Німецька молодь у Києві: “Ми приїхали, щоб зрозуміти минуле”

29-01-2013 11:17 Майдан Інформ

Близько 90 молодих людей з різних країн, більшість з Німеччини, у ці дні відвідують Київ, аби дізнатися про злочини німецьких націонал-соціалістів у Східній Європі. Поїздку організував Бундестаг.

Для більшості західноєвропейської молоді Україна в історичному контексті залишається білою плямою. Це підтвердила й німецька студентка Валері Гоґерле з Берліна. Вона взяла участь у поїздці до Києва, яку організував німецькій Бундестаг. За словами дівчини, про Україну німецька молодь знає “хіба що трохи з уроків історії, й те коли йдеться про Росію”. “Перед поїздкою до Києва я ще в інтернеті прочитала про Бабин Яр”, – каже Валері.

Учасники програми “Східна Європа – місце злочинів націонал-соціалізму”, а це старшокласники й студенти не лише з Німеччини, а також з Франції, Австрії, Польщі, отримали можливість ліквідувати такі прогалини в своїх знаннях. Під час відвідування Києва вони побували в різних пам’ятних місцях та музеях, завітали і до Бабиного Яру, і до “Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”.

Директорка Ґете-Інституту в Києві, де провели зустріч німецької й української молоді, Вера Багаліантц уточнює, що такі поїздки – частина німецької освітньої системи. Вона теж наголосила, що таким чином німці хочуть дізнатися більше, зрозуміти й осмислити ті трагічні процеси, що відбувались у Східній Європі.

Помпезність замість доль жертв

Учасники поїздки, як розповів співробітник Бундестагу Йохен Ґукес, відвідують музеї, спілкуються з дослідниками. У програмі також зустрічі з остарбайтерами, людьми, яких примусово висилали на працю під час Другої світової. Ґукес каже, що так молоді люди з Німеччини більше дізнаються не лише про Голокост, а й про підневільну працю, про військовополонених, про жертв серед цивільного населення в часи нацистської окупації, також про різні підходи до культури пам’яті навіть у самій Україні.

Багато молодих людей з Німеччини справді звернули увагу на різницю в експозиціях німецьких й українських музеїв. “У Німеччині ми дізнаємось більше про долі людей, про особистості, як-от про Анну Франк”, – розповідає студентка Елла Енцманн з Берліна.

Інша учасниця групи Аміна Уаззе каже, що була приголомшена помпезністю українського музею Другої світової війни. Меморіал Бабин Яр видався дівчини більш схожим на парк для прогулянок, ніж на місце пам’яті.

Водночас молоді люди підкреслили в розмові з DW, що в жодному разі не хочуть, аби виникло враження, що “німецька група розказує, що робити з меморіалами”. “Повірте, і в нас не все відбувається належним чином”, – зауважили вони.

Молодь відвідала й музей Голодомору. Як з’ясувалося, майже ніхто з них ніколи не чув про цю трагедію. “Не знала, що загинуло так багато людей. Це шокує, що керівництво СРСР вбивало власних людей”, – зауважила одна з учасниць програми й додала, що її вразило те, що і в сучасній Україні після цього так багато людей лояльні в ставленні до радянської влади.

 

Авторка дякує “Акції спокути заради миру” у Києві за допомогу у підготовці матеріалу і особисто Марині Чорній.