Лісівники прагнуть знищити штучними лісопосадками одну з найцінніших ділянок причорноморських степів. Унікальним цей факт стає тому, що степи вже заповідні і входять до складу регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». Проте цей факт не зупиняє Очаківське лісомисливське господарство. Сьогодні вони намагаються оформити землю парку під залісення не зважаючи на заповідний статус території.
Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Тилігульський” створено у 1995 році. Територія РЛП є однією з наційнніших ділянок приморських степів на території України. Територія заповідного об’єкту включає узбережжя та прилеглі акваторії Тилігульського лиману в межах Ташинської, Краснопільської, Анатоліївської, Червоноукраїнської та Коблевської сільських рад Березанського району Миколаївської області загальною площею 8195,4 гектара. До його складу також входить прилегла до лиману система балок (Бартасова, Ближня Злодійка, Дальня Злодійка), берегових обривів та схилів Тилігулу. Сьогодні це один з трьох найбільших і найцінніших цілинних степових масивів у Північно-Західному Причорномор’ї, що приваблює біологів та туристів. Саме ця ділянка є основою природної цінності парку, оскільки саме тут добре збереглась природна степова рослинність, представлена справжніми і кам’янистими степами, а також фрагментами лучно-солончакових і літоральних угруповань. Тут, на значній території поширені формації ковил Лессінга, волосистої, пірчастої, найкрасивішої, української та шорсткої, дроку скіфського і мигдалю степового, які занесені до Зеленої книги України, а також популяції таких рідкісних видів флори та фауни як підсніжник Ельвеза, оставник одеський, пустельниця головчаста, пізньоцвіт анкарський, сон лучний, горицвіти весняний і волзький. шафран сітчастий, тюльпани бузький та Щренка, рястка Буше, астрагали одеський та понтійський, сколія-гігант, мелітурга булавовуса, дибка степова, джміль червонуватий, махаон, полози каспійський і сарматський, канюк степовий, лежень і сиворакша, мишівка степова, хом’ячок сірий, видра та тхір степовий, занесені до Червоної книги України. Видові нариси Червоної книги для більшості зазначених видів рослин чітко вказують заборону залісення території їх зростання.
Проте 22 лютого 2012 року Миколаївська обласна державна адміністрація видала розпорядження № 48-р в якому йдеться про наступне: «Надати дозвіл державному підприємству «Очаківське лісомисливське господарство» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення лісового господарства із земель державної власності, ненаданих у власність чи користування (землі запасу), що розташовані за межами населених пунктів в межах території Ташинської сільської ради – 2614,34 га, в тому числі: рілля – 66,70 га, пасовища – 1880,00 га, під господарськими шляхами та прогонами – 20,81 га, ліси та інші лісовкриті площі – 238,10 га, болота – 91,12 га, внутрішні води – 1,84 га, яри – 263,01 га, кам’янисті місця – 46,65 га, піски – 2,90 га, інші – 3,21 га». Отож 2192,56 гектарів степів.
Випадкове відкриття цього рішення наштовхнуло активістів громадської кампанії «Збережемо українські степи!» на власне розслідування ситуації, адже відомо, що степи Ташинської сільської ради є частиної заповідної зони РЛП «Тилігульський».
Як могло статись так, що обласна державна адміністрація дозволяє відводити землі під залісення там, де цього не могло відбуватись в принципі? Важливо відмітити, що рішення про відведення земельної ділянки мусило проходити погодження Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області. Тут варто загадати, що 16.12.2010 року в Мінекоресурсів України проходила Координаційна рада з питань формування національної екомережі під час якої прийнята низка рішень щодо збереження природних степових ділянок. Зокрема, рішення координаційної ради доручає Державному агентству лісових ресурсів, Державному агентству земельних ресурсів, Рескомприроди Криму, територіальним органам та спеціальним підрозділам Міністерства екології та природних ресурсів під час опрацювання документів, що стосуються виділення земельних ділянок під заліснення, утриматись від надання погоджень документів щодо виділення під заліснення земельних ділянок з цінними природними степовими комплексами, до їх обстеження науковцями на предмет зростання/перебування видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги.
Сьогодні екологічні організації звертаються до Мінприроди України та контролюючих органів з проханням зупинити заплановане знищення заповідного степу та звільнити з посад чиновників, причетних до погодження проекту такого протиправного рішення.