ЗВЕРНЕННЯ з пропозиціями і вимогами
До лідерів опозиційних фракцій в Верховній Раді – Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Петра Симоненка, Олега Тягнибока
Ми всі, сущі сьогодні в Україні, незалежно від нашого етнічного походження, релігійної ознаки, мови спілкування, політичних уподобань і інше — є громадянами цієї держави, ім’я якої — Україна.
У нас у всіх одне життя, воно обмежено в часі, і ми не маємо права маркувати його на злиденне існування сьогодні, в очікуванні покращення його колись, в той час, коли наші керманичі своє життя покращують вже сьогодні, стаючи мільонерами і мільярдерами, безсоромно і ненажерливо поглинаючи все те, що створене нами, нашими батьками і дідами…
Україна, де невелика кількість людей володіє всім, а більшість відкинута за орбіту суспільного життя — це безперспективна, нестабільна країна; і такий стан може привести до соціального вибуху.
Не дай Боже!
Восени минулого року в державі відбулися парламентські вибори. Ми своїми голосами привели в найвищий законодавчий орган своїх обранців.
Ми найняли Вас як менеджерів, яким видали «мандат довіри» для того, щоб Ви створювали законодавче поле нашого існування.
Сьогодення не задовольняє переважну більшість наших громадян ані в політичному, ані в економічному, ані в соціальному напрямкам. Тож у нас є до Вас, шановні, великі претензії.
Нагадуємо Вам, що саме ми — громадяни — є держава, і ми очікуємо від Вас конкретних справ, спрямованих на поліпшення ситуації в державі, і не колись, в майбутньому, а вже сьогодні.
А задля цього треба зробити конкретні і цілком можливі, навіть для сьогодняшнего стану економіки в державі, кроки:
I. В Україні за межею бідності перебуває близько 80% населення.
Так званий «споживчий кошик», який беруть за основу мінімальної зарплатні, пенсії і інших соціальних нарахувань, розрахований на межі фізіологічного виживання.
А має бути так, щоб цей «кошик» задовольняв основні фізіологічні та соціальні потреби, в тому числі комунальні витрати, витрати на транспорт, медичне обслуговування і таке інше — на рівні достойного життя. Тоді не потрібні будуть ніякі субсидії і дотації.
ІІ. В Україні найвищий в Європі рівень експлуатації найманих працівників.
Частка зарплати в собівартості продукції становить 6-7%, тоді як в європейських країнах — понад 30%.
Треба Законом установити нижню межу частки зарплати в собівартості продукції порядку 15-20%, з подальшим наближенням до європейських стандартів.
IIІ. За Конституцією всі рівні перед Законом, але чому всім громадянам пенсія нараховується за одним Законом, а для держслужбовців — за іншим? Причому в обрахунок пенсій по цьому Законові закладається набагато більша частка від їхніх заробітків, а також одноразові виплати в обсязі річної зарплати при виході на пенсію…
Такої дискримінації не повинно бути! Недолуга, так звана «пенсійна реформа» має бути скасована. Потрібен справедливий Закон — один для всіх. І пенсія, і заробітна плата держслужбовців до найвищого рівня повинна залежати, як і у всіх громадян, від соціально-економічному стану в державі.
Вирішення цих трьох проблем, які назріли і навіть перезріли, не потребують додаткових фінансових навантажень. Їх можна вирішити за рахунок обмеження тіньової економіки, надприбутків олігархів, затрат на утримання Президента та його оточення.
Ми звертаємось до лідерів фракцій, які вважають себе опозицією, ми звертаємось до самовисуванців.
Ви всі в своїх перевиборчих обіцянках піклувались за нас, за державу, за демократію, добробут народу, справедливість…
Доведіть це конкретною справою.
Якщо скласти всі Ваші мандати до купи, то саме у Вас, шановні, буде більшість в парламенті.
Скористуйтесь цим і не піддавайтесь на провокаційні намагання розколоти парламент, розколоти суспільство…
Таке наше сьогодення — є ті, громадяни, які голосували за КПУ, є ті, які обирали «Свободу», але ми всі живемо в одній державі, одержуємо однакову мізерну зарплатню, якщо маємо роботу; і жалюгідні пенсії, якщо виробили свій ресурс. І ми всі маємо рівне право на достойне життя і маємо своїх представників в парламенті.
Цей парламент вже зробив велику справу, що покінчив з «кнопкодавством».
Парламент має працювати і для того, щоб вивести його із кризового стану, треба, на наш погляд, негайно змінити спікера. Це на сьогодні найменш затратний варіант.
Володимир Рибак остаточно довів свою неспроможність сконсолідувати парламент і забезпечити його дієздатність.
Тож прислухайтесь до нас, шановні наші обранці, прийміть в першу чергу ці три соціально спрямовані Закони і оприлюдніть на всю Україну, поіменно, як за них голосували всі нардепи.
Хай всі побачать Хто є Хто!
Дмитро ДИКАНСЬКИЙ, Євген ШАПОВАЛОВ, Юрій ПЕЧУРІН
та інші — всього 11 підписів
