Слобожанщина є фронтіром – лінією фронту на грані двох світів. Більшість міст регіону були засновані в XVII сторіччі як оборонні укріплення козацьких полків. І в XXI сторіччі вони знову виконують свою історичну місію.
Через місто Харків і область йдуть основні потоки на Донбас: і постачання війську, і рух військових, волонтерів та біженців. За офіційними даними, кількість населення області збільшилася на 140 тисяч за рахунок вимушених переселенців.
Місто стало найдорожчим в Україні: зріс торгівельний оборот магазинів, ціни на оренду, оборонні заводи відкривають нові вакансії, відновилися старі законсервовані будівництва. Жити поруч з війною страшно і небезпечно, але для підприємливих людей – вигідно.
Ця межова територія на довгі роки приречена на увагу терористів. Вони, в основному, демонстративно нищать майно: підривають двері військкоматів, військові госпіталі, залізничні колії, цистерни з паливом, пошкоджують банкомати та магазини. Більшість терактів обходяться без крові і обмежуються вибитими шибками. Метою терористів є застрашити людей гучними вибухами та картинками пошкоджень в медіа.
Поки що тільки два теракти в Харкові були дійсно кривавими – це підрив рок-пабу “Стіна” та вибух біля Московського суду. Обидва призвели до численних поранень і були спрямовані адресно на українських патріотів.
Чого досягли ці теракти? Рок-паб “Стіна” став реально культовим, на його відбудову скинулися як мешканці Харкова, так і друзі з-за кордону, причому не тільки українського походження. До нього почали ходити навіть ті, хто не любить рок і до теракту не здогадувався про його існування.
А вибух біля Московського суду викликав підсилену хвилю ненависті до міліції, яка досі не може підтримати порядок у місті.
Через тероризм дедалі більше стає людей, які не хочуть перетворення Харкова на другий Донецьк чи Луганськ. Тепер уже важко знайти в місті тих, хто публічно висловлюється за створення якоїсь “Харківської Народної Республіки”, чи входження області до Росії або “Новоросії”. Лояльність до держави Україна зростає, як до “землі миру”.
Але ще сильніше зростає ненависть до “землі війни” – Російської Федерації. У значної більшості харків’ян нема сумнівів у тому, що теракти організовує РФ. До традиційних пікетувань її консульства долучаються нові люди. Деякі з них ще півроку тому не могли собі уявити, що кричатимуть “Путін – ****о”.
Абсолютна більшість людей, які публічно протестують проти агресії РФ в Харкові – російськомовні, багато з них підкреслюють, що є етнічно “русскими”. Таксисти, перші поширювачі сакральних знань, кажуть: “Русские – це ми, а там – Орда”.
Кількість машин з белгородськими номерами в місті різко скоротилася, і вже є випадки, коли їм починають бити лобове скло. Я передбачаю, що з продовженням терористичної війни такі машини будуть бити масово.
Я думаю, нове опитування громадської думки підтвердить мої оцінки. Адже вже кілька місяців поспіль динаміка результатів опитувань у Харкові показує, що війна РФ поти України перетворює в цілому нейтрально-лояльне до Росії населення Харкова та області на її свідомих та запеклих ворогів.
Наталія Зубар
http://focus.ua/opinions/323540/
