14 січня ц.р. виповнилося 115 років з дня народження уродженця села Демидівка Решетилівського району (колись – Полтавського повіту) Юрія Городянина-Лісовського, котрий більше відомий як автор роману «Холодний Яр» під псевдо Горліс-Горський. Про цю дату не забули полтавські патріоти.
Полтавський обласний медіа-клуб та Решетилівська районна організація ВО «Свобода» за сприяння решетилівського селищного голови Володимир Кузьменка провели у Решетилівці конференцію, присвячену ювілею славетного земляка. Захід викликав неабияку цікавість, адже попри те, що історичний документальний роман «Холодний Яр» з часу виходу у 1935 році витримав 17 видань, ім’я й творчість Горліса-Горського досить мало відомі широкому загалу, а багатогранна постать борця за незалежність України тільки починає рух із забуття у безсмертя. До актової зали селищної ради прийшли громадські активісти, представники депутатського корпусу, освітяни, учні старших класів місцевої гімназії.
Ось лише деякі фрагменти життєвого шляху Юрія Городянина-Лісовського: хорунжий Кабардинського полку Кавказької кавалерійської «туземної» дивізії, «кармелюківець», «болбочанівець», чорний запорожець, заступник отамана полку гайдамаків Холодного Яру, «совєтський міліціонер» у Кам’янці, багатолітній політв’язень, пацієнт-симулянт психлікарень, журналіст, драматург, фотограф, учитель, агент Абверу, диверсант-парашутист, співредактор української газети…
У передмові книги Ю.Горліса-Горського «Ми ще повернемось!», що торік видана історичним клубом «Холодний Яр», його життя порівняно з пригодницьким романом: «доля цієї людини була настільки бурхлива, закручено-звивиста, жорстока і милосердна, що нарізноманітніші чутки про Юрія кружляли ще півстоліття після його таємничої смерті в репатраційному таборі в Новому Ульмі в 1946 році».
Вояки УПА зачитувалися сторінками роману «Холодний Яр», черпаючи з нього наснагу, патріотичний гарт і ази військово-партизанського мистецтва. Юрію Горлісу-Горському належать полум’яні й пророчі слова: «Коли я впаду, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…»
Для більшовицької ж влади Городянин-Лісовський, якого вона двічі заочно засуджувала до страти, був кревним ворогом, тож у радянські часи було заборонено навіть згадувати про героя національно-визвольних змагань початку ХХ століття.
Іменем Юрія Горліса-Горського названі вулиці у Львові та Рівному, пам’ятник письменнику ще у 2010 році постав у селі Мельники (Чигиринський район, Черкащина). Тільки у Полтаві, Решетилівці й Демидівці він, на жаль, належно не пошанований. Мимоволі пригадуються рядки полтавського поета Михайла Казидуба:
Не знаю, чи зустрінеться у світі
Ще хоч одна країна, у якої
Кати людські увінчані гранітом
Й безпам’ятством зневажені герої…
До присутніх промовляли професор Кременчуцького національного університету ім.Остроградського Ганна Капустян, доцент Полтавського національного педагогічного університету ім.Короленка Віктор Закалюжний, краєзнавець, заступник голови Полтавської обласної спілки літераторів Валентин Посухов, голова обласної асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк, вчитель, поет і художник з Кобеляччини Сергій Коломієць, депутат Решетилівської селищної ради Григорій Новосядлий, перший секретар Решетилівської районної організації Соцпартії Олександр Тринчук, голова Решетилівської ГО «Антикримінальний вибір» Антоніна Стучилова та інші.
Полтавська обласна організація ВО «Свобода» випустила календар на цей рік з портретом нашого славетного земляка і разом з іншими громадськими організаціями оголосила 2013-й роком Юрія Горліса-Горського на Полтавщині. Розроблено великий план заходів з інформування широкого загалу про особистість і творчість Юрія Горліса-Горського та пошанування його пам’яті, серед яких, зокрема, журналістські конкурси, змагання школярів-читців, зустрічі науковців, краєзнавців, творчої інтелігенції з депутатами, учнями, студентами, екскурсійні поїздки у Холодний Яр, конкурс на кращий ескіз пам’ятника письменнику й полум’яному борцю за незалежність України. Бо тільки той, чиї стереотипи закам’яніли у 80-х роках минулого століття, хто не знає й не хоче знати правдивої історії України, може вважати «не нашим героєм» патріота, котрий боровся з окупантами за українську свободу й державність, яку ми вже маємо понад 21 рік.
На жаль, на конференцію через стан здоров’я не змогла приїхати дочка Юрія Городянина-Лісовського Лариса
Лісовська. Торік 66-річна пані Лариса переїхала зі США до України й нині мешкає у Львові. Минулої осені, під час науково-практичної конференції у Демидівці, вона вперше побувала у Демидівці, де народився її батько, й кілька днів проживала у родині керівника тамтешньої агрофірми Віктора Городянина. Решту життя вона прагне присвятити створенню у Львові музею в будинку, де був написаний «Холодний Яр» (пл.Ринок,5), перекладу найвідомішого батькового роману на російську та англійську мови з автентичного тексту, примірник якого віднайшли у США.
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу