Сьогодні правозахисники представили громадськості доповідь “Права людини в Україні 2011”. Вже традиційно, цифри і факти у сфері прав людини неприємно вражають. Автори доповіді відзначили три небезпечні тенденції, що виникли минулого року: зростання бідності серед українців, політичні переслідування опозиції та громадських рухів й знищення незалежності суду.
Катастрофічною назвали учасники прес-конференції ситуацію із забезпеченням соціальних та економічних прав у державі. Адже за даними, які містяться в доповіді, бідними вважає себе одна четверта населення України, 85% українців, аби вижити, змушені економити на своєму харчуванні, відпочинку, дозвіллі та одязі. У цих умовах держава зайняла жорстку позицію щодо припинення або зменшення соціальних виплат чорнобильцям, афганцям, на дітей тощо. А у відповідь на протести громадян перейшла фактично до політичних переслідувань.
Автори доповіді стверджують, що замість того, щоб переглянути свою політику, не вдаватися до силових дій проти протестуючих і перейти до діалогу, держава намагається їх залякати, використовуючи правоохоронні органи – МВС, СБУ, прокуратури.
Також вражають цифри осіб, які постраждали від рук міліції минулого року.
“Спостерігається значне збільшення випадків незаконного насильства з боку міліції. Якщо у 2010 році це було 790 тисяч осіб, які постраждали від незаконного насильства з боку міліції, за даними соціологічного дослідження, то у 2011 році це вже майже мільйон осіб…Після президентських виборів спостерігається такий сигнал: міліції дозволено майже все…”, – говорить Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ.
“На жаль, в останніх двох звітах, до загальної оцінки, до першого розділу, додалося питання політичних переслідувань, яких до того в Україні майже не було. Це не було таким явищем, про яке треба було говорити окремо. Сьогодні це доконаний факт, визнаний і в Україні, і за її межами – всюди”, – говорить Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, голова правління УГСПЛ.
“Якщо за період минулої влади у період 2005-2009 роки ми характеризували політику влади в галузі прав людини як безсистемну, хаотичну та неефективну, але все ж таки відзначали певні позитивні дії, які спрямовані на утвердження прав людини, то за останні 2 роки ми змушені констатувати, що права людини не є пріоритетом сьогоднішньої влади і вона просто не ставить це питання до порядку денного”, – констатував пан Євген.
“Взагалі можна сказати, що правозахист без сильної незалежної судової влади перетворюється на фікцію. Можу нагадати, що ще Августин Блажений сказав “Держава без незалежного суду – це не держава, а зграя розбійників”. Мені дуже неприємно такі паралелі проводити, але ми змушені це констатувати”, – продовжив правозахисник.
“Нерозуміння проблеми залишається дуже серйозним…Нерозуміння пронизує суспільство знизу доверху, і навпаки зверху донизу, чому прикладом вже є така підбірка дуже яскравих висловлювань перших, других і третіх осіб держави, які стосуютья прав жінок і гендерної рівності”, – констатувала Катерина Левченко, президент міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда – Україна”.
На дещо провокативне питання одного із журналістів, чи захищали б правозахисники рух Femen, якби той звернувся за допомогою, пан Захаров відповів, що до них звертаються наркомани, проститутки, народні депутати та інші люди, “якщо ми вбачаємо порушення прав людини, ми захищаємо”. І взагалі, на думку пана Євгена, не можна однобоко дивитися на згаданий рух як на “ганьбу нації”, адже це явище зачіпає проблеми гендерних прав. Та і на одні ті самі речі різні люди дивляться по-різному.
Доповідь “Права людини в Україні” є універсальним документом, що використовується національними та міжнародними організаціями для оцінки загального стану з правами людини в Україні. Вона випускається щорічно, починаючи із 2004 року. У складанні доповіді взяли участь понад 30 правозахисних організацій з усіх регіонів України.
Джерело : Громадський простір
Автор : Любов Єремічева