Ще не так давно про Голодомор в Україна згадувати не можна було.
Запитайте своїх батьків, що чули вони про страшний голод 1932-1933 в часи своєї юності? Запитайте у батьків своїх батьків, чи могли вони відкрито пом’янути невинних жертв на громадському зібранні? Чи могли вони залишити там свою свічку в пам’ять про загиблих?
Нам забороняли пам’ятати. Бо передана поколіннями пам’ять починає ставити питання, шукати відповідь, а знайдена відповідь – вимагає дії.
Сьогодні пам’ятати простіше, ніж українцям попередніх поколінь. І діяти – також. Це завдяки тому, що у складніші часи наші попередники, не зважаючи на небезпеки, утиски і ризики, пам’ятали: спочатку потайки, пошепки, але чимраз голосніше і відважніше.
Логіка очевидна: якщо вам байдуже, якщо ви полінуєтесь прийти і запалити свічку пам’яті, чи хоча б поставити її у себе у вікні в День пам’яті жертв Голодомору – це буде мовчазна згода з тими, хто спочатку організував геноцид, а потім робив усе можливе, щоб витерти його з пам’яті і тим самим – витерти з історії цілий народ. То з ким ви?
День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 рр:
26 листопада 16:00 – всеукраїнська хвилина мовчання.
– Київ – 26 листопада, 14.00 біля М Арсенальна (початок ходи), 14.30 скорботні заходи біля Національного меморіалу Голодомору
– Львів – 15:00 біля пам’ятника Т. Шевченку.
Інформація про акції в інших містах з’явиться пізніше
__________________________
16.00 – ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
__________________________
* Візьміь з собою свічечку.
* Поставте свічку у своєму вікні цього вечора.
Подія в Фейсбуці – тут
помилка в адресі. мабуть має бути http://holodomor33.org.ua/