Зустрічала чимало цілком сучасномислячих чоловіків, які щиро дивувалися: навіщо жінці політика? Завжди хочеться у відповідь запитати: а чоловікам вона навіщо? Це не жінкам потрібна політика, це сучасна політика потребує жінки. Спробую пояснити свою думку, проводячи аналогії з сімейного виховання.
Педагоги, соціологи, психологи-всі ратують за повну сім’ю. Соціологи наводять статистику: найбільша кількість важких підлітків виходять з неповних сімей. Педагоги переконані, що діти з благополучних сімей легше засвоюють знання. Психологи пояснюють ці феномени тим, що тільки повна сім’я готує дитину до зустрічі з труднощами. Повна сім’я дає дитині умовну і безумовну любов, що й дозволяє йому міцно в житті триматися на ногах. Безумовна любов – я люблю тебе тільки за те, що ти існуєш на світі-зазвичай виходить від матері .. Умовна любов зазвичай виходить від батька вимагає певних умов: я буду любити тебе, якщо ти будеш робити те-то і те-то або будеш таким-то-таким-то. У неповній сім’ї такої рівноваги немає. Поспостерігайте: самотні матері (а саме вони переважають серед одиноких батьків) зазвичай кидаються з крайності в крайність: то надто залялькують своїх дітей, то карають ні за що. Дитині буває важко пристосуватися до таких кульбітів виховання, і він виростає або надто агресивним, або забитим.
Ось так і в політиці: перекіс в одну сторону до добра не веде. Крім чисто фізіологічних показників, чоловіки і жінки відрізняються один від одного психологічно. Чоловіки більш напористі і впевнені у своїх силах, схильні до ризику, менш готові працювати в команді, легше підуть на конфлікт і конфронтацію, аніж на компроміс. Погодьтеся, що в наш час, коли всі процеси набувають глобальних масштабів, проблеми в тому числі, з конфліктами, з агресією і напористістю треба бути обережними як ніколи. Сам час вимагає жіночого підходу до вирішення ситуацій – їх здатності до співпраці, інтуїції, почуття справедливості, обов’язковості та завзяття.
Ні для кого не секрет, що зараз в політиці потрібні нові підходи, нові рішення. Все більша кількість політичних партій починають розуміти, що в їхніх виборчих списках чоловіки і жінки мають чергуватися. Але одного цього недостатньо для того, щоб за партією закріпилася репутація заслуговувати довіру. Партія, яка представляє змішані списки, але в якій як і раніше управляють чоловіки, яка говорить мовою чоловіків і не займається жіночими проблемами, ніколи не зможе обдурити жінок і завоювати їх довіру. Жінки не тільки повинні розбавляти списки, але і бути серед посадових осіб у партіях, серед політичних секретарів та консультантів, займатися питаннями зв’язків з громадськістю, пропаганди та інформації. Жінки повинні формувати образи конкретних політиків, політичних партій і партійних програм-тільки тоді суспільство стане на обидві ноги і зможе впевнено, справедливо і гуманно рухатися по життю.