Марія Олійник. Відновіть на українському Донбасі українську владу!

На Донеччині терористи стріляють, наступають, грабують, вбивають мирних жителів, стягують зброю. Росія продовжує постачати на схід України і техніку, і особовий склад. Нам демонструють як 50 одиниць танків і самохідних артилерійських установок «Нона» дев’ятого листопада спокійно прибули в м. Сніжне через російсько-днрівський кордон. Готується вже сьомий гуманітарний конвой, який безперешкодно, без будь-яких обурень з боку чи то української чи то антиукраїнської влади, як і всі попередні, перетне неіснуючий російсько-український кордон. Потім речник АТО повідомить нам, що то була не гуманітарна допомога, а військова техніка.

ГЕНОЦИД, ЯК НАСЛІДОК МІНСЬКИХ ПРОТОКОЛІВ

А тим часом, незважаючи на Мінські домовленості, бойовики щоденно здійснюють по декілька десятків обстрілів наших блок-постів, атак і штурмів Донецького аеропорту, який обстрілюється круглодобово з усіх видів озброєння з 26 травня 2014 року. Бойовики атакують міста, які перебувають під контролем української армії.

Так, під час обстрілу Авдіївки 10 листопада були вбиті чотири людини. Бойовики випустили по житловому кварталу сім снарядів, у результаті чого загинули троє цивільних і один військовий. Ще семеро людей отримали поранення. Крім того, серйозно постраждали комунікації та житлові будинки по вулиці Молодіжній. «ДНРівські» терористи-карателі, які протягом декількох місяців не можуть пробачити авдіївцям їхню прихильність до Української держави, не дають городянам відновлювати мирне життя. За інформацією оперативних служб і очевидців, снаряди прилетіли з боку Донецька – з території, контрольованої бойовиками. Така ж ситуація у м. Мар’їнці, де щоденно, вже який місяць, гинуть люди під час «перемир’я», у Дзержинську та в інших містах, які є під контролем української армії.

Бойовики продовжують захоплювати приміщення. Так, 10 листопада вони захопили приміщення Донецької обласної Спілки письменників України. А також продовжують відбирати машини. Так, у фармацевтичної компанії 11 листопада група бойовиків у Петровському районі Донецька, під загрозою застосування зброї, заволоділа автомобілем «Skoda Fabia», що належить підприємству. Бойовики із батальйону «Восток» посеред міста розстріляли Дениса Бутирського, у якого проти його волі забрали автомобіль. Машину намагалися «віджати», а господар цьому перешкоджав, тому й поплатився життям.

Російське ТБ це ніколи не показує, як не показує правдиві історії про те, як бандити з колорадськими стрічечками вбивають і грабують у Донецьку мирних жителів. У Шахтарську розстріляний місцевий бізнесмен Галига. Бойовики розстріляли будинок Галиги з автоматів за те, що відмовився їм платити. Разом з ним убили його дружину. Дочка поранена в голову, але дивом залишилася жива. Зараз у реанімації. «ДНР» та «ЛНР» перетворилися в Сомалі, де людське життя нічого не коштує, і будь-кого можуть вбити на вулиці просто так.

Восьмого листопада в Краматорську провели в останню путь і попрощалися з 16-річним патріотом України, воротарем місцевої футбольної команди «Авангард», якого ще 27 липня захопили бойовики «ДНР» і тіло якого знайшли тільки третього жовтня. В двох областях України приблизно 1700 осіб, які пропали безвісти за час вакханалії терористів. Сподіватимемось, що після звільнення їх можна буде теж знайти.

Сьомого листопада в Донецьку попрощалися з 14-річним Данилом Кузнєцовим і 18-річним Андрієм Єлісеєвим, які загинули п’ятого листопада в результаті попадання сняряду на спортивний майданчик школи №63, де діти в цей час грали в футбол. Ще четверо поранених потрапили в обласну травматологію. Хто й чому дозволив дітям перебувати на спортивному майданчику школи в день, коли сильно обстрілювали аеропорт, це окреме питання і до адміністрації школи, і до родичів дітей. Лікування цих школярів взяв на себе благодійний фонд донецького мільярдера Рената Ахметова. РНБО проаналізувала, що снаряд на спортивний майданчик школи прилетів з м. Макіївки, яке є під повним конт­ролем терористів. У зв’язку з трагедією акціонер компанії СКМ і колишній учень 63-ої школи Ренат Ахметов зробив заяву:

«Кілька годин тому в моєму рідному селищі, на території школи, в якій я навчався, розірвалися снаряди. В цей час на футбольному полі були діти-підлітки. Двоє з них загинули, четверо важко поранені і доставлені в реанімацію. Сталася ще одна страшна трагедія! Постраждали ні в чому не винні люди, на цей раз – діти! Перш за все, я хочу сказати найсердечніші слова співчуття рідним загиблих хлопців. І запевнити сім’ї поранених в тому, що ми зробимо все, щоб швидше поставити їхніх дітей на ноги. І ще, хочу спеціально сказати – ми нікого не залишимо в біді! Мій гуманітарний штаб надасть всю необхідну допомогу постраждалим у цій трагедії. Скажіть мені, скільки ще має бути дитячих смертей, загиблих і покалічених, скільки ще має бути сліз, щоб ця війна нарешті закін­чилася?!

Я звертаюся до всіх – припиніть вогонь! Перестаньте вбивати мирних жителів! Перестаньте вбивати дітей!»

Прекрасна реакція, але дуже й дуже запізніла, і не ясно, до кого він звертається. Приведу інформацію зі статті «Новости Сопротивления» з газети «Новороссия» №8 за 20 серпня про те, як приборкали антидержавні проросійські радикальні виступи в інших областях:

«В Харьковской народной республике в начале апреля мэром Кернесом и губернатором Добкиным начался «слив сверху». Активисты захватили ОГА (во второй раз), телевышку и местный телеканал. На этом этапе народное восстание было пресечено – все захваченные объекты были окружены, активисты арестованы приехавшими из центральных и западных областей вооружёнными спецназовцами. При этом были переданы все списки и контакты активистов антимайдановцев, началась массовая зачистка города. Именно тогда было арестовано более 300 активистов, многие из которых до сих пор находятся в тюрьмах. Большое количество антимайдановцев (1500–2000) были вызваны в СБУ для «беседы» и постановки на учет, остальные ударились в бега. Восстание было подавлено…» І далі розповідається, як їхні підпільники в серпні кинули в фойє кінотеатру «Боммер» пляшку з «коктейлем Молотова», де демонструвався фільм «Майдан», стріляли по Харківському тракторному заводу із реактивного вогнемета; кинули пляшку з «коктейлем Молотова» в один з райвійськоматів. Щоправда, «забули» написати, що більша частина «активістів», а саме 40 автобусів, була завезена з м. Бєлгорода, тобто росіяни не «ударилась в бега», а виїхали на свою історичну батьківщину.

ЯК ЗДАВАЛИ ВОРОГАМ ДОНЕЦЬК

А я хочу нагадати, хто перешкодив зробити це в Донецьку. Не захотіла «злити зверху» всю цю проросійську чуму наша донецька влада. А навпаки, підтримала. І основну підтримку надав саме Ринат Ахметов.

Третій штурм та захоплення приміщення Донецької обласної ради сталося шостого квітня після малочисельного мітингу радикальних проросійських сил на пл. Леніна під крики «Росія», «Крим-Донбас-Росія», «Путін, помоги». Безперешкодно перекривалися вулиці, зривались і спалювались українські прапори, вивішувались державні прапори РФ та прапори ліквідованої судом громадської організації «Донецька республіка», проти керівників якої було порушено кримінальну справу за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України за ст. 109 та 110 КК України. Ці сили вранці сьомого квітня «взяли» приміщення обласної СБУ разом з автівками начальника та його заступника, обмундируванням, в яке переодяглись, та 200 автоматів Калашникова, які завезли на автівках начальства СБУ до приміщення Донецької ОДА. Донецька міліція зникла, тож спокійно і безперешкодно завозились коктейлі Молотова, пісок, шини, арматура, їжа. Одне слово, все, що було необхідне тепер уже вперше озброєним зброєю з обласного управління СБУ бойовикам для життя в обласній ОДА. А наша влада від ПР, наші народні депутати від ПР і Ринат Ахметов всього цього ніби не бачили і продовжували розказувати казочки про те, що це наші мирні донеччани борються всього на всього за свої права: другу державну мову, федералізацію, за православну віру тощо.

Дивним чином, коли було заявлено, що сьомого квітня, в ніч з понеділка на вівторок, мали б черговий, третій раз очистити приміщення облради, як це зробили в Харкові, прибігли до терористів нібито на переговори народний депутат від ПР Ніколай Левченко та Ринат Ахметов і зірвали операцію. Вони обидва заявили, що поділяють вимоги кримінальних злочинців, які на той час не тільки незаконно захопили адміністративне приміщення, а й вперше взяли в руки автомати Калашникова, замість бит і заточок, і що вимоги цих «мирних» людей треба вирішувати за допомогою мирних переговорів! І вони обидвоє назвали себе тими переговірниками! То треба ж звертатися до тих, хто сьогодні незаконно захопив усе, що їм приглянулось, незаконно взяв до рук зброю, вбиває, грабує й мародерствує.

Адже якщо б Ринат Ахметов сьомого квітня не втрутився в ситуацію, то не було б війни, не було б тисяч смертей, каліцтв, і в тому числі, двох смертей школярів його рідної школи!!! Не було б знищення інфраструктури Донеччини. Й мільйонів біженців, які змушені покинути роботу й домівки, рятуючись від його «мирних» людей. Так що крики і соплі Ахметов має адресувати в першу чергу собі. І звертатися має до своїх «мирних», щоб звільнили незаконно захоплені приміщення та склали зброю. І війна закінчиться. І ще. Своє звернення він має адресувати тим донецьким міліціонерам, якими керував на цей час генерал Костянтин Пожидаєв, який прийшов з поста начальника служби безпеки СКМ Ахметова.

Восьмого листопада Костянтина Пожидаєва на посаді керівника Донецької обласної міліції змінив полковник міліції В’ячеслав Аброськін. Він озвучив страшну цифру: вірним Україні і присязі залишились 6800 міліціонерів Донеччини з 17 тисяч. Решта злочинців-міліціонерів почепила георгіївські стрічки і пішла в бойовики воювати проти українського народу. Невже не знав Аваков, кого п’ятого березня призначив начальником міліції замість генерала Романа Романова і не володів інформацією про ситуацію в рядах міліції? І треба було чекати аж вісім місяців (!?) з березня до листопада, щоб прозріти? А за цей час місто за містом, об’єкт за об’єктом безперешкодно здавали бойовикам. Саме здавали. Ось уривок з останнього інтерв’ю Стрелкова: «Це неможливо спокійно читати, розуміючи, наскільки імпотента і безсила була і є українська влада, яка дозволила півсотні головорізів розв’язати повномасштабну війну на Донбасі». Він має на увазі вхід 11 квітня в м. Слов’янськ, коли за півдня було здано управління міліції та управління СБУ і практично декілька десятків людей повністю взяли під контроль все місто! І, на превеликий жаль, це правда, і ця влада продовжує бути такою ж імпотентною, безсилою і нерішучою.

А останні заяви і розпорядження – на рівні божевілля. Замість звільнити окуповані території, влада спочатку евакуювала органи прокуратури, міліції, пенсійного фонду, суди, ВНЗ. Тепер хоче евакуювати всі державні установи. Особливо по-варварськи вчинили з пенсіонерами, інвалідами та дітьми. Всі соціальні виплати припинили виплачувати через припинення роботи пошти у липні. Порадили відкрити картки в Ощадбанку і здати заяви на виплату в пенсійні фонди та управління соцзахисту. Люди втрачали свідомість у чергах по вісім годин у відділеннях Ощадбанку для оформлення карток, яких не вистачало, доводилося чекати від одного до півтора місяця. Але не встигли віднести туди заяви й отримати хоч якісь соціальні виплати, як Кабінет міністрів з першого вересня припиняє виплати в зоні АТО, і тепер уже треба виїжджати через 2-3 блок-пости бойовиків, а потім – ще кілька блок-постів української армії, часто під кулями на територію України і переводити нарахування виплат на будь-яку адресу. Поїздів з Донецька немає, автобусне сполучення є, якщо не йдуть бойові дії. Там знову тисячні черги. Старенькі падають з ніг, деколи повертаються ні з чим, деколи ночують під пенсійним фондом, щоб закінчити оформлення на другий, а то й на третій день. За два місяці за інформацією Донецької ОДА тільки 20 відсотків пенсіонерів з зони «ДНР» зуміли переоформити пенсії на території України. Це й не дивно. Жодного способу донести інформацію до донеччан немає. Всі ЗМІ – лише російські. Але виплачують пенсію тільки за листопад. А за вересень і жовтень – ні. Я думаю, що таким чином наш уряд економить на невиплатах пенсій: 80 відсотків пенсіонерів з «ДНР» не отримують пенсії з липня. 20 відсотків не отримали за вересень-жовтень. Ось вам сучасний порошенківсько-яценюківський натуральний голодомор!!!

ПРИРЕЧЕНІ

А далі ще один удар – по найнезахищеніших верствах. Наступного дня після засідання РНБО, четвертого листопада, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк раптом заявляє, що з першого грудня Україна припиняє соцвиплати мешканцям окупованих територій. «Сьогодні платити гроші на ці території означає, що гроші не дійдуть до людей, їх вкрадуть російські бандити. І це не що інше, як підтримка російського тероризму», – сказав Яценюк.

«Пенсійний туризм закінчується. Отри­мувати гроші в Україні, а витрачати їх в «ЛНР» чи «ДНР» більше не вийде. На бюджетні виплати можуть претендувати лише офіційні переселенці. Тобто ті, хто виїхав з зони АТО і будує життя по цей бік фронту», – пояснює міністр фінансів Олександр Шлапак. Правила стосуються всіх – навіть немічних та лежачих.

По-перше, кошти надходять на картки, то як «їх вкрадуть російські бандити»? По-друге, виявляється, за Яценюком «ДНР» чи «ЛНР» вже неукраїнська територія? Він що, з дуба впав? І хто він такий, щоб позбавити мене заробленої за 55 років пенсії, яку я маю право витрачати в будь-якій країні світу? По-третє, куди мають виїхати пенсіонери, в які міста, в які помешкання серед зими? Особливо «турбується» влада про немічних і лежачих. Чим вивезти донеччан, яким в результаті обстрілів перебито ноги і вони перебувають в обласній травматології та інших лікарнях? В яку лікарню і чим їх перевезти, як їм зареєструватись в управлінні соцзахисту, коли уряд спеціально відмінив оформлення за дорученням? Тільки особисто!!! Як можуть немічні і лежачі оформитись особисто? Нести їх на ношах? Спочатку в управління соцзахисту, а потім в управління ПФУ? От уже з липня і помирають немічні і лежачі без законних пенсій. Зате яка економія для олігархів! Так не може поступати український уряд з громадянами України! Цей уряд хоче перекласти свою найстрашнішу помилку щодо неспроможності взяти ситуацію на Донеччині під свій контроль, свої кадрові прорахунки на нас, пенсіонерів, інвалідів та дітей? Адже саме цей уряд Яценюка, Наливайченка, Яреми, Авакова та інших на виїздному засіданні 11 квітня в Донецьку віддав область в управління чи то на відкуп Ахметову. З цим завданням Ахметов упорався так, як бачите. Крім того, Аваков замінив начальника обласної міліції генерала Романова на людину, яка керувала раніше службою безпеки ДТЕК, що належить Ахметову, – Костянтина Пожидаєва, а той оперативно наповнив керівництво міліції області старими перевіреними кадрами – справжніми церберами донецького клану, які ненавиділи все, що пов’язано з Україною в цілому, і Євромайданом зокрема. А на другий день, 12 квітня, Стрелков з кількома десятками людей захопив Слов’янськ, а керівники обласних СБУ та МВД, призначені Наливайченком та Аваковим, навіть не помітили цього. Так само не відреагував жодним чином і керівник Уряду Арсеній Яценюк. А не допустити захоплення Слов’янська тоді, 12 квітня, при правильних кадрових призначеннях, можна було. І війни б не було. Так що війна на Донбасі – це результат недолугих кадрових призначень уряду Яценюка. А тепер, замість фізичного знищення бандитів нашими військовими, Президент та Уряд України фізично, за допомогою голоду, знищують найзнедоленішу, найбіднішу частину громадян України, які опинились на окупованій території завдяки злочинним кадровим призначенням уряду Яценюка. Це державний бандитизм проти нас. Думаю що скасування фінансування соцвиплат на окупованій території є зрадою влади своїх громадян. Тому що тут далеко не всі сепаратисти й терористи. А якщо є такі, то, як громадяни України, вони повинні бути притягнуті до відповідальності відповідними органами за відповідними статтями, а не зараховані до «більшості», щоб всіх разом позбавити засобів до існування і умов для нормального життя. Головне для сьогоднішньої влади – покарання усіх донеччан: винних і не винних, здорових і немічних, ходячих і лежачих дорослих і дітей – та економія коштів УПФУ.

Крім того, у русі від сепаратизму до війни винна все та ж центральна влада, яка дозволяла місцевій владі насаджувати проросійські настрої протягом усіх 23-х років.

«ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ВІДНОВІТЬ УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ…»

Центральна влада продовжує й досі оплачувати електроенергію, газ і тепло на захопленій телевежі, де сьомий місяць зомбують дончан виключно російською та терористичною пропагандою, хоча для їх відключення треба перебити всього на всього один кабель. За сім місяців не зуміли. А нам, українським патріотам, зуміли закрили рот бітами та заточками радикальних проросійських активістів ще під час бездіяльності на цій території української влади. Так само забезпечуються і оплачуються усі незаконно захоплені приміщення, в яких розмістились бойовики. Ніхто не перекрив їм ні електроенергію, ні воду, ні газ. Влада повинна бути відповідальною перед народом, турбуватись про нього і охороняти території, на якій він проживає.

Найлегше обнести кількома рівнями ровів шматок української землі і сказати «тимчасова окупація»: там половина інвалідів, дітей-сиріт, лежачих пенсіонерів повимирають (вони ж сепаратисти і терористи!); інші сепаратисти і терористи, вже справжні, розкрадуть, довивезуть на територію РФ заводи, підприємства і благополучно втечуть, коли красти буде нічого. Вони то якраз не постраждають; а всі патріоти – мають виїхати невідомо куди, жити невідомо де, знімуть житло на півроку за 442 грн допомоги від держави. А те, що у них там залишилося зароблене майно, – що ж поробиш, адже захопили сепаратисти-терористи, а ми тут ні до чого.

А коли закінчиться окупація сама собою років через п’ять чи десять, як нам обіцяють наші владці, що нас чекатиме – діти, які пройдуть через війни, голод і навчатимуться за програмами терористів, в яких знищено все українське. Тоді вже точно ми отримаємо вороже налаштований регіон на довгі-довгі роки.

Щоб зберегти державну цілісність і єдність України, про що так багато говориться, але не дуже багато робиться, вихід тільки один – звільнити окуповані українські території. Я категорично незгодна з політикою української влади. Свою землю і свій народ потрібно захищати, а не віддавати на розтерзання терористам, позбавляючи ще й при цьому коштів для існування. Таким чином, ми не тільки не повернемо Донбас, ми виховаємо ненависть до України навіть серед патріотів України.

А поки що терористи активно імітують «державу» на окупованих територіях, пишуть розпорядження про ліквідацію української символіки, запроваджують московський час, московські свята, переводять школи на програми РФ та роздають один одному нагороди героїв неіснуючих республік. Горлівський ватажок Безлер, якого вже кілька разів достроково ховали, за останніми повідомленнями, живий і робитиме кар’єру в Москві – як офіційний представник ніким не визнаної республіки.

10 листопада весь квартал навкого Донецького українського академічного національного музично-драматичного театру був знову оточений бойовиками. Всі вулиці перекрито. Як при «коронації» обраного другого листопада ватажка терористичної організації «ДНР» Олександра Захарченка. Виявляється, терористи розіграли чергову клоунаду: відзначали «професійне свято – день поліції ДНР». Терористи вирішили відзначати «день поліції ДНР» разом з Росією 10 листопада. Відповідний указ підписав так званий «глава Донецької народної республіки» Олександр Захарченко. Крім того, цим же указом головний терорист «ДНР» встановив дату створення «міністерства внутрішніх справ ДНР» 17 липня 2014 року. 8 листопада «главар ДНР» Захарченко присвоїв громадянам РФ, терористам Стрєлкову (Гіркіну) і Бородаю звання «героїв ДНР». Подія пройшла з русскімі пляскамі та поздоровленням «мера ДНР», депутата Донецької міської ради від ПР Ігора Мартинова. «Досягнення та успіхи» поліції «ДНР»: убили, викрали, захопили. Так 10 листопада на в’їзді в Новоазовськ Донецької області бойовики викрали студента Маріупольського ВНЗ. У даний час про його долю нічого не відомо.

Так що на окупованих територіях нам створюють проблеми і терористи, і українські урядовці, від яких ми чекаємо звільнення, а не абсурдного й неможливого переселення невідомо куди і як до першого грудня.

Без надії сподіваємося, що будуть знищені ті, які принесли на донецьку землю смерть, тортури, страждання, руйнування і горе в кожну сім’ю.

Віримо, що дітки, школярі і студенти повернуться до Донецька і підуть у рідні школи (ті, що не спалені «защітнікамі») та ВНЗ, що почнуть працювати залізничний вокзал, пошта, українські телеканали, радіо та газети, аеропорт і автовокзали, які сьогодні зруйновані. Повернуться додому підприємці.

Мільйони дончан – і ті, які змушені були рятуватися і виїхали, і ті, які живуть у страсі під обстрілами, щиро сподіваються, що Президент України, новообрана Верховна Рада України зуміють нарешті об’єктивно, фахово і неупереджено оцінити ситуацію на сході України і звільнити цей козацький, український край від окупантів, а не проводити абсурдну евакуацію людей в нікуди. Пане Президенте, відновіть на українському Донбасі українську владу, мир, спокій і безпеку громадян України, а не грайтесь в ігрища, запропоновані Вам Путіним.

 

Марія ОЛІЙНИК,

пенсіонер України, а не «ДНР»

м. Донецьк

4 Comments

  1. Если бы в Виннице захватили сепаратисты органы власти, я и мои друзья патриоты сумели бы объединиться и защитить наш выбор. Опасность мы понимаем. Но не ощутили и не получили от населения поддержки патриоты Украины в Донецке и Луганске. Не привыкло население Донбасса защищать свои права и честь. Даже сейчас боятся внятно говорить о своем попранном праве и не оказывают достойного сопротивления сепаратистам. Свое право выбора променяли на еду. Не можете сопротивляться, боитесь – выезжайте со своей преданной Родины, голосуйте ногами. Я внимательно просматривал сотни видео с переселенцами. Не почувствовал я патриотизма, более того, ощутил поддержку сепаратистов. И лишь немногие поддержали свое государство Украина. Я поддерживаю право людей получать социальные выплаты. Но я никогда не пойму людей, которые получая деньги от Украины, голосуют за преступников.

    • Цитата: Даже сейчас боятся внятно говорить о своем попранном праве и не оказывают достойного сопротивления сепаратистам. Конец цитаты.

      Право получать заработанные и гарантированные государством пенсии, к сожалению “попрало” правительство Украины, причем незаконно. Поясню – есть ЗАКОН о пенсионном обеспечении и есть ПОСТАНОВЛЕНИЕ КМУ (т.е. подзаконный акт), который с этим законом вступает в противоречие. Следовательно постановление ниже закона и должно быть признано незаконным, а принявшие его люди соответственно нести наказание. Поэтому я не стал бы так огульно призывать к достойному сопротивлению.

      Цитата: Я поддерживаю право людей получать социальные выплаты. Но я никогда не пойму людей, которые получая деньги от Украины, голосуют за преступников. Конец цитаты.

      Моя мама, проживая в Донецке не голосовала ни на одних выборах ДНР. Когда ей прекратили выплаты пенсии (в июле) я, защищая правительство Украины пояснял ей, что не могут привезти наличку, из за грабежей. Она (73 года) поехала через все блокпосты и переоформила пенсию в другом месте, чтобы получать ее на карточку. Естественно вернувшись в свою квартиру в Донецке. Она там живет, у нее пенсия около 2 тыс. Где ей жить? в подворотне за пределами АТО? Сколько? Год, два десять, всегда?. Да она покупает здесь в магазинах продукты. Потому что человеку нужно есть, если Вы вдруг не знаете об этом. Ей до сих пор ничего ни на старую ни на новую карточку не перечислили ни копейкт (сейчас уже средина ноября).

      Теперь ей даже и не собираются перечислять ничего.
      Поясните себе или мне или ей на что ей жить здесь, когда закончатся консервирования, или на что ей жить зимой там, за пределами АТО, как Ваше “поддерживаю право людей получать социальные выплаты” соотносится с этой ситуацией.

      И вы вообще знаете такое понятие как “быть вне политики”. Если вдруг не знаете, то я Вам открою страшную военную украинскую тайну. У нас все МВД, СБУ, МО по закону должно быть “вне политики”. Почему такой же статус “вне политики” не может занять пенсионер?

    • Есть известная украинская пословица “Не кажи гоп…”. Все мы – патриоты за пределами Донецка и Луганска, где сконцентрировано огромное количество военной техники и всегда(!) были либо представители российского спецназа + “добровольцы” (раньше), либо регулярная российская армия (сейчас).
      Вы (как и большинство украинцев, проживающих в мирных регионах страны) – вы даже не осознаёте масштаба войны и трагедии, которая сейчас происходит в Донбассе, Донецке.
      На Майдан – защищать европейски ценности – приезжало множество людей из разных регионов Украины. В том числе – из Донецка. Донецк же. когда ему потребовалась защита от российского агрессора – был брошен. Как местными властями и олигархами, продажной милицией, так и украинскими властями и самое главное – остальным народом Украины. К сожалению, это так.
      Ещё одну территорию Украины безжалостно сдали. Все вместе. Пожинать горькие плоды еще будем долго.

Kommentarerne er lukkede.