Після опублікування 23 квітня (цього року) «Спільної заяви про вихід з лав ВО «Свобода», якось почав забувати про існування цього партійного проекту (надалі ПП). Але, 25 квітня була опублікована заява на сайті Дніпропетровської обласної організації цього ПП, яка нагадує незграбні потуги звинувачуючи – відбілитися.
Не маючи бажання надалі влаштовувати інтернетівський «пінг-понг», спочатку не хотів відповідати на цей закид, але прийшов до висновку, що змушений це зробити – задля убезпечення від потрапляння у халепу наступних (та й теперішніх) симпатиків та членів партії. Уявляю здивування після прочитання цієї «заяви» тих, хто поки що залишається в ПП Дніпропетровської організації, володіє питанням і був свідком багатьох бурхливих внутрішньопартійних подій. Тож мова піде саме про цю організацію. Отже, про все по порядку.
БРЕХЛИВА ПРАВДА, АБО ПРАВДИВА БРЕХНЯ
Притаманною рисою попереднього керівництва ДОО ПП і успадкованою рисою теперішнього була і залишається брехня, бездіяльність та безвідповідальність. В пам’яті багатьох людей відкарбувалися згадки про хамство попереднього керівника, точніше керівниці, яка, на відміну від теперішнього, хоча б щось робила. Але, в окремих випадках мала стандартний набір фраз: «не знаю, не бачила, не чула, не казала, не пам’ятаю, ви брешете» і т. п. Палець до рота не клади – відкусить. На купу скарг центр відреагував після президентських виборів 2010 року, змістивши її з займаної посади, але залишивши членом Політради з правом дорадчого голосу. Вона, звісно, «віддячила», і в черговий раз «спрацювала» на покращення іміджу ПП, залишивши борги за оренду попереднього офісу по вулиці Леніна і «приємні» спогади з боку орендодавців по відношенню до себе.
Наступне призначене та затверджене керівництво, погашення старих боргів на себе не взяло, чим в черговий раз підтвердило «незаплямований» імідж ПП на Січеславщині, розпочавши свою «роботу» з відвертих та в подальшому системних фальсифікацій.
На першій для нового керівника обласній конференції, де його повноваження визнали майже одноголосно, виникла перша сварка з приводу прийняття нового, ним запропонованого членства, «пакетом». Список містив багато людей, які вже зарекомендували себе в роботі напередодні і під час виборів, але не змогли потрапити до лав ПП (дехто – двічі, а дехто й тричі збирали повний пакет документів, але попереднє керівництво їх, документи та заяви про вступ, втрачало). Список також містив декілька спірних кандидатів, які викликали бурхливу реакцію при обговоренні. Але, наново призначене керівництво наполягало на «пакетному» голосуванні.
Цим «пакетним» голосуванням (є архівне повне відео конференції) була прийнята до лав ПП Світлана Ступак – мешканка міста Павлоград. Людина, яка приймала активну участь у виборчих перегонах, відпрацювала секретарем виборчої дільниці і від якої у своїй «заяві» відхрещуються теперішні керівники, ставлячи під сумнів її членство. Та й не тільки її, а й Миколи Грищенка та Віктора Кугаєнка з Нікополя. Це й не дивно, бо від 90% членства, можна з легкістю відхреститися і забути. Про що можна казати, якщо один з підписантів спільної заяви Костянтин Зубарєв з 1996 року був членом СНПУ, яка згодом трансформувалася в «Свободу», та на момент виходу з партії, не мав партійного посвідчення. Взагалі, питання партквитків та партійних значків піднімалося членством майже на кожному засіданні, але справа з місця так і не зрушила. Відмовки і поведінка стандартні – місцеві кивають на центр, а центр на місцевих. Виходить – брешуть всі і брешуть в унісон.
АНТИПАРТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЧИ ПАРТІЙНА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ
В «заяві» прес-служби обласної організації вдруге на їхньому сайті згадується моє ім’я. Вперше, це було після зміщення мене з посади голови Дніпропетровської міської організації у березні 2011 року, після проведених місцевих жовтневих виборів 2010 року. Мені подякували за плідну роботу і зачитали рішення Політради про розпуск міського комітету. Це була ініціатива обласного керівництва, втілена центром в «життя». Головним аргументом обласного голови було те, що запропонована ним кандидатура – більш відома у Дніпропетровську людина.
В статті з приводу затвердження нового керівника Дніпропетровської міської організації «Свободи» було зазначено, що його обрано одноголосно. Хоча, приблизно з півсотні присутніх – сім утрималось, і двоє (у тому числі і я) проголосували проти. Фальсифікації новин прес-центру обласної організації – звична практика. Головний принцип – створити новину чи подію з нічого, сидячі в офісі і на тому пропіаритись. Наприклад, цинічно публікувати статтю з «заявою» голови обласної організації біля могили померлого члена партії, відомого Дніпропетровського скульптора Володимира Наконечного. В той час коли він (голова) на цвинтарі не був і, відповідно, «заявляти» нічого не міг. Таких прикладів вистачає, всі вони зафіксовані і можуть бути підтверджені багатьма свідками і матеріалами.
Конкретикою другого згадування мого імені, є звинувачення мене у антипартійній діяльності і, як наслідок, зроблене «подання до Політради ВО “Свобода” на виключення з організації за антипартійну діяльність». Таку реакцію загальних зборів (???) Дніпропетровської міської організації (присутнім не був, але мене запрошували і повідомляли про збори міського комітету) викликала моя стаття на вищезгаданому ресурсі «ЧОМУ ЖИВЕМО У БАГНІ?», в якій я, як і у своїй подальшій заяві про вихід з партії, акцентую увагу на політичній корупції обласного керівництва. При цьому, в статті не називається ані прізвищ, ані політичної сили. Але, як кажуть, «на злодієві шапка горить».
Перші ознаки політичної корупції були зафіксовані ще на місцевих виборах, коли у партійних списках з’явилися люди, які до ВО «Свобода» відношення не мали. На зауваження голові обласної організації стосовно цього факту, він відповів, що один з кандидатів – його найліпший друг (на той момент член «Батьківщини»), а інший кандидат – його колишній однокласник, якого він «дуже давно і добре знає, і з яким він приятелює» (зафіксовано аудіо записом, спільного засідання обласного та міського комітетів). Після виборів ці люди «розчинилися в тумані».
Чергові ознаки політичної корупції з боку керівництва обласної організації набувають розголосу в поважних інтернет-виданнях напередодні парламентських виборів 2012 року. Що цікаво, про це поінформовані вже всі, окрім рядового партійного членства Січеславщини. Цікаво, як керівництво думало приховати «Шило в мішку»?
Тьху, гидко! Краще про приємне. Про внутрішньопартійні відносини, партійну дисципліну та порушення партійного статуту (партійної Конституції).
Звичною практикою проведення будь-яких місцевих партійних зборів, була відсутність ведення протоколу, тому прийняті рішення часто-густо не виконувались, а протоколи складалися «заднім числом». Скоріш за все, в цих «протоколах партійних мудреців» і «зафіксовано» те, що «деякі з підписантів мали вже по кілька партійних стягнень за розвал роботи на місцях та за порушення партійної дисципліни». Заперечення голові також вважалось грубим порушенням партійної дисципліни. Отже, таких стягнень можна приписати кому завгодно і скільки завгодно, а головне «заднім числом», бо ні документація, ні її облік не велися і не ведуться. На відміну від фальшивого протоколу «про призначення заступника голови з ідеологічних питань», та пари сфальшованих протоколів засідань обласного комітету (є в наявності в друкованому та електронному вигляді).
Конкретно мені була оголошена догана (всупереч положенням Статуту) за те, що я «дуже скандальна, сварлива людина» (зафіксовано аудіозаписом). Погодьтесь – цікаве формулювання.
Олександр Бердо – один з підписантів спільної заяви, отримав догану за те, що своєчасно розпочав заплановану, заздалегідь проанонсовану і узгоджену за часом та маршрутом, ходу центральним проспектом міста. Заступники ж голови обласної організації почали цей захід на дві години потому (намагання зірвати акцію зафіксовані в друкованому та електронному вигляді, є відео). Формулювання догани О. Бердо: «за не узгодженість дій».
З приводу проведення небагатьох акцій, чомусь постійно виникали надумані розбіжності і штучні проблеми. Так, проведення акції проти існуючого режиму, реформ Тигіпка і Азарова ми з Олександром Бердо готували потайки від керівництва, бо два місяці поспіль, обласне керівництво розповідало про судові заборони щодо їхніх намагань проведення акції. Як пізніше повідомила одна поважна посадова особа, засідань, а тим більше рішень судів, не було, бо заявку на проведення ніхто не подавав.
ПРИНЦИПОВА БЕЗПРИНЦИПНІСТЬ
Дивує третя частина «заяви» ДОО ПП де зазначається, що «підписанти зробили публічний випад у бік “Свободи”, але до цього не висловлювали жодних претензій до діяльності нашої політичної сили» та «без жодних підстав, без аргументів та фактів облили брудом ще недавніх своїх побратимів та кинули тінь на їхнє добре ім’я. Без сумніву, це – вода на млин українофобської влади». Зараз, заридаю…
Вищевикладені факти є достатнім аргументом для того, щоб мати сумніви щодо щирості ще недавніх своїх «побратимів», їхньої політичної сили та їх «добрих» імен.
Хотілося б зазначити, що «публічні випади» ми вже майже рік робимо на блозі LELEKA NEWS в своїх статтях та публікаціях, спрямованих проти окупаційної влади, зрадників, українофобів та перевертнів, аналізуючи, прогнозуючи та висвітлюючи ситуацію та події в країні. І надалі цей ресурс висвітлюватиме прояви зрад та політичної корупції з відповідним аналізом та висновками, бо цей (не журналістський) проект не має «кольорової» заангажованості і не приносить матеріального зиску його авторам. Тут працює справжня ідея.
Дивно читати, що «у будь-якій організації можлива внутрішньопартійна дискусія, але публічне поливання брудом, та ще й перед початком великої битви за відвоювання України в донецького кримінально-олігархічного клану – це не просто втеча з поля бою. Це підступний удар у спину всього українства Січеславщини, яке чекає відродження і перемоги націоналізму в Центрі України». Дивно, бо як у будь-якій «фюрерській» партії ініціатива «знизу» відсікається, а всі директиви спускаються «з гори». Кожний наступний крок узгоджується з центральним керівництвом і виконується без дискусійних формальностей. Центр приймає рішення і несе відповідальність за те, що відбувається на місцях. І не варто перекладати кадрові помилки центру на плечі рядового членства, бо від них (рядового членства) мало що залежить, точніше – не залежить нічого.
Яскравим прикладом є останнє березневе призначення центром нового керівника Дніпропетровської міської організації. Людини, яка є етнічним росіянином (є ксерокопія свідоцтва про народження). Тоді, чому така увага в ПП до національної приналежності членства? Щоб українці випадково не потрапляли у виборчі списки, чи на партійні посади?
На що варто розраховувати, якщо «послідовна принциповість» двадцяти років напередодні парламентських виборів перетворюється на безпринципність? Чиї інтереси будуть захищати депутати від цієї політичної сили? Та чи будуть захищати взагалі? За жодного з кандидатів від цієї партії на Січеславщині, на чергових парламентських виборах, я свого голосу не віддам.
P.S. Задля економії свого часу для надрукування наступної відповіді на закиди з боку вчорашніх «побратимів», будуть виставлені на загал підтвердження зібраного фактажу (фото, відео, аудіо) із згадуванням «добрих» імен та прізвищ.
