26 грудня у клубі «Інді» пройшла прес-конференція «Велика українська мрія. Казка і бувальщина». В ній взяли участь один з керівників проекту «Українська миротворча школа», директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос (Київ) та координатор ініціативної групи «Станція Харків» Євгенія Левінштейн (Харків), які відвідали Грузію і познайомились там з досвідом роботи з внутрішньо переміщеними особами.
Вони розповіли про те, що на постконфліктних територіях в Грузії проводяться різноманітні програми інтеграції ВПЛ у суспільство: організація нових робочих місць для швачок, залучення дітей у якості медіаторів, допомога старим, організація дозвілля: гуртки регбі та хорового співу.
Дуже корисним для України є досвід роботи пересувного мобільного банку на кордоні з Абхазією, де ВПО можуть отримати кошти. Підіймалося також питання інформування світової спільноти про проблеми переселенців.
Неодноразово учасники прес-конференції підкреслювали загрозу компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, що веде до їх дезінтеграції у суспільстві, конфліктів з місцевим населенням. За їх словами, необхідно окремо розглядати соціальний статус і економічні пільги (у залежності від ступеню вразливості) і не допускати у ВПО проявів синдрому «соціального сирітства» («Ми нікому не потрібні, але всі нам винні»). Це слід враховувати і при будівництві соціального житла, яке обов’язково повинно бути прив’язано до інфраструктури і сприяти створенню робочих місць. Не слід селити людей з міст у села і навпаки. Не треба повторювати досвід Грузії по створенню «гетто» і окремих шкіл для дітей переселенців.
Можливо, можна навіть вводити заохочення для тих, хто працевлаштувався і самостійно налагодив ринки збуту.
Пропонувалось також проводити жорсткий контроль якості за державними програмами надання допомоги і виплати грошової допомоги. Не слід обіцяти людям, що вони скоро повернуться додому, в тому числі і на державному рівні, якщо в цьому немає впевненості. Не треба створювати Міністерство у справах біженців, як у Грузії, чи Міністерство ВПО – це лише призводить до нових проявів бюрократії – достатньо міністерства соціальної політики.
Східне регіональне представництво міжнародного фонду “Відродження”
Повний запис прес конференції
Висновки робочої групи
Есть неколько принципиальных вещей, которые важно извлечь из грузинского опыта работы с вынужденными переселенцами. И это о том, чего нельзя делать ни в коем случае:
1.Не создавать компактные поселения как прямую дорогу к гетто.
2. На всех этапах стройки домов для поселенцев – жесткий гражданский контроль качества
3. Не выплачивать пособия на постоянной основе, чтобы не сформировать тотальное иждивенчество.
4. Пусть это и жестоко, но убеждать, что нет ничего более постоянного, чем временное и жить надо сейчас, а не в ожидании возвращения.
5. Рабочие места – первый критерий для выбора мест поселения.
6. Никаких министерств по делам беженцев, только министерство соц политики.
7. На все и про все времени немного, самые сложные установки и комплексы переселенцев формируются в течение первых месяцев.
Благодаря нашим удивительным грузинским друзьям, мы видели слишком откровенно и многое, мотив такой откровенности с их стороны один – НЕ ДОПУСКАЙТЕ НАШИХ ОШИБОК.
И это, поверьте, хороший совет.
Ольга Духнич
Українська Миротворча Школа працює за підтримки Посольства Великої Британії В Україні.
