Майже кожен рік, з моменту започаткування на початку 1990-х років, я беру участь у щорічному вшануванні “Голодомору”, що відбувається в третю суботу листопада в соборі Святого Патрика в Нью-Йорку. Тим не менш, зокрема починаючи з 2010 року , замість того, щоб знайти деяку крихітку розради від зворушливого релігійного служіння, я ще більш засмучений, а, іноді, і в люті через урядові заяви. З 2010 по 2013 рр., коли Віктор Янукович, російська маріонетка, був при владі, представники України у цих заходах, зачитували безглузді по складу словоблудства заяви. Одного року президент Янукович взагалі забув оформити звернення. У цьому році, з приходом нового президента в Україні, Генеральний консул України прочитав глибоку і аналітичну заяву , яка включала вирази посилання на “Голодомор” як спробу геноциду українського народу. Це було у відповідності з попередніми зверненнями, виданими президентами України –Кравчука, Кучми і Ющенка. На жаль, заява Білого Дому в черговий раз була банальною і показала типове загальне і байдуже ставлення.
Для характеристики історичної події, що святкується були використані наступні терміни: “смерть від голоду”, “одне з найсерйозніших злодіянь”, “трагічний розділ”, “штучно створений голод”, “жахлива трагедія”. Даремно я дуже уважно слухав, щоб почути слово “геноцид”, тому що, ось ця вся риторика, це все– про визнання того, що “Голодомор” був спробою геноциду українського народу. Після закінчення я розшукав Старшого радника американського Постійного представництва при Організації Об’єднаних Націй Вільяма П.Поп, який зачитував заяву Білого Дому. Він, здавалося, майже вибачався, кажучи що він з Держдепартаменту, натякаючи, що не несе відповідальність за Білий Дім . Тим не менш, радник попросив, щоб я послав йому деякий матеріал з цього питання. 
Замість подання мого власного аналізу, який може бути або не може бути переконливим для Білого Дому чи держави, я вирішив представити висновки, зроблені американськими державними органами, що характеризували “Голодомор” як геноцид. У 1985 р. Конгрес США сформував Комісію по голоду в Україні. Ця Комісія винесла висновки і представила їх для Конгресі 22 квітня 1988р. Серед висновків цієї Комісії було наступне:
“Йосип Сталін і його оточення вчинили геноцид проти українців в 1932-33 рр.”
Цей висновок був підтриманий визначенням геноциду, взятим з Конвенції про геноцид в якості одного з декількох дій, вчинених з наміром “знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу повністю або частково як таку.”
Підсумковий звіт вказав, що одна або кілька цих дій було здійснено проти українців для того, щоб зруйнувати значну частину українського народу і, таким чином, щоб нейтралізувати його політично. У доповіді наводяться докази того, що Сталін був попереджений про насування голоду в Україні та вжив додаткових заходів щодо забезпечення його продовження і посилення наслідків. Ці заходи були повністю відмінними від реакції Сталіна на продовольчі труднощі в інших регіонах у попередньому році. Крім того заходи Сталіна по загостренню ситуації в Україні були здійснені з великою енергією в етнічно- українських районах. Мета Сталіна, у зв’язку з цим, була продемонстрована в його писаннях, які ясно вказують на намір усунути будь-які прояви українського національного самоствердження.
Членами Комісії були наступні державні особи: Конгресмен Данієл A. Miкa.
Конгресмен Вільям Брумфілд. Конгресмен Бенджамін Гілман і Конгресмен Денніс Гертел з Палати представників; Сенатор Денніс Деконціні і Сенатор Роберт Kастен з Сенату; Гері Л. Бауер, помічник президента Рональда Рейгана з розробки політики; C. Еверетт Куп, головний хірург держави.
Ні Білий дім, ні держдепартамент не провели незалежне дослідження подій в Україні в 1932-33 роках. Питання, яке потрібно задати, чи не було б це необхідністю для Білого Дому та Держдепартаменту поважати результати комісії, скликаної Конгресом США і в яку ввійшли помічник Президента Сполучених Штатів і головний хірург держави?.
Крім того, 13 жовтня 2006 р. 109-й Конгрес схвалив Державний закон № 340, який дозволяв уряду України встановити пам’ятник на федеральній землі у столиці США Вашингтоні, щоб “вшанувати пам’ять жертв голоду-геноциду в Україні 1932-33 років”. Цей закон був підписаний Президентом Сполучених Штатів Джорджем Бушем.
Все, що я прошу, це щоб Білий дім і Держдепартамент поважали висновки і закони, прийняті Конгресом і підписані Президентом Сполучених Штатів і діяли відповідно. Існує стаття в Конституції США щодо штатів, що зобов’язує їх надати повну віру і кредит законам інших штатів. Чи не слід теперішньому Білому Дому надати подібну повну віру і кредит попереднім двоє-партійно погодженим діям Конгресу і законам, прийнятими попереднім Білим домом?!
4 грудня 2014р. Аскольд С. Лозинський