“Кампанією в Сирії Росія намагається обнулити негативні для себе наслідки агресії проти України, перейшовши на інший рівень взаємодії із Заходом” , — вважає політолог.
На сайті “Главред” відбувся чат із директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом. Спілкуючись із читачами, він розповів, як падіння літака з росіянами в Єгипті може вплинути на хід сирійського конфлікту, чи допомогло б усунення Асада від влади повернути мир в Сирії, навіщо Росії військова кампанія на Близькому Сході, а також чи залишить РФ у спокої Україну, відволікшись на Сирію. Крім того, політолог розповів, на що Росія намагається перетворити окупований Крим, чи посиляться репресії проти кримських татар на півострові, які наслідки має блокада Криму, а також як кримчани сприйняли б відновлення української юрисдикції над півостровом, якби це сталося сьогодні.
Подаємо стенограму чату з Ігорем Семиволосом.
Pangelina: Минулого року дехто казав, що Росії на Близькому Сході потрібна невеличка війна, краще декілька, аби порушити сталий режим видобутку нафти і, таким чином, змусити ціни на нафту зрости. Чи був у цьому сенс з огляду на нинішні події у Сирії?
Ігор Семиволос: Ціна на нафту впала до активного втручання Росії в сирійський конфлікт. І кореляція цін напряму не залежить від цього конфлікту. Є широка дискусія з приводу катарського газогону, який мав пройти територією Сирії і який часто називають однією з підстав для початку громадянського конфлікту. Я не дотримуюся такої точки зору, але зважаю на те, що ця точка зору доволі популярна — серед росіян і арабів, тож сприймаю її як соціальний факт.
Pangelina: Якщо раптом підтвердиться, що російський літак таки був підірваний ІДІЛ, що це теракт, то чи може це означати фактично початок війни ІДІЛ проти Росії? Чим у такому випадку це загрожує Росії?
Ігор Семиволос: Якщо припустимо таку ситуацію, то це збільшить ймовірність збільшення терактів проти Росії закордоном. Я б на місці росіян взагалі припиним би літати на Близький Схід.
Ігор Семиволос: В разі якщо комісія встановить незаперечний факт здійснення терористичного акту на борту літака, наслідки цієї події, безумовно, вплинуть у тому числі й на сирійський конфлікт. Але в першу чергу, звісно, це сильно вдарить по російському керівництву, оскільки в даному випадку в суспільній думці можна буде чітко прослідкувати ланцюг між початком російської інтервенції в Сирію і терактом. Думаю, такого розвитку подій дуже бояться в Росії. Не слід забувати, що навколо таких подій завжди виникає чимало “теорій змов”. Про одну ми уже чули, коли арабський телеканал заявив, що літак підірвали самі росіяни.
Pangelina: Чи дійсно усунення однієї людини — Башара Асада — може вирішити питання миру у Сирії?
Ігор Семиволос: Ні, не може. Але підштовхне сторони до пошуку виходу з конфлікту. В цьому конфлікті накопичилося чимало похідних проблем, розв’язати які однією політичною дією — відставкою Асада — неможливо.
Terenko_S.: Чим особисто ви пояснюєте кампанію Росії у Сирії, навіщо вона так вперто втручається в цей конфлікт, заздалегідь розуміючи політичні і економічні наслідки, які будуть після її чергової військової авантюри?
Ігор Семиволос: На моє переконання, Росія не почала б військову інтервенцію в Сирію, якби не мала досвіду півторарічної війни в Україні. В такий спосіб Росія намагається обнулити негативні для себе наслідки агресії проти України, перейшовши на інший рівень взаємодії із Заходом. Це — зовнішня причина. А внутрішня — сама динаміка російського режиму не дозволяє Путіну зупинитися (це наче їзда на одноколісному велосипеді): припинення війни однозначно негативно вдарить по рейтингах, приверне увагу населення до погіршення економічної ситуації в Росії, поставить під сумнів соціальний договір — добробут та безпека в обмін на права.
Kuzia: Якими ви бачите ймовірні сценарії розвитку подій у Сирії на даний момент, на який період часу може затягнутися цей конфлікт?
Ігор Семиволос: За досвідом інших подібних конфліктів, можу сказати, що вони тривають дуже довго, іншими словами, дна немає. Через певний час, можливо, відбудеться “вигорання” конфлікту, коли сторони вже не матимуть сил на його продовження і готові будуть сісти за стіл переговорів. Але на сьогоднішній день це малоймовірний сценарій. Хоча я не виключаю, що переговори, які зараз відбуваються, можуть принести якісь позитивні результати. Отже, найближчим часом війна “всіх проти всіх” у Сирії триватиме й надалі, і участь Росії в цій війні аж ніяк не сприяє встановленню там миру.
Ігор Семиволос: Ні, не стане, тому що Радянський Союз мав з Афганістаном спільні кордони, які дозволяли йому утримувати обмежений контингент. Росія не має таких можливостей у Сирії. Крім того, безпосередня участь у наземних операціях лишається вкрай непопулярною ідеєю серед росіян. Очевидно, Росія розраховувала здійснити “бліц-криг”, обмежившись виключно повітряними ударами. А що буде далі — це питання залежить від того, яку стратегію обире Росія. В разі якщо вона буде готова здати Асада, по суті, це буде сценарієм виходу з конфлікту, або ж якщо вона не готова здати його, значить, що вона налаштована продовжувати конфлікт із подальшим втягуванням у нього, що матиме абсолютно непередбачувані наслідки.
MistF: На фоне сообщений о погибшем в Сирии 19-летнем россиянине “Левада-центр” опубликовала результаты свежего соц.исследования, согласно которому 54% россиян поддерживают нанесение авиаударов по сирийским городам. Как такое может быть, почему такая высокая поддержка военных кампаний рядовіми россиянами? Это с этим народом что-то не так, если политик может завоевать его симпатии, развязав кровавую войну? Или есть объективные объяснения этому факту?
Ігор Семиволос: Багато що залежить від пропаганди. Є теорія залежності від попереднього розвитку, вона стосується будь-якої країни та будь-яких соціальних інститутів. В російському випадку ми стикаємося з ситуацією, коли суспільство не готове брати відповідальність за свої дії і прагне перекласти цю відповідальність на лідера. Весь хід російської історії показує, що це відбувається з постійною періодичністю. Відомий російський економіст Александр Аузан назвав цей феномен “абортивною модернізацією”, коли будь-які соціальні зміни зупиняються “згори” через страх дестабілізації. Тому не дивне таке ставлення росіян, оскільки пропаганда якраз тисне на ці “больові точки”, формуючи відповідне ставлення до реальності.
Валерий Тер-Зарахович: Чим можна пояснити активне втручання таких держав, як США і Росія, у політичне життя Близького Сходу? Є Ліга арабських держав, є ООН. Чому ці поважні організації такі безсилі у вирішенні близькосхідних проблем?
Ігор Семиволос: Вони безсилі, тому що не мають механізмів реалізації прийнятих рішень. Рада безпеки ООН взагалі заблокована через процедуру вето, і прийняти результативне рішення вкрай важко. Український випадок про це красномовно свідчить.
Ігор Семиволос: Без сумніву, санкції реально впливають на поведінку Росії. Вони мають кумулятивний характер. Власне, Росія і влізла в Сирію, аби вийти з режиму санкцій.
Pangelina: Чим відрізняється “співробітництво” з Сирією СРСР і нинішньої Росії?
Ігор Семиволос: Тим, що Росія — не СРСР. Недотягує.
Serj: Чи не могли б ви пояснити, чи має сьогодні Україна якесь значення у близькосхідному регіоні, чи достатньо активну політику вона там веде?
Ігор Семиволос: В принципі, на сьогоднішній момент Україна в силу обставин не може здійснювати політичну активність у близькосхідному регіоні.
Serj: Пане Семиволос, чи можна вважати, що Росія залишить Україну у спокої, відволікшись на сирійський конфлікт? Чи їй вистачить економічних, військових ресурсів, аби “потягнути” обидві військові кампанії?
Ігор Семиволос: Ні, вона не залишить Україну в спокої. Просто українське питання зараз переведено в режим очікування. В Росії розраховують на те, що Україна ослабне через внутрішні протиріччя, і вони виходитимуть із наслідків внутрішньополітичної української боротьби.
Ігор Семиволос: Ви абсолютно праві. Ментально російське керівництво і значна частина росіян щиро вважають, що воюють з американцями, де Україна — лише поле бою, а українці — запроданці “на службі у американців”. Така формула дозволяє росіянам а) відчувати себе наддержавою, оскільки від ваги супротивника в значній мірі залежить ставлення до себе, б) уникати неприємних міркувань про війну зі слов’янським народом, який для багатьох росіян вважається братерським. З цією метою українці дегуманізуються до рівня політологічних жупел: “фашисти”, “хунта” тощо.
Kuzia: Пане Ігоре! Які сили в Росії сьогодні найбільше зацікавлені у продовженні війни в Україні, а які, навпаки, найбільше чинять спротив (не з любові до України та справедливості, а, можливо, з особистих причин, через фінансові втрати в результаті санкцій, тощо)?
Ігор Семиволос: Давайте накреслимо ключових гравців, серед яких я б назвав російських націоналістів різного ґатунку та імперців. Перші, без сумніву, зацікавлені в тому, щоб війна тривала, оскільки в цьому вони бачать у майбутньому перспективу посилення своїх позицій у самій Росії. Імперці цілком задовольняються Кримом, оскільки для них Крим означає відновлення статусу імперії. І, очевидно, імперці підтримують російську інтервенцію в Сирію, яка, на їхню думку, робить статус Росії більш вагомим. На сьогоднішній день імперців, звісно, набагато більше в Росії, ніж націоналістів, і репресії щодо російських націоналістичних організацій (наприклад, закриття організації “Русские”) якраз свідчать про суттєву перевагу саме імперців. В цілому, можна сказати, що “медовий місяць” російських націоналістів та імперців позаду, і протиріччя між цими двома групами будуть наростати, що вигідно для нас.
Alim: На що, на вашу думку, Росія намагається перетворити Крим, сьогодні? Не дуже схоже, що вона зробить із нього туристичну перлину.
Ігор Семиволос: Звісно, на військову базу. Причому Росія робить все, щоб максимально замінити населення Криму вихідцями з Росії.
Ігор Семиволос: Частково я вже про це говорив у попередніх відповідях. Думаю, що ця тенденція збережеться, оскільки це відповідає російським уявленням про соціальний порядок. Зрозуміло, що удари будуть точкові: або витіснення, або підкорення незадоволених у Криму. Власне, це те, чим завжди займалася російська влада в Криму. Паралельно з цим будуть створювати колаборантів із числа кримських татар.
Vopros: С середины сентября длится блокада Крыма. Какие результаты она дает, по вашим оценкам? Не создает ли она проблемы для нас, отталкивая крымчан, которые пострадали от этой затеи, в результате чего в Крыму сокращается количество приверженцев Украины?
Ігор Семиволос: Судячи з тієї інформації, яку ми маємо, в Криму значно зменшився асортимент товарів, виросли ціни. Отже, наслідки цієї блокади відчутні. Про це свідчить і остання хвиля репресій у Криму проти кримських татар. Для переконаних прихильників України в Криму цей крок був логічним і довгоочікуваним. А щодо інших категорій населення, то вони відчувають всі наслідки блокади, і їхнє ставлення до окупаційної влади погіршується. Це не означає, що пересічний мешканець Криму через це буде більш прихильний до України, але на цьому етапі важливіше, щоб був зруйнований міф про всесильність Росії щодо Криму.
Alim: Як гадаєте, чи змінилися настрої у Криму від початку анексії, чи поменшало ейфорії від “Крим-нашу”?
Ігор Семиволос: Ейфорії поменшало. Але люди часто не готові визнавати, що вони робили дурниці. Тому якщо ми говоримо про боротьбу за мізки кримчан, то цей процес буде довгим і кропітким. Хоча більшість у разі відновлення української юрисдикції над Кримом сприйме цю ситуацію абсолютно спокійно, виходячи з раціонального вибору. Так само як вони зараз визнають окупаційний режим.
Terenko_S.: Наскільки правильним є заклик Чубарова про припинення електропостачання до Криму? Чи здатен такий метод припинити репресії на півострові?
Ігор Семиволос: На моє переконання, це навряд чи зупинить репресії на півострові. Але такий заклик політик має право робити. Ключовий момент зараз — приймаючи рішення щодо припинення чи неприпинення електропостачання, слід зважати на всі можливі ризики та їхні наслідки. І прийняте рішення має бути прозорим та аргументованим.
Pangelina: Інколи у ЗМІ пишуть, що Ізраїль має ядерне озброєння, а інколи пишуть — що ні. То Ізраїль — ядерна держава чи ні?
Ігор Семиволос: Ізраїль не визнає факту наявності у нього ядерної зброї, хоча про це відомо всім. Тобто Ізраїль — чуть-чуть ядерна держава. 
Ігор Семиволос: Втома від України — це відомий феномен, який час від часу виникає, потім зникає під впливом тих трансформацій і змін, що відбуваються в Україні. Тож у цьому немає нічого нового.
Я б не погодився з Вами щодо відсутності реформ — вони тривають, просто часто в українському суспільстві, та й в експертному середовищі, розглядають реформи як негайне покращення, і якщо його немає, то й реформ немає. Це не так.
Nemo: Что вы думаете об иске адвокатов российских ГРУшников, задержанных в Украине, о том, чтобы этим россиянами присвоили статус военнопленных? Как лучше поступить украинской стороне с этими сотрудниками ГРУ РФ?
Ігор Семиволос: В Україні здійснюється антитерористична операція. Юридично ми не перебуваємо в стані війни з Росією. Отже, всі військовослужбовці РФ, що знаходяться в зоні здійснення АТО, є терористами. Відповідно до них не може бути застосований статус військовополонених. Вони мають бути засуджені за українськими законами, як терористи. Суд має бути публічним. І докази цього суду мають бути частиною майбутнього трибуналу над Росією.
Фото Олександра Синиці