Цього року екологічна громадськість – як українська, так і міжнародна – в черговий раз була розбурхана намірами (вже вчетверте за останні роки!) відкрити полювання на територіях природно-заповідного фонду України.
Цього разу такий законопроект подав народний депутат України з Одеської області В. Барвіненко. Примітно, що, якщо вірити Пояснювальній записці до цього законопроекту, одеський обранець, готуючи його, керувався благом своїх виборців.
Нижче ми наводимо відповідь на цю законодавчу ініціативу мешканців Одещини – не зрозуміли вони, як печеться про них нардеп…
*
Голові комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Сех Ірині Ігорівні,
народним депутатам України, членам комітету.
Відкрите звернення
НІ ПОЛЮВАННЮ НА ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЯХ!
Шановна Голово! Шановні народні депутати!
У березні 2013 року народний депутат Віталій Барвіненко, обраний від нашого округу, вдруге подав законопроект № 2286-д “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, який пропонує дозволити мисливство в біосферних заповідниках, національних парках, регіональних ландшафтних парках, заказниках та охоронних зонах природних та біосферних заповідників. Крім цього, пропонує узгоджувати проекти організації територій біосферних заповідників з місцевими сільрадами.
В обґрунтуванні законопроекту вказано про необхідність забезпечення адекватного контролю за ситуацією у Дунайському біосферному заповіднику з боку Вилківської міської ради. Нездоровий інтерес В.Барвіненка до території конкретно Дунайського біосферного заповідника, призведе до змін закону, який поширюється на всю територію України і усі об’єкти ПЗФ! Чому із-за передвиборчих обіцянок нардепа перед обмеженим колом зацікавлених осіб, мають відбуватися вбивства тварин на всій території всіх об’єктів природно-заповідного фонду держави? Незрозуміло, яким чином даний законопроект покращить умови співіснування людини і природи, покращить заходи з охорони тварин у ДБЗ, умови екологічного виховання людини та розуміння важливості захисту навколишнього природного середовища – як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту?!
Природно-заповідний фонд України є національним надбанням народу України і частиною Всесвітньої природної спадщини. Більшість людей приваблює можливість спілкуватися з природою, побачити диких тварин у природному середовищі (що є можливим на об’єктах ПЗФ), а не можливість вбивати тварин задля власного задоволення (в усіх регіонах України є чималий гіркий досвід і варварські приклади “вотчинного” полювання окремих депутатів та олігархів).
В законопроекті В.Барвіненка пропонується дозволити полювання в охоронних зонах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. Це фактично приведе до їх ліквідації як заповідних, бо через полювання своєму призначенню вони відповідати перестануть. Згідно всіх міжнародних критеріїв, в заповідних зонах) полювання в жодній країні світу не проводиться!
В Україні лише 5,9% території перебуває під охороною, тоді як в Європейських країнах від 15 до 25% території, у світі – близько 12%. Натомість, мисливські угіддя значно чисельніші, а дієвий контроль за полюванням в них відсутній. Це вже призвело до скорочення більшості мисливських тварин, наприклад, чисельність кабана, козулі, диких гусок, лосів впала на 30-70 %; катастрофічно знизилася чисельність мисливських видів птахів. І заборона полювання на територіях природно-заповідного фонду приймалася саме для покращення стану їх популяцій.
На сьогодні під мисливські угіддя відведені чималі площі. Все більше з’являється елітних та приватних, але цього депутатам-мисливцям мало! Замість того, щоб вести раціональне мисливське господарство, сприяючи відтворенню дичини, нардепи – мисливці хочуть дозволити знищення тваринного світу в останніх недоторканих куточках дикої заповідної природи. Саме тут дикі тварини у спокої зберігають й відновлюють свої популяції. Завдяки цьому відбувається поповнення популяцій тварин й на самих мисливських угіддях. Відкриття наших заповідників і національних парків для полювання призведе до повного й безконтрольного знищення та екологічного стресу усіх диких тварин, які зараз мешкають на них. Як наслідок, це призведе до втрати природної та екологічної цінності територій, завдасть жорсткого й непоправного удару по біологічному різноманіттю нашої держави й екологічному балансу територій.
Також необхідно звернути увагу, що в законопроекті “протягується” ще одна пропозиція, не менш небезпечна. Згідно запропонованої зміни до частини 5 ст. 18 вищезазначеного Закону органи місцевої влади отримають право погоджувати стратегічний для будь-якого об’єкта ПЗФ документ – проект організації території та охорони природних комплексів. Це дасть можливість необґрунтовано міняти зонування території заповідного об’єкту та понижувати її статус, здавати її в оренду, забудовувати, посилювати господарське використання з негативним впливом тощо.
Заповідники й національні парки з усією сукупністю флори та фауни, як національне надбання українського народу, не можна віддавати на розграбування, як того жадають окремі народні обранці.
У зв’язку з вищенаведеним просимо Вас докласти всіх можливих зусиль щодо недопущення прийняття Верховною Радою України цього ганебного антиекологічного законопроекту.
З надією та повагою,
мешканці міста Татарбунари Одеської області
Фотокопія звернення
*
____________________
КОНТАКТ:
Сергій Шапаренко, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 387-46-81, pechenegy[at]rambler.ru
Підготовлено ЕкГ “Печеніги”, членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.