Читачі в Україні відкривають для себе Бруно Шульца – у трьох книжках перекладів українською мовою. Перший повний переклад всіх творів автора українською здійснив Юрій Андрухович.
Добре перекласти і зрозуміти талановитого митця може лише інший талановитий письменник, поет. У цьому переконаний директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Іван Малкович. Саме якістю перекладу Юрія Андруховича видавець пояснює успіх книги “Цинамонові крамниці та всі інші оповідання” Бруно Шульца, письменника світової слави з Дрогобича, який писав польською і німецькою мовами. Іван Малкович каже, що за два місяці в Україні розкуплено понад дві тисячі примірників книги. Видавець планує надрукувати ще один наклад – у дві-три тисячі “Цинамонових крамниць”.
«У Шульца є місця, що на межі поезії, які важко зрозуміти, і передати це може лише інший поет. У багатьох країнах починається Бруношульцоманія тоді, коли з’являється гарний переклад»,- сказав Іван Малкович. І додав, що саме так сталось у Німеччині, після перекладу німецькою оповідань Бруно Шульца, що зробила Дорін Дауме.
Директор “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” переконаний, що завдяки Андруховичу почнеться і любов молоді в Україні до Шульца: «Написав ім’я перекладача на обкладинці, і це спрацювало – молодь йому довіряє. Не з усіма перекладами стається такий успіх». Малкович дуже втішений, що українці нарешті прочитають повний переклад творів митця і почнуть асоціювати Дрогобич з Бруно Шульцом.
Юрій Андрухович в інтерв’ю DW зізнався, що «страшенно задоволений» тим, як жваво продається книжка: «На тлі того, що у світі і у нас читають все менше, а Бруно Шульц автор все ж таки камерний, якому читачі мають присвятити час, бути підготовленими, то такий інтерес до його творів – позитивний знак». Андрухович зауважує, що раніше Бруно Шульц як письменник був недооцінений в Україні, його майже ніхто не читав.
Він і сам полюбив Бруно Шульца наприкінці 1980-их, ще до того, як зміг прочитати його твори, каже письменник-перекладач: «Мені його добре переповідали, зокрема Юрій Вінничук, в оригіналі не міг польською ще тоді читати, і це для мене була справжня легенда». Митець розповів, що Бруно Шульц надихав його на написання власних поезій.
Нині у Києві підбивають підсумки «Осені, присвяченій Бруно Шульцу». Адже цього року в Україні і Польщі відзначають 120 років з дня народження та 70 років з дня смерті відомого письменника і художника. У Дрогобичі пройшов Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, його директорка Віра Меньок теж переклала книжку “Літературно-критичні нариси” (“Дух і літера”, 2012 рік), де Шульц постає як читач і літературний критик, філософ. «Дуже щирий критик, якщо йому якась книга не подобалась, він прямо писав про це, а такого нема і у сучасній літературній критиці»,- зауважує Віра Меньок.
Слід шукати його рукописи
Що ж до фестивалю, то вона розповіла, що до Дрогобича приїздять письменники і поети з різних країн світу, які надихаються творчістю Бруно Шульца і стали великою родиною. Складно переконати видавця, зауважує Віра Меньок, що переклади Шульца продадуться, адже у його творах немає звичного сюжету. Вона також припускає, що український читач Шульца не буде масовим: «Не думаю, що і за життя автор очікував натовпів читачів, все ж це елітарна література».
Завдяки трьом новим книгам усі твори Бруно Шульца, що були опубліковані польською, тепер перекладені українською. Про це розповів Андрій Павлишин, перекладач “Книги листів”, виданої цьогоріч у “Дух і літера”. Він сподівається, що інтерес до книг підштовхне українську громаду, жителів Дрогобича до пошуків решти рукописів Шульца, спогадів про нього: «Можливо нас чекають нові знахідки і навіть відкриття!»
Павлишин нагадує, що дослідники досі шукають його роман «Месія», його листи, могли зберегтись і інші тексти. На думку публіциста, слід шукати українські сліди Бруно Шульца, адже в нього було близько шестисот учнів в Україні.
Юрій Андрухович припускає, що до нас дійшло лише тридцять відсотків від усієї літературної спадщини Бруно Шульца. Є серед цих творів і оповідання всесвітньовідомого письменника німецькою мовою «Той, хто повернувся». Андрухович каже, що, можливо, були й інші, але більша частина його архівів втрачена. Саме це оповідання, як зізнався Андрухович, і він не читав.
Каже, то була спроба автора з Дрогобича вийти на більш широку аудиторію. Так, це оповідання у 1939 році Шульц надіслав Томасу Манну і очікував якоїсь реакції і підтримки, але відповіді не отримав. Письменник каже, що якби завдяки інтересу до “Цинамонових крамниць” знайшлися інші рукописи Шульца – це був би «фантастичний сюжет». Сам перекладач Бруно Шульца і відомий український письменник теж часто виходить на іншу аудиторію. 11 грудня Андрухович читатиме свої твори на заході у німецькому місті Дюссельдорф, 12 грудня – в Кельні.