Папа Венедикт XVI проголосив Учителем Церкви св. Гільдегарду з Бінгену, життя та діяльність якої були пронизані любов’ю до Божого створіння – природи. Урочисте проголошення відбулось в неділю, 7 жовтня під час молитви Ангел Господній.
Під час Святої Літургії у неділю, Папа назвав нового вчителя Церкви «променистою постаттю у динамічному процесі нової євангелізації». Згідно із Святішим Отцем, Церква існує для того щоб євангелізувати і святі – це «правдиві протагоністи євангелізації».
Понтифік підкреслив, що св. Гільдегарда зробила цінний внесок для розвитку Церкви у XII столітті, вміла добре відчитувати знаки часу, а її життя, в особливий спосіб, «визначалося любов’ю до Божого створіння».
Основний твір святої Гільдегарди Scivias («Знання доріг») – розкриває вчення віри і подає образ світу і людини закорінений у образі Бога. Другий твір Liber Vitae Meritorum («Книга заслуг життя») можна описати як візійну етику в якій описано 35 чеснот та протилежних їм вад. Третя книга – Liber Divinorum Operum відображає бачення св. Гільдегарди, щодо світу та людини. Вона описує порядок Божого створіння у відповідності до середньовічного світобачення про «мікро-макрокосмос», як щось що пов’язує між собою тіло та душу, світ та Церкву, природу та благодать і вимагає відповідальності людини. Серед найбільш важливих робіт св. Гільдегарди слід виокремити також написану близько 1150-1160 років «Книгу про внутрішню сутність різних природних створінь» (Liber subtilitatum diversarum naturarum creaturarum).
Довідка: Учитель Церкви (лат. doctor ecclesiae) — почесне звання, що дається з 1298 р. Католицькою церквою заслуженим богословам. Найголовнішим з них уважається св. Тома Аквінський. У цей час загальна кількість Учителів Церкви, шанованих на Заході, становить 35 особи, у тому числі — чотири жінки.