46% українців за вступ до ЄС. Кількість повільно росте.

Ставлення населення України до членства в ЄС

Чи   потрiбно   Українi   стати   членом   Європейського   Союзу?

Водночас існують відмінності у ставленні до вступу України у ЄС залежно від віку та регіону (табл. 2)

Чи   потрiбно   Українi   стати   членом   Європейського   Союзу? (грудень-2011)

Слід наголосити, що молодь Донбасу та Криму, де загалом переважає негативне ставлення до членства у ЄС, не відрізняється від своїх ровесників із інших регіонів України: у віковій групі 18–29 років  у цьому регіоні підтримують членство у ЄС 51%, не підтримують – 22%.

Крім того, ставлення до членства у ЄС істотним чином залежить і від рівня обізнаності. Загалом серед українського населення 61% знає, що   Україна   веде   переговори   про   Угоду   щодо   Асоцiацiї   з   Європейським   Союзом, не знають про це 39%. Так от серед обізнаних підтримують членство України в ЄС 52%, а у групі необізнаних – лише 37%.

2. Громадська думка щодо переваг, які матиме Україна у разі повноправного членства у ЄС

Принаймні протягом кількох останніх років в українців склалися досить стабільні уявлення щодо тих переваг, які може мати Україна у разі її членства у ЄС (табл.3).

Насамперед ці переваги бачаться у можливостях вільного пересування за кордон, а також вільнішого доступу молоді до навчання в європейських університетах. Доволі великими є й сподівання, що членство в ЄС сприятиме підвищенню життєвого рівня людей, що ймовірно, є наслідком більш високого, порівняно з Україною, рівня життя у країнах, які стали членами ЄС,

Якби   Україна   стала   повноправним   членом   ЄС,   якi,   на   Вашу   думку,   переваги вона мала б у цьому   разi?   (Кількість відповідей не обмежувалася).

Якби   Україна   стала   повноправним   членом   ЄС,   якi,   на   Вашу   думку,   переваги вона мала б у цьому разi?   (Кількість відповідей не обмежувалася).

3.      Громадська думка щодо імовірних негативних наслідків вступу України до ЄС

Щодо уявлень про можливі негативні наслідки вступу України до ЄС громадська думка теж стабілізувалася – це еміграція українців за кордон, імовірне погіршення стосунків з країнами СНД та приплив іноземців, розпродаж країни. Причому якщо острах напливу іноземців в Україну за кілька років зменшився, то побоювання щодо погіршення стосунків з країнами СНД, а також, особливо – еміграції українців за кордон, навпаки, зросли (табл.5).

Такі зміни в громадській думці цілком зрозумілі, з огляду на позицію Росії, яка останнім часом докладає значних зусиль, аби перешкодити євроінтеграційним зусиллям України. А негативні внутрішні процеси в Україні посилюють еміграційні настрої, особливо серед молоді.

Якими   можуть   бути   негативнi   наслiдки   вступу   України   до   ЄС?   (Кількість відповідей не обмежувалася)

В очікуваннях негативних наслідків від вступу України до ЄС регіони України істотно різняться. Найбільше негативних очікувань, звісно, там, де ставлення до вступу України до ЄС найгірше – у регіоні Донбасу та Криму. Там очікують, що членство в ЄС спричинить падіння життєвого рівня (39%, для порівняння: у Західному регіоні цього побоюються лише 7%), безробіття (30%), припливу іноземців і розпродажу країни (27%). Окрім того, регіон Донбасу та Криму – єдиний, де існує острах зростання соціального розмежування у зв’язку зі вступом до ЄС (30%). У Західному регіоні єдине істотне побоювання – що членство у ЄС спричинить еміграцію українців за кордон (32%), а 33% вважають, що взагалі жодних негативних наслідків для України членство в ЄС не принесе.

У молоді усі острахи, пов’язані з членством України в ЄС, виражені значно менше, за винятком еміграційних, що й зрозуміло, з огляду на виявлені у численних соціологічних дослідженнях еміграційні настрої молоді.

4. Що найбільше заважає членству України в ЄС?

За кілька років відбулися істотні зміни в уявленнях українців про те, що найбільше заважає Україні у просуванні до членства в Європейському Союзі. Якщо у 2007 році такими причинами майже винятково вважалися економічні – недостатній економічний розвиток України та низький рівень життя населення, то зараз вагомість економічних чинників як перешкоди у громадській думці значно зменшилася, натомість зросло значення таких чинників, як проблеми з демократією та правами людини в Україні, та політичні чинники – позиція західних держав-членів ЄС та позиція керівників української держави (табл.6). Причому населення Західного регіону позицію українського керівництва розцінює як головну заваду у просуванні України до ЄС (40%).

Що  найбiльше   заважає   тому,   щоб   Україна   стала   членом   Європейського   Союзу?   (Кількість відповідей не обмежувалася)

Загальнонаціональні опитування населення України були проведені у червні 2006, грудні 2008, грудні 2009 та грудні 2011 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою Ukrainian Sociology Service. Щоразу було опитано близько 2000 респондентів за вибіркою, що представляє доросле населення України (старше 18 років) за такими показниками, як вік, стать, рівень освіти, регіон проживання та тип населеного пункту. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.