Посилаючись на документ неіснуючої держави, перший заступник мера Андрій Погрібний намагався заборонити кременчуцькому «Фронту Змін» збирати думки кременчужан про президента В.Януковича. Ще два місяці тому кременчуцька мерія посилалася на Конституцію України…
«Нам влада намагалася заборонити проводити всеукраїнську акцію «Україна проти Януковича». Тобто виставити палатки, в яких ми збираємо підписи кременчужан. Хоча взагалі-то ми не просили у влади дозволу, а тільки поставили її до відома, що збираємось відстоювати свої конституційні права, – розповів редакції Дмитро Кравченко, голова Кременчуцької міської партійної організації «Фронт Змін».
Д.Кравченко надав «Програмі плюс» копію листа першого заступника міського голови Кременчука Андрія Погрібного, в якому той пише, цитуємо: «На сьогодні питання організації і проведення мирних заходів регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року №9306 «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»». Далі йде стисле викладення указу, який передбачав, що про проведення мітингів та демонстрацій владу колишньої радянської держави слід було попереджати за 10 днів, вказувати точний маршрут руху демонстрації тощо.
Підсумок листа важко перекласти на зрозумілу мову. Цитуємо: «Таким чином, подана Вами заява не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства, що призводить до того, що Вами не вжито заходів щодо належної реалізації передбачених Конституцією прав і свобод», – сказано в листі Андрія Погрібного. Після цього чиновник констатує, що влада не може «вчасно повідомити» правоохоронні органи про проведення акції, аби ті забезпечили громадський порядок. І нарешті запевняє: «…виконавчий комітет жодним чином не має на меті обмежити Ваші конституційні права».
Дмитро Кравченко відзначає: кременчуцька міліція, яку опозиціонери самі повідомили про мобільні палатки, де збирають підписи кременчужан із вимогою припинити переслідування опозиційних політиків, поводилася досить толерантно. А кременчужани виявили неабиякий інтерес до акції. «У перший же день нам вдалося зібрати більше 300 підписів, – розповів Д.Кравченко. – Наш мобільний намет стояв в районі ринку «Троїцький». Так народ, як тільки чув, що підписи збираються проти політики Януковича, в чергу ставав. Причому, що мене вразило, серед невдоволених нинішньою владою було дуже багато літніх людей, які два роки тому голосували за нинішнього президента України».
Іронія долі в тому, що поштовхом для початку опозиційної акції «Фронту Змін» став судовий вирок лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Опозиційні сили вимагають припинити переслідування політичних опонентів, серед яких переважно бютівці.
Рік тому представники нинішньої кременчуцької владної команди – і мер Олег Бабаєв, і Андрій Погрібний та інші заступники прийшли до влади на виборах за списками «Батьківщини». Тоді саме ця політична сила категорично виступала проти намірів ПР жорстко регламентувати проведення в країні опозиційних акцій протесту, зокрема, й встановити «дозвільний» 10-денний термін для повідомлення про такі акції. І врешті після потужних протестів громадськості Верховна рада так і не прийняла закон про мирні зібрання.
«Указ президії ВР СРСР не діє в незалежній Україні тому, що суперечить Конституції України», – підкреслює правозахисник Олександр Северин.
Ще два місяці тому кременчуцька мерія мислила так само. У серпні цього року, відповідаючи на інформаційний запит громадської організації Медіа-центр “Репортер” про регламентацію проведення мирних зібрань керуючий справами міськвиконкому Кременчука Руслан Шаповалов посилався не на документи колишнього СРСР, а на рішення Конституційного суду України.
2001 року КС відзначав: організатори мирних зібрань мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, «тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей».
Тобто простіше кажучи: у людей є незаперечне право сказати владі все, що вони про неї думають. І влада зобов’язана забезпечити це право, а не вигадувати якісь обмеження.
Що відбулося з кременчуцькою владою за два місяці, що замість українського законодавства вона почала згадувати СРСР?
Юлія Билина