“Безумовно позитивною рисою управління лісовою галуззю в Україні є державна власність на переважну кількість лісів та ведення лісового господарства державними підприємствами. В іншій пострадянській країні, в Росії, наприклад, перехід лісів до приватних рук мав вкрай негативні наслідки – як для охорони довкілля, так і для самої лісової галузі”…
“Для Держлісагентства ж збереження біорізноманіття не є пріоритетом. Починаючи з середини 2000-х pp., в лісовому відомстві намітилася тенденція категорично не погоджувати включення особливо цінних лісових територій до об’єктів ПЗФ – навіть, якщо вилучення їх з користування лісових господарств не передбачається”…
Ці дві цитати – з розділу 4 “Лісові ресурси” щорічної доповіді НУО «Громадська оцінка національної екологічної політики» за 2011 рік.
Зміст розділу:
4.1. Загальні характеристики
4.2. Загальні аспекти лісової політики
4.3. Лісовпорядкування
4.4. Охорона біорізноманіття в лісах України
4.5. Санітарні заходи
4.6. Невідповідність законодавства, що регулює використання лісових ресурсів іншим законодавчим актам
4.7. Невиконання діючих законодавчих норм
4.8. Втаємничення інформації
4.9. Ліси рекреаційного призначення
4.10. Боротьба з незаконним обігом деревини
4.11. Довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками (ДТКЛД)
Рекомендації
повний текст розділу – тут: http://pryroda.in.ua/lis/
(Отримано на поштову скриньку)
