Друзі! Приятелі! Співвітчизники! 21 рік тому у світі мало хто вірив, що Україна втримає незалежність. Та коли від 1991-го минуло спочатку 5 років, потім 10, потім 15 років, незалежна Україна вже сприймалася як очевидне. Та неочевидним це було і залишається нашій північно-східній сусідці.
Недаремно, наприкінці 2008 року, коли Україну та Грузію не пустили до НАТО, путін таємно нагородив офіцерів ФСБ відповідальних за зрив вступу. Тоді він сказав буквально наступне: “без України в Росії немає майбутнього”.
Давайте дивитися правді у вічі – як і після Майдану 2004-го ми розслабилися. Ми вважаємо, що наша незалежність – це щось вічне. Раз отримали, то далі можна і заспокоїтись. Але це щоденна тяжка праця. Для кожного. Тяжка праця у власних середовищах: родинах, дворах, під’їздах, вулицях, а вже потім в селах, містах, країні. Кожен з нас може впливати на свої середовища і з часом їх розширювати. Українці!
Громадяни України! Беріться за роботу! Бо якщо ви щодня не будуватимете свою незалежність, не відстоюватимете свої права, то втратите незалежність країни. З Днем Незалежності України!