Президентові України
Віктору Януковичу
Звернення
представників громадськості щодо
Закону України «Про всеукраїнський референдум»
6 листопада 2012 року Верховна Рада України несподівано повернулась до розгляду законопроекту «Про всеукраїнський референдум» (реєстр. № 6278 від 29.04.2010, внесеного народним депутатом Д. Шпеновим) та за 10 хвилин прийняла його в цілому як Закон в редакції першого читання (зіслів головуючого на засіданні А.Мартинюка).
Підписання Закону України «Про всеукраїнський референдум» (далі – Закон) і введення його в дію може призвести до повного руйнування правової системи України, збудованої на основі положень Конституції України, виходячи з такого.
По-перше, цим Законом всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлюється можливість зміни Конституції України (в тому числі прийняття її в новій редакції) на референдумі за народною ініціативою без участі Парламенту. Саме з мотивів невідповідності Конституції України Верховна Рада 10 липня 2010 року при розгляді законопроекту в другому читанні вилучала з нього статтю 16 (про референдуми щодо зміни Конституції України). Очевидно через цю обставину тепер прийняли Закон в редакції першого читання.
По-друге, Закон дозволяє скасування чинної Конституції України на референдумі без прийняття нової Конституції. Це може мати непередбачувані наслідки: або відновлення Конституції УРСР 1978 року, що є нонсенсом, або конституційний вакуум, що фактично означатиме ліквідацію держави, оскільки вся сьогоднішня правова система заснована на Конституції України і не допускає можливості існування без неї.
По-третє, Закон закріплює можливість ухвалення на всеукраїнському референдумі нової Конституції України без врегулювання порядку підготовки, обговорення проекту нової Конституції України. Це може призвести до узурпації влади шляхом проведення маніпулятивного референдуму. Причому Закон встановлює, що порядок ухвалення нової редакції Конституції України встановлюється лише цим Законом. Це суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2008 р., за яким Український народ має право приймати Конституцію України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
По-четверте, Закон встановлює неконституційний порядок набрання чинності законами України – з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму. Цим проігноровано конституційні приписи статей 57 та 94 Конституції України щодо заборони введення в дію неопублікованих чи недоведених до відома населення законів. Такий же порядок встановлено для набрання чинності новою конституцією.
По-п’яте, Закон суперечить європейським стандартам організації та проведення референдумів. Зокрема Закон не відповідає положенням Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1121 (1997) «Про інструменти участі громадян у представницькій демократії», Керівним принципам для конституційних референдумів на національному рівні, ухваленим Венеціанською Комісією 6-7 листопада 2001 року (Венеція), Кодексу належної практики щодо референдумів, ухваленому Радою з демократичних виборів та Венеціанською комісією 16-17 березня 2007 року (Венеція) щодо:
– необхідності врегулювання в Конституції положень щодо конституційних референдумів;
– предмету конституційного та загального референдумів;
– предметної та процедурної придатності текстів, що виносяться на референдум;
– ролі парламенту при ухваленні на всенародному референдумі законів (включаючи закони про внесення змін до конституції);
– порядку формування персонального складу окружних та дільничних комісій референдуму;
– публічного фінансування та здійснення агітації референдуму.
По-шосте, Закон закріплює недемократичну систему проведення всеукраїнського референдуму. Органи державної влади та місцевого самоврядування зможуть безпосередньо впливати на результат референдуму практично на всіх етапах його проведення.
Так, встановлюється недемократичний порядок формування персонального складу окружних та дільничних комісій референдуму. Відповідно до Закону склад комісій формується за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування і затверджується вищестоячими комісіями. Закон, не передбачає у процесі формування комісій референдуму участі політичних партій та навіть можливості мати для них власних офіційних спостерігачів. Це не відповідає положенням статті 36 Конституції України, за якою політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян.
Встановлений Законом порядок здійснення агітації референдуму не гарантує право доступу до засобів масової інформації на рівних умовах всім зацікавленим групам, порушує конституційне право фізичних осіб на свободу думки і слова (стаття 34). ЦВК наділяється повноваженнями здійснювати агітацію за питання референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на організацію і проведення всеукраїнського референдуму.
Закон не містить норм про мінімально необхідну кількість учасників референдуму для визнання його правової значимості. Тобто як завгодно малої кількості осіб, що проголосують, достатньо для результативності референдуму, в тому числі конституційного.
В цілому встановлений Законом порядок проведення всеукраїнського референдуму не спрямований на отримання результату, який буде відображати реальне волевиявлення Українського народу, не містить належних та ефективних механізмів реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами.
По-сьоме, голосування за Закон відбулося з порушеннями Конституції та Регламенту Верховної Ради України. Фактично голосувався законопроект у невідомій редакції, оскільки тексту, підготовленого до другого читання, із пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи, роздано депутатам не було. Тоді як за рішенням від 10 липня 2010 року, його було направлено на повторне друге читання, оскільки частина його норм не відповідає Конституції України.
Таким чином, Закон «Про всеукраїнський референдум» суперечить Конституції України та європейським стандартам, проголосований з порушеннями Регламенту Верховної Ради України й у разі набрання ним чинності завдасть непоправної шкоди конституціоналізму та правовій системі України.
Тому закликаємо Президента України як гаранта Конституції України – застосувати до цього Закону право вето і повернути до Парламенту із пропозицією суттєво доопрацювати Закон в аспекті приведення його у відповідність із Конституцією України та міжнародними стандартами.
Центр політико-правових реформ,
Лабораторія законодавчих ініціатив
Інформаційний центр “Майдан-Моніторинг”
Це звернення є відкритим для приєднання. Підписи можна надсилати на адресу centre@pravo.org.ua