Громадяни пишуть депутату, бо…
Звернутися до Вас змусила конфліктна ситуація, що склалася в с.Мостище Калуського району Івано-Франківської області та вже декілька місяців не знаходить вирішення. Причиною конфлікту, як у класика, стала земля, а точніше шкільне подвір’я, яке за рішенням сільської ради було передано для обслуговування церковної резиденції.(зауважуємо, не для будівництва, а власне для обслуговування).А по різні боки «барикад» опинилась інтелігенція села – школа, сільська рада і найприкріше церква.
Справа в тому, що Мостищенська загальноосвітня ЗОШ 1-2 ступенів, якій цього року виповнюється 110 років, розміщується у 2 приміщеннях і одним з них є колишня церковна резиденція – там розташовані початкові класи. В час, коли почали повертати культові споруди церковним громадам, через те, що приміщення колишньої резиденції є непридатним для проживання, а реставрація і перебудова є дуже фінансово затратною справою, було прийнято оптимальне рішення виділити із шкільного подвір’я земельну ділянку для будівництва церковної резиденції. Що і було успішно зроблено. Громадською будовою було збудовано нову 3 поверхову споруду, а діти початкових класів продовжували вчитися у старій церковній резиденції.
Оскільки школа є напевне найстарішою на теренах Калущини і розташована у пристосованих приміщеннях у ній відсутня їдальня, внутрішні туалети, водопостачання та водовідведення,спортзал, а віднедавна ще й майстерня. Тому дирекція школи і звернулася до сільської ради із проханням надати погодження для будівництва корпусу школи на , як вони думали, шкільному подвір’ї, нижче початкової школи.(оскільки спорудження на попередньому місці, де була майстерня, не дозволяють санітарні норми. )Однак сільським головою було відмовлено у наданні будь-яких дозволів, погоджень і т.п., через те, що це церковні землі. Як підставу для цього було наведено історичну довідку датовану 1906(!!!) роком. А для жителів села озвучено, що директор школи та вчителі посягають на святиню – церковні землі. Це транслювалося по телебаченню та висвітлено в ЗМІ. Відбувся схід села, іменований як звіт сільського голови, де спекулюючи вічними цінностями українців – віри та святості, сільський голова ще раз поіменно назвала «ворогів» при цьому навіть не давши слова директору школи та педагогічному колективу, яких сама ж і запросила.
В стані «ейфорії» по селу були направлені ( не обрано ініціативну групу, не вибрано на сході cела, а призначено сільським головою)«гінці» для збору підписів з метою звільнення директора школи, оскільки тим, що він висловив ідею будівництва школи – він образив церкву, священника ( при чому всі ці образи чула виключно сільський голова), посягаючи на святині громади…. А вчителі взагалі «заробітчани» їх теж треба вигнати, та й школи взагалі не потрібно, діти можуть доїжджати до інших шкіл.
Варто зауважити, що із приходом до школи Климишина І.І. в школі було зроблено дуже багато: перекрито дах, замінено вікна, зроблено ремонти по класах….При відсутності матеріальної бази та невеликій кількості дітей школа показує хороші результати за всіма видами олімпіад на рівні із спеціалізованими школами, гімназіями і ліцеями (5 місце в 2011 та 4 – в 2010 році) в районі – чи не це говорить про фаховість і потенціал педагогічного колективу та дирекції. Однак як виявилося зовсім ні. Після так званого «звіту» директор був викликаний до районного управління освіти і повинен був написати заяву на звільнення. Це викликало хвилю обурення у батьків, депутатів та просто жителів і тепер вони змушені тримати «оборону». Почалися «походи» по владних кабінетах, тому що неодноразові звернення до «владних мужів», листи , документальні обґрунтування про неправомірність дій сільського голови не давали жодних результатів. Дійшли до губернатора, який сказав, що дане питання у нього під особистим контролем, приїжджав Роман Іваницький на місці розібратись в ситуації, конструктивно провели бесіду, визначили варіант вирішення і…. «віз і нині там».
Звертаємося до Вас із сподіванням вирішення даного питання, соціальна напруга не спадає, жителі однієї громади розділені на «войовничі табори». Громада одна, школа і сільська влада мають діяти в інтересах цієї громади – тільки інтереси чомусь у них різні. Адже це питання має абсолютно правове поле вирішення. Є законодавчі акти, які регламентують діяльність і однієї і другої установи. Та в реальності бачимо, що сільська рада , а вірніше сільський голова є собі і закон, і правда і воля. Оскільки директора школи не звільнили, вона розпочала реорганізацію школи в НВК ( це при таких умовах!), об’єднання бібліотек переслідуючи одну мету – звільнення вчителів та директора.
Якщо влада починає керуватися дореволюційними документами, то чого нам чекати далі – розкуркулення та переселення всіх «газдів» на Сибір і Казахстан, чи революційних правил – розстрілу на місці без суду та слідства за бажанням однієї особи? Тому що складається враження, що «репресії» уже розпочалися. На всіх «інакомислячих» пишуться звернення, клопотання про перевірку(підприємець, який заявив, що готовий зробити інвестиції у будівництво нового корпусу перевіряється прокуратурою за зверненням виконкому Мостищенської сільської ради), кляузи, погрози, листи з абсолютно безглуздими вимогами і навіть анонімки( не розглядаються, але читаються). Отак «інтенсивно працює» наша сільська рада. Хоча на неодноразові запити та звернення як жителів так і депутатів сільської ради, на виконання Закону України « Про доступ до публічної інформації» отримати жодне рішення сесії чи виконкому до цього часу не вдалося.
Сподіваємося на Ваше розуміння та дієве втручання у вирішенні даного питання.
З повагою
Жителі с Мостище