Щоб потрапити на територію Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка для висвітлення ходу засідання вченої ради навчального закладу журналісту Полтавського громадського телебачення Анатолію Мележику довелось викликати наряд міліції.
http://youtu.be/xdRODAwU1WM
Коли ж завдяки втручанню правоохоронних органів, журналіст таки потрапив на засідання вченої ради, члени останньої проголосували за заборону присутності преси під час засідання.
Згідно п. 15 ч. 3 статті 34 чинного Закону про вищу освіту “Керівник вищого навчального закладу… забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю вищого навчального закладу”
Під час обговорення присутності журналіста вчені мужі згадували про акредитацію. Вони забули, що згідно чинного Закону України про інформацію акредитацію журналістів можуть здійснювати лише суб’єкти владних повноважень. Вищий навчальний заклад, очевидно, до таких не належить.
Також згідно п. 4 Статті 21 Закону України про інформацію “до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені… відомості про стан освіти населення а згідно п. 3 Статті 15 того ж закону “науково-технічна інформація є відкритою за режимом доступу, якщо інше не встановлено законами України. “
Хотілося б знати, яким Законом України керувались члени вченої ради Полтавського національного технічного університету, голосуючи проти присутності журналіста. І якщо такого закону не знайдуть, то ректору ПНТУ пану Оніщенку В. О. варто ознайомитись зі Ст. 171 Кримінального кодексу України.
Нагадаю, що інцидент стався на фоні багатьох протестів студентів та викладачів, скандальних рішень адміністрації вишу про звільнення викладачів, котрі мають активну громадську позицію та інформації про ліквідацію архітектурного факультету.
Саме на цьому засіданні вченої ради прийнято рішення рекомендувати ректору університету звільнити з займаної посади проректора із наукової та інноваційної роботи, доктора наук, професора, члена-кореспондента Української Академії архітектури Василя Шулика. Це ще один крок до знищення “бунтівного” архітектурного факультету шляхом звільнення фахівців.
Щиро сподіваюсь, що на таку діяльність пана ректора Оніщенка В. О. та вченої ради звернуть увагу і правоохоронні органи і Міністерство освіти та науки України.
Ігор Кіянчук