не дуже сподіваючись на допомогу країн Заходу, зайнятих станом здоров’я Горбачова.

Виявляється, що вбити зомбі неможливо, ніяка зброя, навіть ядерна, на них не діє. Вони не потребують їжі та води. Вони живляться енергією, припадаючи до монументів, плакатів, меморіальних дошок комуністичного характеру. Для особливо важливих боїв вони витягують Леніна з Мавзолею для натхнення, а потім знов запихають назад.

Але коли вони доходять до Прибалтики, Польщі, Західної України та Грузії, то брак монументів розсипає в пил більшість зомбі. Тоді вони вирішують брати в бій разом зі зброєю монументи та плакати.

Попереду зомбі штовхають маси живих людей, як гарматне м’ясо, а позаду тягнуть, наприклад, монумент Леніну. Перемогти їх вдається світлом: прожекторами, ліхтариками, а коли закінчується пальне, навіть свічками та смолоскипами. Тоді зомбі змушені тікати, залишаючи позаду пам’ятник, який одразу ж нищать. Після запеклих боїв та запізнілої допомоги Заходу (врешті вони спромоглися допомогти пальним) вдається перемогти зомбі.

Після перемоги люди в зруйнованій країні прибирають залишки минулого – поодинокі плакати, трупи,уламки монументів тощо. Але по країні скрізь ходять недо-зомбі, які обертаються то на людей, то на зомбі.

Президент Горбачов повертається на Батьківщину, він нібито зовсім одужав, але лікарі не певні у його майбутньому. Ніхто не знає також, що робити з недо-зомбі.

Все налагоджується. Але залишається Ніна Андреєва. Її забули обернути на зомбі. Вона все бігала за Брежнєвим і просилася поцілувати, але він відмовляв, кажучи, що вона йому не до вподоби.

Ніна Андреєва знов варить зілля і гадає – кого піднімати краще: фараонів, фашистів або червоних кхмерів…

Наталка Зубар. Квітень 1989 року.

—–
А це відео від 11 січня 2015 року. Їх арештували на 10 діб