Резолюція
за результатами круглого столу
18 лютого в інформаційній агенції “Українські новини” відбувся круглий стіл на тему “Законопроекти про вищу освіту: висновки громадськості”. За результатами обговорення експерти з питань освітньої політики та представники студентських організацій звертаються до учасників комітетських слухань з питань вищої освіти, запланованих на 27 лютого.
Сьогодні на розгляді у Верховній Раді знаходиться три проекти Закону «Про вищу освіту». Свій проект (№1187) зареєструвала група депутатів з Партії регіонів (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), опозиційні нардепи подали дещо змінений проект (№ 1187-1), який розроблявся під керівництвом теперішньої голови профільного комітету парламенту Л. Гриневич, і останнім було зареєстровано проект (№1187-2), написаний на основі міністерського тексту робочою групою під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського (поданий В. Балогою).
Експерти та представники студентських організацій погоджуються, що різні проекти пропонують суттєво відмінні шляхи розвитку галузі.
Ми переконані, що від розвитку вищої освіти залежить майбутнє країни в цілому. Тому закликаємо до аргументованого та осмисленого обговорення розвитку вищої освіти, в якому б враховувалися інтереси освітян, науковців, студентів та суспільства загалом.
Ми вважаємо, що кожен проект закону можна і потрібно вдосконалювати, але важливо робити це у відкритій і вільній дискусії, без тиску на користь того чи іншого варіанту та без маніпуляцій з текстами.
Ми переконані, що відродження вищої освіти в Україні можливе за таких умов:
– забезпечення автономії вищих навчальних закладів, котра базується як на широкій децентралізації, так і на демократизації управління всередині самих університетів, щоб убезпечитися від встановення тиранії однієї особи — керівника ВНЗ;
– створення можливостей для наукової роботи в універститетах через виділення додаткового фінансування та зменшення аудиторного навантаження на викладачів;
– децентралізація управління вищою освітою на рівні країни — останні роки повної концентрації усіх владних повноважень у руках профільного міністерства довели, що намагання контролювати абсолютно все зрештою призводить тільки до повної бюрократизації освіти та жодним чином не покращує її якість;
– гарантування рівності доступу до вищої освіти для усіх громадян та підтримки з боку держави студентів, котрі перебувають в особливо скрутних умовах та мають труднощі з доступом до вищої освіти;
– збільшення державного фінансування та водночас встановлення повної прозорості та підзвітності щодо використання бюджетних коштів.
Учасники круглого столу переконані, що в умовах альтернативи між проектом Ківалова-Калєтніка-Сороки та проектами робочої групи і опозиції перевага має бути віддана саме останнім. Це зумовлено тим, що проект Ківалова-Калєтніка-Сороки концептуально та ідеологічно відрізняється від двох інших проектів. Він є консервативним за своєю сутністю і не забезпечує належних можливостей розвитку національної системи вищої освіти. Ті зміни, які все ж таки пропонуються, посилюють централізацію управління освітою, збільшують можливості для корупції та зменшують вже наявні соціальні гарантії. Натомість проекти опозиції та робочої групи пропонують таку модель вищої школи, яка відкриває шлях до децентралізації освітньої сфери, демократизації устрою ВНЗ та впровадження ефективних схем фінансування освіти. Втім, альтернативні законопроекти також потребують певного доопрацювання у режимі відкритої та вільної дискусії як у стінах Верховної Ради, так і за її межами.
Ірина Бекешкіна, директорка фонду «Демократичні ініціативи»;
Ігор Лікарчук, директор «Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти»;
Володимир Ковтунець, експерт Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянс USETI)
Павло Полянський, голова правління «Центру освітнього моніторингу»;
Інна Совсун, голова «Центру дослідження суспільства»;
Тарас Фініков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики.