19 листопада 2012 р. в УНІАН відбулась прес-конференція команди проекту «Майдан-Моніторинг»
Віктор Гарбар, координатор проекту «Майдан Моніторинг: Вибори 2012» повідомив, що:
На Інтерактивну карту порушень виборчого законодавства на момент оголошення ЦВК результатів вибрів було додано 1632 скарги. Всього робочою групою проекту було опрацьовано 7062 повідомлення. В день голосування отримано 524 повідомлення, за результатами опрацювання яких на карту було додано 181 скаргу. Ще 92 скарги було додано в процесі підрахунку голосів та встановлення результатів виборів. Найбільше скарг було додано в день голосування.
Більшість скарг стосувалась порушення порядку агітації, застосування адміністративного ресурсу, підкупу, обману та порушень в роботі виборчкомів.
Найбільша кількість скарг надійшла з Києва, Одеської, Донецької, Харківської, Херсонської, Київської, Тернопільської, Луганської, Дніпропетровської та Житомирської областей.
Серед міст України, в яких зафіксовані та задокументовані близько чверті порушень виборчого законодавства лідерами є Київ, Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ та Херсон. Всього ж на нашій Інтерактивній карті є скарги з 421 населеного пункту України.
Головні чинники, які спричинили непристойно брудну виборчу кампанію та вакханалію встановлення результатів виборів:
- це виборче законодавство, власне Закон «Про вибори народних депутатів України» та Закон «Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року»;
- це дії та бездіяльність ЦВК, ОВК та ДВК;
- це незаконне втручання органів влади місцевого самоврядування у виборчий процес;
- це дії та бездіяльність МВС
Встановлення відеокамер на виборчих дільницях сприяло зниженню кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. А порядок використання тих камер та місця їхнього розташування викликали стійке враження, що не заради забезпечення прозорості та відкритості виборів був витрачений 1 мільярд державних коштів.
Експерт проекту, соціальний психолог, кандидат психологічних наук, Віктор Пушкар перелічив чинники, що суттєво вплинули на волевиявлення громадян:
- економічний і психологічний тиск, примус до “правильного голосування”,
- підкуп виборців,
- перешкоджання агітації за опозиційних кандидатів і партії,
- брак інформації про кандидатів-мажоритарників,
- відеоспостереження.
Вперше від початку застосування технологій масового підкупу виборців ці технології дали збій; в 2012 році кандидатів, які розраховували на підкуп, почали соціально засуджувати.
Київ колись першим позначив тренд перемоги через підкуп, зараз він позначив протилежний і показав, що у кандидата з стійким антирейтингом може виграти навіть відносно маловідома в територіальній громаді людина.
Ті, до кого застосовували адміністративний тиск, зробили перший крок від патології до нормальної громадянської свідомості. Частина з них відмовилась від голосування; поки що це спричинило суттєве зменшення явки. Але потенційно 43% виборців, які утримались від голосування, становлять електорат кількох поки неіснуючих в Україні партій.
Український народ проголосував не тільки за консерваторів, радикалів, екстремістів чи популістів, які в новому складі ВР також будуть. А за збереження в Україні політичного різноманіття, і проти остаточної передачі монополії на владу одній погано організованій групі осіб. А також за те, щоб на наступних виборах наші голоси знову мали якесь значення. Бажано — дещо більше, ніж в 2012му році.
Правовий експерт проекту, кандидат юридичних наук, Олександр Северин, зазначив, що:
“Вільність” виборів, свобода волевиявлення є засадничим імперативом, дотримання чи недотримання чого є індикатором того, чи є держава вільною демократією (на відміну від керованої демократії чи якогось іншого симулякру).
Ця “вільність” виборів має три компоненти.
1. Вільне формування волі виборця.
2. Вільне волевиявлення.
3. Чесне, прозоре врахування волі виборця, без чого вибори взагалі не вибори
Те, що заборонено виборчим законом як чинники, що перешкоджають вільному формуванню і вільному виявленню волі (підкуп, оман, погрози, насильство тощо) – переможно ширилося. Постсовецьке суспільство з малозабезпеченим, мало поінформованим, легко маніпульованим електоратом, є вкрай вразливим до системних підкупу, обману, адміністративного тиску. Отже, через умови, створені державою чи то державою допущені, воля виборців піддавалася деформаційному впливу на різних етапах виборчого процесу – від агітації до встановлення результатів.
Чи можна за таких умов стверджувати факт вільного волевиявлення? Навряд чи.
Довідка: Проект «Майдан-моніторинг: Вибори-2012» здійснив Громадський інформаційно-методичний центр «Всесвіт» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
