Продовжуємо публікацію наших пророчих текстів від майданівців.
Прогноз, зроблений 13 жовтня 2013 року про близькість революції. Ба більше, про можливий кривавий сценарій розгортання революції, який був невідворотним з обранням Януковича президентом, передбачалося ще навесні 2010 року!!!
Інколи корисно переглядати свої архіви… Згадувати певні події, читати себе самого на відстані у часі….
Але цей пост мене вразив… Написаний він 1,5 роки тому…
“Революція вже скоро” (с)
Це було написано 13 жовтня 2013 року, за 39 днів до початку Євромайдану. Я й забув про нього. А коли надибав його аж закляк на хвилину. Як же я був тоді правий…
Передчуття певних соціальних процесів, зокрема, остаточного розриву суспільства та влади тоді справді було:
- транспортний колапс у Києві 22 березня 2013 року, з чого почалась самоорганізація людей для порятунку один одного. Насправді, це була проба сил у самоорганізації, і це були перші паростки нашого волонтерського руху, якби пафосно це не звучало;
- кілька спроб самосуду над призвідниками ДТП в різних містах України (зокрема, Івано-Франківськ та Суми, що міліція рятувала водія від розлюченого натовпу);
- потім була Врадіївка, похід на Київ, якому перешкоджали, і перша велика сутичка біля Святошинського РВВС…
Відчуття певних процесів у суспільстві було. Не скажу, що революція очікувалась ось-ось: революції приходять не звідки. Це зараз ми можемо говорити, як казали марксисти, що з березня-квітня 2013 року почала “складатись революційна ситуація”… З іншого боку, ще у квітні-травні 2010 року сказав, що Янукович буде скинутий лише “революцією на крові”….
А тоді – у жовтні 2013 року – ми вірили в підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Вірили, що це змусить владу розпочати реформи…
Однак справжня революція, коли ми зрозуміли, що маємо стояти до перемоги, почалась не 21 листопада, а за 9 днів – 30 листопада, коли Беркут звіряче побив студентів… Саме це звірство, коли побиті вимушені були знаходити прихисток у стінах Михайлівського монастиря, вивело тисячі киян у Києві цього та наступного дня. А далі… ні кроку назад. Отак і живемо вже майже 1,5 роки.
Водночас, я тоді також писав: “Підрив системи тре починати з себе” – тобто всі зміни починаються з нас: не з влади, яка є уособленням суспільства, а з кожного з нас, з кого і складається соціум. Ми самі маємо грати за новими правилами гри, встановлюючи його для влади. Ця аксіома буде актуальна завжди.
Годі шукати всюди “зраду”, особливо там, де її немає! Почніть з викорінення “зради” в собі! І Ви помітите, що “зради” в країні стало трохи менше.
Шановні, дослухайтеся до наших прогнозів! Хід історії змінити важко, але нічого неможливого не існує. Лише потрібно протидіяти проблемам у той момент, коли вони стають загрозливими!
