Тут така справа… Звернула увагу на те, що останнім часом зі старих улюблених виборчо-спекулятивних тем перекинулись на нову. Тепер у тренді гей-паради. Такої кількості коментарів від обуреної громади чомусь не збирають ані новини про підвищення тарифів, ані заяви європейської спільноти щодо бойкотування України.
Є в цьому житті речі, що обходять мене стороною – речі, котрих я не розумію й не хочу розуміти, але разом із тим я добре усвідомлюю, що так як вони мене не стосуються, то і не треба мені туди лізти із своїми порадами.
Одного разу я бачила, яким є справжній гей-парад. Це було у 2009-му році у Лондоні – в мене якраз закінчились пари, та я хотіла ще трохи пройтись улюбленою Оксфорд-стріт. Ще підіймаючись сходами станції метро я чула голосну музику і крики. Нагорі було страшно. Правда. Їх було кілька тисяч – рух вулицею було перекрито, люди стекались звідусіль, демонстрація заповнила собою всю вулицю і найближчі провулки. Тут були чоловіки у стрінгах та панчохах і дівчата, що цілувались, сидячи на парапеті, трансвестити у кольорових боа і люди у звичайних ділових костюмах, мирні демонстранти та хлопці, що намагались спровокувати копів. Велетенський кольоровий мурашник під веселковими прапорами та Тіною Тернер з динаміків.
До чого веду. Те, що я бачила, мені не сподобалось – одразу відразили показушність й агресія, та мій маленький внутрішній гомофоб попросив змінити дислокацію. Тому я знов пірнула у метро, проїхала кілька станцій та пішла гуляти іншою вулицею. Корона не звалилась. Ось чесно. Але з тих пір я вивела для себе єдине й непохитне відношення: я не знаю, які проблеми щоденно спіткають цих людей; я не знаю, що змушує їх виходити на вулиці та казати про дискримінацію; я не знаю, що їх обурює та чи обурює взагалі. Мене це не стосується. Я не маю ані морального права, ані будь-якого бажання критикувати їх, пропонувати заборонити їм проводити паради та влазити в їхнє життя зі своїми парадигмами. А так як висловити це краще за Раневську не вийде, то із задоволенням процитую її тут: «Каждый волен распоряжаться своей жопой, как ему хочется. Поэтому я свою поднимаю и уёбываю».
Тож будьте адекватними та займайтесь своїми справами, благаю же ж.