Пересічна людина під гаслом: “Ліс – наше багатство!” – має на увазі його природну цінність – місце, де можна відпочити, вікові дерева, щебет пташок, гриби з ягодами, і таке інше. Наші лісники – прагматичніші, і розуміють це гасло буквально: “багатство” – це те, на чому можна, і треба заробити. Саме через такі розбіжності в підході до лісів лісові господарства у нас завжди були найбільш послідовними борцями із лісовими резерватами.
Слобожанський національний парк лісовий майже весь, і тому випробував на собі “дбайливе” відношення лісників ще до своєї появи: доки погоджувалося його створення, низка найцінніших ділянок майбутнього природного резервату була попросту вирубана. Але і надалі від такого відношення він нікуди не дівся: лісники повинні були передати парку землю, але ігнорували це. А якщо парківською землею розпоряджається інша установа – як парку виконувати свої завдання? Про яку охорону природи при цьому взагалі може йти мова?
Щоб чогось не зробити, бюрократичних “крючків” вистачить завжди. В “слобожанській” епопеї таким каменем спотикання стала згода її нинішнього землекористувача – Гутянського лісгоспу – на передачу парку землі. Лісники не надавали її з найнеймовірніших причин:
– “підпорядкування парку не визначено” (щоб переконатися у зворотньому, досить ознайомитися з Положенням про парк – він підпорядкований Мінприроди);
– “не визначений порядок грошової компенсації за землі, що передаються” (коли одна держструктура вимагає компенсацію за передачу землі у іншої держструктури – взагалі нонсенс. Земля-то все одно лишається державною – держава має отримати компенсацію сама у себе?);
– “на передачу земель немає рішення Кабінету Міністрів (згода лісгоспу якраз і потрібна, щоб прийняти таке рішення!).
Примітно, що авторами цих відписок було і Лісове агентство (https://dl.dropbox.com/u/77301789/npp/sloboganskiy/slob1.JPG, https://dl.dropbox.com/u/77301789/npp/sloboganskiy/slob2.JPG), і Гутянський лісгосп.
Щоб допомогти парку, з усіма інстанціями, замішаними в даному процесы (а таких чимало – крім лісників, це і охорона природи, і земельники, і місцева влада) ми більше півроку вели самостійне листування. А не так давно – зверталася за допомогою і до вас (http://pechenegy.org.ua/ru/node/833). І, нарешті, Агентство лісових ресурсів змінило свою позицію – тепер воно щодо передачі Слобожанському 5244 га, якими зараз користується Гутянський лісгосп, проти нічого не має. Про це рішення воно повідомило і Управління лісового господарства в Харківській області:
Отже, у вирішенні земельної проблеми національного парку “Слобожанський” досягнута перша стратегічно важлива перемога, причому досягнута саме завдяки широкій підтримці громадськості – ми ще раз дякуємо всім, хто підтримав цю кампанію, на наше прохання направивши відповідні звернення чиновникам! Велике спасибі вам!
До остаточного вирішення питання шлях, звичайно, ще довгий: це і отримання самої згоди лісгоспу, узгодження документів з Держкомземом і Кабміном, винесення земель в натуру… Проте вихід з одного з “тупиків” дає надію, що вже в найближчому майбутньому Слобожанський буде заповідним не тільки на папері.
*
____________________
КОНТАКТ:
Сергій Балобін, ЕкГ “Печеніги”, тел. (066)255-73-97,
Підготовлено ЕкГ “Печеніги”, членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.