Останні з серії позачергових вибори в органи місцевого самоврядування столичної області відбулися в Софіївській Борщагівці. На відміну від виборів, що пройшли в березні-квітні у Вишневому й Обухові, виборча кампанія в пристоличній Софіївській Борщагівці не здобула особливої популярності, зате виявилася показовою й повчальною. Партія влади, з одного боку, і опозиція, з другого, на просторах Київщини випробували сили й можливості в локальних «боях», продемонстрували рівень готовності до парламентських виборів, заодно прояснивши ситуацію зі станом демократії в регіоні. У трьох населених пунктах підсумок проміжних виборів по суті вийшов однаковий. ПР удалося посадити в керівні крісла своїх представників.
Урок не засвоєно?
У чому ж річ? Відповідь дають вибори в Софіївській Борщагівці. Партія влади особливу увагу приділила організації роботи виборчих комісій, подбавши, щоб ті діяли відповідним чином і… на випередження. Під час виборів міських голів Вишневого й Обухова реєстрацію неугодних владі кандидатів ускладнювали, під різними приводами не допускали їх до виборів, прориватися вдалося лише декому — тим, хто не становив небезпеки для влади. На виборах у Софіївській Борщагівці пішли далі, облаштувавши справу так, що до виборчого процесу не допустили ані представників опозиції, ані тих самовисуванців, які могли становити конкуренцію кандидатам від влади. Система удосконалювалася від виборів до виборів і на фініші досягла ідеалу — у Софіївській Борщагівці змагалися між собою тільки «свої» у супроводі технічного ескорту.
Опозиція нічого не змогла протиставити діям влади. Навіть об’єднання опозиційних сил та висування єдиного кандидата не дали результату. Представникові ВО «Свобода» Анатолію Ковінченку сільська територіальна комісія Софіївської Борщагівки відмовила в реєстрації, посилаючись на нібито допущені порушення при його висуванні в кандидати районною парторганізацією. Суди, як першої інстанції, так і апеляційний, стали на бік «чистильників» виборчих бюлетенів від політичних опонентів. Підсумки виборів у місцеві органи влади Київщини характеризуються істотною корекцією в застосуванні адмінресурсу. Власті, вочевидь, збагнули, що займатися фальсифікацією під час голосування небезпечно й нераціонально. Простіше облаштувати справу так, щоб опозиціонерів або тих, хто здатен конкурувати з представниками влади, зупиняли на далеких підступах до виборів.
Тервиборчкоми
з визначником
«свій—чужий»
За спостереженням голови обласного відділення КВУ Юрія Бута, сформовані в такий спосіб тервиборчкоми багато на що здатні. Оточити провладних
претендентів і їхніх технічних клонів увагою, створити для їхніх опонентів нестерпні умови. «Своїх» постачати інформацією, допомагати з оформленням реєстраційних документів, «чужим» — створювати проблеми. Ні про що не інформувати, тримати в невіданні про прийняття важливих рішень, а при оформленні документів прискіпуватися. Знаходити причини, щоб відмовити в реєстрації.
Висновки експертів підтверджують виборці. У листі до ВР, який підписали понад півтисячі людей із Софіївської Борщагівки, виборці забили на сполох задовго до голосування. Їх обурило, що після грубих фальсифікацій на чергових виборах у місцеві ради 2010 р., які призвели до того, що «два роки поспіль селом правило організоване злочинне формування», позачергові вибори ведуть до того ж фіналу. Оскільки виборців, по суті, «залишили без вибору». Софіївсько-Борщагівська виборча комісія не допустила до реєстрації єдиного кандидата від опозиційних сил, а також небезпечних для влади самовисуванців. При цьому допустили безліч порушень. Така ситуація, стверджують автори листа, не тільки в їхньому селі: «…майже всі ТРК на Київщині сформовано у точнісінько такий шахрайський спосіб», у них не знайдеш ані представників опозиції, ані авторитетних людей. «Верхи» таке становище влаштовує, й вони удають, що нічого не сталося.
Округи
в корупційній упаковці
Чи будуть використані технології, які пройшли випробування в тих самих Вишневому, Обухові, Софіївській Борщагівці, під час майбутніх парламентських виборів — можна визначити без вагань. Одна зі сторін уже отримала низку переваг ще до офіційного початку виборчої кампанії. Нова нарізка одномандатних округів для проведення парламентських виборів до невпізнанності змінила традиційну виборчу карту Київщини. Більшість із дев’яти округів отримали нові, «правильніші» центри. Вибрані для такої заміни міста й селища лише погіршили виборчу логістику, оскільки розташовані, як правило, не в центрі, а на окраїні виборчих округів. При цьому адміністративні межі не вельми враховувалися. Кілька районів розділили між округами. Є приклади, коли райцентр віднесли до одного округу, а район — до іншого.
Центрами деяких округів, всупереч практиці минулих років, призначали міста й селища, розташовані не посеред округу, а десь на околиці. Скажімо, центр округу, географічним центром якого є райцентр Іванків, перенесли у крайню його точку — Вишгород, куди тільки зі столиці легко добратися. Центр округу №98, який під час виборів у 2002 році розташовувався поблизу свого географічного центру — в Переяславі-Хмельницькому, а в 2006 році — в Борисполі, нині опинився у віддаленому Яготині. Центр округу №91, що розташований був у Фастові, тепер у Макарові. У Білоцерківському районі два центри виборчих округів — у самій Білій Церкві й Узині, що неподалік від неї. Округ №94, куди входять Васильків та Обухів, а також однойменні райони — один із небагатьох, обриси якого не змінилися. Він комфортний для балотування народного депутата від ПР Тетяни Засухи, яка оголосила про свої претензії на нього ще до початку виборчої кампанії.
Можливо, ті, хто нарізав-формував округи, хотіли залишити оптимальну кількість виборців у кожному з них? На жаль, цього не сталося. Лише в окрузі №90 відхилення від середнього показника становили мінімальні 1,7 тис. виборців. Та й то тому, що його не могли ні урізати, ні прирізати, він окреслений межами Білої Церкви. В решті відхилення від середнього показника коливаються від 5 до 12 тис. виборців. А в окрузі №93 налічується всього 146125 виборців, тобто майже на 15 тис. менше, ніж належить. Водночас в окрузі №98 із центром у Яготині — 179211 виборців, тобто на 18,2 тис. більше за середній показник. Розглядаючи химерні обриси нарізаних округів, так і бачиш, як поруч із відповідальними особами, що виконують цю важливу роботу, сидять консультанти й дають поради, від яких неможливо відмовитися.
Не турботою про зручну виборчу логістику керувалися під час нарізання округів, коли вимальовували на території столичної області хитромудрі фігури, а зовсім іншим. Експерти вбачають підґрунтя цього істотного «перетрушування» округів в намаганні задовольнити інтереси поважних осіб. Скажімо, відділення Бучі від рідного Ірпінського регіону й включення міста в округ №96 із центром у Вишгороді пояснюють тим, що в такий спосіб можна розвести по різних округах двох знаних представників влади — народного депутата П.Мельника й заступника голови КОДА Я.Москаленка, та так, щоб залишити за кожним якомога більше уже «оброблених» територій. Розрив Сквирського району на два різні округи ускладнить виборчу кампанію опозиційного до нинішньої влади народного депутата, екс-мера Сквири Євгена Суслова.
Юрій Бут припускає, що масове перенесення центрів округів із «насиджених місць» у далеко не найзручніші з погляду виборчої логістики міста й селища — теж не випадковість. Він звертає увагу на безпосередній зв’язок між рівнем впливу ПР, розгалуженістю її партійних гнізд і передислокацією центрів округів. У Білоцерківському регіоні, в якому регіонали мають більший вплив, ніж деінде, створено два центри округів — у самій Білій Церкві й у м.Узині. Вишгород, який не був центром округу на виборах у ВР, став ним, коли депутати місцевої райради продемонстрували свою слухняність, зокрема й недавнім скандальним голосуванням із приводу виділення в оренду «потрібним людям» за символічну плату земельних ділянок.
Локальна виборча кампанія в столичній області, якій партія влади приділила особливу увагу, показала, що адмінресурс у виконанні регіоналів є могутнішою зброєю, ніж досі здавалося. Міркування про те, що опозиційні сили, хоч би й втративши певну кількість набраних голосів, усе-таки зможуть перемогти, видаються надто оптимістичними. Вплинути на те, щоб при визначенні центрів округів і їх нарізці головними були професійні (вимоги виборчої логістики, забезпечення однакової кількості виборців на округах), а не політичні складові, які дають однобічні переваги, опозиція вже не зможе — спізнилася. Але на головному напрямку — забезпечення права на формування ТВК і дільничних комісій, підготовка людей до складних випробувань — багато ще можна зробити. Якщо, звичайно, визначитися в пріоритетах.