Святкування Дня Києва у 2012 році для мешканців столиці України не відображало святкової атмосфери у місті . Саме цього року влада Януковича в особі провладного недомера Попова посягнула на святішу культурологічну царину міста – Андріївський узвіз. І хоча Попов неодноразово публічно наголошував про свої непричетності до скоєних злочинів, направлених проти культурологічних святинь тисячолітнього Києва, київській громаді давно відомо про прямий зв’язок бандитської партії регіонів та її комсомольського ставленика. Тож не дивно, що напередодні Дня Києва на центральних вулицях заявилися листівки з красномовним зверненням до громади міста, які викривають сутність Попова й зазначають, що Попов крадій і бере безпосередню участь у розкраданні як столичного бюджету, так і київських земель.
Вже рік провладний ставленик, що незаконно керує Києвом, роздає свої безпідставні та фантастичні обіцянки, але одразу ж забуває їх виконати: торік команда Попова пообіцяла обладнати увесь муніципальний транспорт автоматизованою системою перепусток для пасажирів, а система мала б запрацювати у 2012 році. Але дива не сталося. Також до Дня Києва 2012 «безлошадні» кияни та гості столиці мали б отримати окрему смугу для руху громадського транспорту, але й ця обіцянка лишилася пустодзвонною.
До ЕВРО-2012 Попов пообіцяв іноземним туристам приживання економ-класу у ціновому діапазоні від 12,65 до 276 евро, але забув надати уточнення про те, що мінімальний поріг стосується студентських гуртожитків, розташованих далеко від центру міста, а максимальний вже сьогодні сягнув 1000 євро за добу.
Знову ж таки, до ЕВРО – 2012 поповська команда планувала реалізувати грандіозний проект вартістю у 70 млн. грн., що передбачав якісний мобільний зв’язок у київському метрополітені і можливість бути на зв’язку навіть у тунелі, але – упс – і цей проект провалився.
А декілька місяців тому кияни почули ще про одну божевільну інновацію Попова – створення муніципальної гвардії мушкетерів, які охоронятимуть спокій мешканців столиці, а у вільний від роботи час «мірятимуться біцепсами» з вже існуючою гвардією МВС України. Але усім зрозуміло: Попов набиратиме бритоголових, аби розганяти протести киян, які не вважають його господарем столиці, а наголошують на тому, що він є окупантом від окупаційної влади.
Вже рік Попов нагло бреше про свою непоінформованість про злочини, що скоюють його однопартійці. З початку Попов був не в курсі того, що стратегічний об’єкт «Київенерго» за безцінь прибрав до рук пан Ахметов, потім відкрив багатостраждальну книгарню «Сяйво», але згодом перепрофілював її в ляльковий театр. Далі він відхрестився від руйнації трьох історичних будівель на Андріївському узвозі і буквально за декілька тижнів після грандіозних мітингів спротиву, ініційованого захисниками київських культурних цінностей, Попов вчергове бреше журналістам, що гадки не має про виділення 11 млн. з київського бюджету на будівництва чергової церкви для московських попів.
Попов, декларуючи свої нібито жалюгідні доходи, збираючи ефемерні міжнародні інвестиційні форуми та референдуми на захист історичного Києва, навіть не здогадується, що київська громада йому аніскільки не вірить, і його квиток до Комсомольська зачекався у білетній касі Київської залізниці. Кияни вимагають: не кради, не бреши, збирай валізи та їдь до дому.
Сергій ПОЛУПАНОВ