Синім пунктиром показано максимальне розширення “сепаратистів” за бездіяльності центральної влади, навесні 2014. Синьою лінією – рубіжи після серпневого наступу росіян і на момент “перемир’я”.
Отже, навесні терористи встановили свою владу на частинах колишньої Кальміуської і Самарської паланки Запорожської Січі, а також Бахмутської слободи і частин Острогожської та Ізюмської слободи.
Утримати ці землі їм не вдалося. Станом на вересень їхні кордони практично повністю – майже досконалий збіг – встановились у межах двох історичних провінцій: 1) Слов’яносербія (частина Луганщини), 2) Західна Донщина або Міюська паланка – земля постійних конфліктів поміж Запорожцями і Дончаками.
Практично на цій самій теріторії тривала щорічна війна поміж Новою Січчю і Донським Військом протягом 1734-1775; тоді царизм ніби арбітрував цю суперечку, але насправді лише користався нею для послаблення обох мілітарізованих регіонів, насамперед Січі.
Слід сказати кілька слів про терени, які були під терористами, однак не були ними втримані. Бахмутська провінція, вона ж Бахмутський полк або слобода – вотчина бахмутських, торських і маяцьких козаків, відомих під збиральною назвою “черкаси”. Вони були найрадикальнішою частиною Донського казацтва і швидко відкололись від нього під впливом антицаристських настроїв. Саме бахмутський отаман Булавін, приміром, збурив колись весь Дон проти Петра. Після поразки повстання сюди втекли ті козаки, які не визнали “руки Москви”. Тепер це Артемівськ, Слов’янськ і близькі райони.
Зелений клаптик – історичне Гуляполе, яке виявилось недосяжним терористам навіть в тиждні їхньої максимальної експансії. Так само не вдалося терористам утримати традиційні українські слобожанські землі – мабуть, певну роль зіграв і “менталітет” чи дух землі (звісно, всі ці міркування ніяким чином не заперечують військових звитяг нацгвардії і добровольців, які визволяли ті райони). Східна частина Донобласті, яка тяжіє до Дніпропетровську – це порубіжні райони Самарської паланки, що займала всю лівобережну Дніпропетровщину.
Оскільки закон про “деякі” райони Донбасу просунуто, нам залишається лише переформулювати його словник. Умовним синонімом ЛНР є Слов’яносербія, ДНР – Донщина (західна її частина, оскільки східна знаходиться в РФ).