Жодній людині, яка перебуває в колонії, не можуть заборонити листуватися.
Про це заявив глава правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, коментуючи рішення керівництва Менської колонії заборонити Юрію Луценко передавати листи на свободу.
“Це брутальне порушення. Раніше були обмеження по кількості листів у залежності від режиму. Зараз і їх зняли. Залишилося цензурування. За законом, кореспонднеція засуджених підлягає перегляду”, – цитує захисника Gazeta.ua.
“У кожній колонії є така службова особа, яка переглядає всі листи засуджених на предмет інформації, яка, на думку цього цензора, не має виходити за межі колонії. Це превентивні заходи з метою запобігання можливих злочинів. Якщо цензор не бачить нічого незаконного, і лист ні до чого не підбурює, лист надсилають поштою”, – сказав експерт.
Він зазначив, що конфіденційним за законом має бути листування тільки з Європейським судом, прокурором, уповноваженим Верховної Ради з прав людини і адвокатом. Але на практиці конфіденційності не зберігають. Часто розклеюють конверти і переглядають листи, але засуджений не може нічого довести.
“Я думаю, Луценко протестує проти того, що його кореспонденцію переглядають. Окрім того, на волю можуть не передавати праці, а не листи політика. Можливо, це великі рукописи, які цензор не хоче переглядати”, – сказав Захаров.
Він наголосив, що права не надсилати листи керівництво колонії не має. Найбільше, що воно може зробити – просто скласти акт про те, що лист містить якісь там недозволені речі.
На цій підставі складається акт і кладеться до особистої справи. А лист слід передати назад ув’язненому.