У Попова постидалися публічно показати, чим і як вони аргументують свої вимоги обмежувати право на мирні зібрання?
Враховуючи регулярні повідомлення про подання Київською міською адміністрацією позовних заяв про обмеження свободи мирних зібрань (у т.ч. на тривалий термін і взагалі “всім іншим особам” (!!!)), “Майдан-Моніторинг” надіслав до КМДА інформаційного запита, в якому попросив надати копію однієї з таких чудових, слід думати, позовних заяв.
Відповідь була такою:
До чого тут Цивільний процесуальний кодекс – вкрита мрякою таємниця, адже позови щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання розглядаються відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. А по-друге, відповідно до п.4 ст.13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” усі розпорядники інформації (відтак і “поповці” з КМДА) незалежно від акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим законом.
А оскільки ми не можемо навіть уявити, щоб у такій високоповажній (чи як ви думаєте?) установі, яко КМДА, посадовці не знали закон, залишається лише поставити риторичне питання, яке ви бачите у заголовку.
Щоби не множити власні позови до КМДА, звертаємося до тих, до кого КМДА позиватиметься щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання, надіслати нам (monitor[at]maidan.org.ua) копію позовних вимог. А ми широко оприлюднимо. “Дабьі дурь [ну, або блискуча розумність] каждаго видна бьіла”, як той казав.
Поведінка департамента суспільних комунікацій КМДА дуже нагадує відомий вірш Роберта Бернса у перекладі Самуїла Маршака (накводжу мовою орігінала): “Ах да, мой друг, по поводу обещанного масла. Хотите ли попробовать на завтрак мармелад?”
шановні, вже слід звикнути, що на вербі груші не ростуть, а нинішля влада є окупаційною і громадян має за дупнів