15 лютого 2013 року у м. Івано-Франківськ відбулася зустріч представників ТОВ «Гідропауер», Європейського банку реконструкції та розвитку та спеціалістів програми USELF з питання можливого впливу будівництва малих гідроелектростанцій на навколишнє природне середовище. Зокрема, таке будівництво планується здійснювати на заповідному об’єкті – річці Білий Черемош у с. Голошино Верховинського району Івано-Франківської області.
Неурядові організації (НУО), яким було надіслано запрошення від ТОВ «Гідропауер», намагались зрозуміти, що ж стане предметом обговорення, якщо більшості із присутніх НУО жодних документів щодо можливого впливу будівництва малих ГЕС на довкілля не було надано для попереднього ознайомлення та відповідно для можливості ведення конструктивного діалогу і консультацій 15 лютого. Слід зазначити, що МБО «Екологія – Право – Людина» на свій запит за два дні до початку зустрічі отримала електронні варіанти карти розміщення ГЕС, висновок державної екологічної експертизи щодо матеріалів проекту будівництва ГЕС, висновки щодо впливу будівництва на фауну та іхтіофауну, дозвіл на виконання будівельних робіт, Оцінка впливу на навколишнє середовище (далі – ОВНС) одного проекту будівництва. Отримані були не всі запитувані матеріали, документи були не в повному обсязі, відсутні деякі сторінки. Окрім того, два дні – це недостатній час, щоб належним чином проаналізувати майже двісті сторінок. І тут постає питання, з якою метою ТОВ «Гідропауер» запрошувало представників екоспільнот і що очікувало від цієї зустрічі, не надаючи широкій громадськості можливостей ознайомитися з проектами у розумні строки для ефективного діалогу, як це зазначено в п. 2 ст. 6. Оргуської конвенції: «Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища». П. 3 ст. 6: «Процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища». Чи можливо ТОВ «Гідропауер» очікувало, що присутність громадських організацій України є важливою для «галочки» та означатиме автоматичне схвалення громадськістю такого будівництва? Про це можна здогадуватись, враховуючи вкрай незадовільну організацію заходу, брак інформації щодо впливу будівництва та незрозумілий формат зустрічі. Незважаючи на це, громадські організації не залишили поза увагою таке запрошення і приїхали.
У так званому обговоренні взяли участь представники НУО: МБО «Екологія-Право-Людина», Національний екологічний центр України, ГО «Бюро екологічних розслідувань», Всеукраїнська екологічна ліга, «Федерації рафтингу Прикарпаття» тощо, активісти громадського руху «Врятувати Черемош», вчені – екологи, представники ЗМІ, тощо.
Мета даного заходу була неоднозначна. Представники ТОВ «Гідропауер» намагалися переконати аудиторію у позитивному впливі будівництва малих ГЕС на розвиток гідроенергетики в Україні. Громадські активісти розкритикували плани із будівництва та функціонування малих ГЕС через їхній негативний вплив на довкілля.
Річка Білий Черемош є важливим елементом екосистеми Карпат, яка є не лише їх окрасою, а й має велике репродуктивне значення для збереження різноманіття гірської іхтіофауни. Дослідженнями встановлено існування в ній видів риб, які занесені до Червоної книги України. Будівництво малих ГЕС – це нищівний удар по природному середовищу, який призведе до знищення цієї перлини Карпат. Україна з року в рік нарощує обсяги експорту електрики – постачаємо її в Східну Європу, в Білорусію та Молдову. Тоді яка така необхідність виникла в освоєнні вільної енергії карпатських річок, аби закувавши їх в труби, примусити виробляти струм? Відповідь проста, будівництво ГЕС – прибутковий бізнес, а бізнес-інтереси в Україні превалюють над охороною довкілля. Хоча в цивілізованому суспільстві бізнес не має йти в розріз з природою.
Під час виступів екологи вказували на відсутність та недостовірність даних, які містяться в наданих документах. Наприклад, немає даних стосовно чисельності видів риб, не вказано хто й коли проводив дослідження, скільки риб досліджено, якими знаряддями і т.д. Стурбованість викликає побудова рибоходу, греблі, протипаводкових установок, які не відповідають встановленим стандартам, використання під час стихії електромагнітного впливу на риб, який дуже негативно впливає на їх генетику. Серед проблем є і знеліснення – це суцільна рубка лісу, в межах побудови ГЕС. Варто було б врахувати і кумулятивні ефекти, адже крім 2-х малих ГЕС ТОВ «Гідропауер» на річці Білий Черемош ФО-СПД Миронюк В.В. планує побудувати ще дві малих ГЕС. 4 малих ГЕС в одному селі, на одній річці! «Недостатньо лише оцінити вплив кожної ГЕС на певній ділянці ріки» – розповіла Рут Метьюз, працівник Всесвітнього фонду дикої природи. «Слід дослідити весь басейн річки, щоб проектувальники і чиновники мали повне уявлення про сумарний вплив всіх проектів ГЕС на річку» – додала Метьюс.
Основним документом, який витребувала для ознайомлення громадськість, була ОВНС. ТОВ «Гідропауер» подало ОВНС лише однієї малої ГЕС (хоча планує будувати дві). Представник МБО «Екологія-Право-Людина» Наталія Проць вказала на непрофесійність підготовки даного документа, його невідповідність вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд». Нефаховість розробників проявилася у тому, що:
1. В ОВНС зазначено, що об’єкти природно-заповідного фонду відсутні, хоча в «Нетехнічному резюме проекту ТОВ «Гідропауер» від 20 серпня 2012 р. в розділі 3.2 «Зони підвищеного ризику» зазначено, що «вся річка Черемош із притоками вище міста Вижниця має статус місцевого іхтіологічного заказника (територія середнього ступеню охорони)». Таким чином в ОВНС не визначено, яким буде вплив будівництва малої ГЕС на іхтіологічний заказник.
2. В ОВНС часто згадується слово – міні ГЕС, хоча чинний Закон України “Про електроенергетику” передбачає лише малі ГЕС. Розробники ОВНС мабуть не врахували, що є відмінність в поняттях «міні гідроелектростанція» та «мала гідроелектростанція». Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», який набирає чинності лише 1 квітня 2013 року, «міні гідроелектростанція» – це гідроелектростанція, величина встановленої потужності якої не перевищує 1 МВт, а «мала гідроелектростанція» – величина встановленої потужності якої становить більше за 1 МВт але не перевищує 10 МВт;
3. Відсутні необхідні складові, такі як дендроплан озеленення території, деякі додатки (наприклад, обов’язковий додаток А (основні терміни та визначення), заява про наміри, довідка про кліматичну характеристику регіону тощо;
4. ОВНС містить багато оціночних понять, таких як «несуттєвий негативний вплив» або «зміни істотно не торкнуться» тощо;
7. територія с. Голошино межує з Верховинським природнім парком, який є об’єктом природо – заповідного фонду, а в ОВНС аналізується Черемошський природній парк, який знаходиться в межах зовсім іншої області.
Антон Сенюк – директор ТОВ «Гідропауер», не зміг чітко відповісти на критичні зауваження аудиторії, оскільки сам не знав деталей проекту. Незважаючи на значні порушення при складенні ОВНС, директором ТОВ «Гідропауер» зазначено, що будуть проведені додаткові дослідження, але новий ОВНС розроблятися не буде. Окрім того, під час свого виступу представник ЄБРР відмітила, що проект вже затверджений ЄБРР.
На завершення виступила Оксана Сусяк – місцева жителька, активістка громадського руху «Врятувати Черемош». Весь крик її душі важко передати словами. «Одне діло – говорити про щось теоретично і зовсім інше – бачите це на практиці. Цей райський куточок – село Голошино – це недоторкана природа, символ ще не понівеченої, неповторної краси Карпат. Чи насолоджуватимуться наші нащадки тими краєвидами і бистрими гірськими потоками, які поки що існують? Це залежить тільки від нас. Не дайте горе-бізнесменам нажитися на нашій природі. Вони підуть, а ми залишимось серед руїн. Заганяти в труби гірські річки – неприпустимо! Спасіть люди Черемош!»
Підсумовуючи, можемо зазначити, що громадськість:
не отримала конкретної інформації, стосовно деталей проекту;
не отримала конкретної інформації, в якій формі будуть взяті до уваги коментарі громадських організацій, чи будуть зафіксовані консультації з громадськістю, чи ТОВ «Гідропауер» планує розглянути та взяти до уваги кожну із наданих пропозицій та зауважень, чи не запізно проводити консультації з громадськістю, якщо остаточне рішення щодо фінансування будівництва вже прийнято?
Відповідь на всі ці питання одна – волю громадськості відверто ігнорують. Ні органи державної влади, які несанкціоновано видавали дозвіл на будівництво, ні правоохоронні органи, завданням яких є захист прав та законних інтересів громадян, ні місцева влада – обранці народу не готові захистити екологічні права мешканців с. Голошино та чи не останній недоторканий куточок українських Карпат. Але насилля над природою не проходить безслідно, свідченням чого є численні паводки та повені в Карпатах.
Підготувала:
Наталія Проць,
волонтер МБО «Екологія-Право-Людина»
email: office@epl.org.ua
тел.: (032) 225 – 76 – 82